Головна
 
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net у рамках офіційної партнерської угоди з BBC Україна

ВВС Україна: За крок до ЄС. Корені хорватського євроскептицизму

BBC Україна, 30 травня 2013, 14:30
0
16
ВВС Україна: За крок до ЄС. Корені хорватського євроскептицизму
Фото: АР
25 травня в хорватському Кумровці відзначили річницю дня народження Тіто

Хорватія всього за місяць стане другою балканською країною, яка ввійде до Європейського Союзу. Загреб пройшов шлях від тітоїзму, війни та розпаду Югославії до ЄС за два десятки років.

Але, кажуть оглядачі, у часи, коли Балкани "повертаються до Європи", членство у Євросоюзі втрачає свою привабливість, а в самій Хорватії спливають на поверхню євроскептицизм та югоностальгія.

Звідки беруться скепсис та апатія у "майже членів ЄС", якщо черга до цього об'єднання вишикувалася ще пару десятків років тому?

До ЄС - без ейфорії

Цьогорічні опитування свідчать, що підтримка вступу до ЄС зменшилася на 10% порівняно з 2012 роком, коли в Хорватії відбувся референдум щодо вступу до Європейського Союзу, на якому за низької явки "за" вступ проголосували 66,27%, а "проти" - 33,13%.

У квітні в Хорватії пройшли перші вибори до Європарламенту, які, слідом за референдумом, показали низьку зацікавленість виборців. Явка становила менше 21%. Це найнижчий показник за часи незалежності.

Як розповідає балканський кореспондент ВВС Україна Борис Варга, оглядачі пояснюють низьку зацікавленість "першими європейськими виборами" пасивною передвиборчою кампанією та необізнаністю зі структурою ЄС.

Прем'єр-міністр Хорватії Зоран Міланович заявив, що хорватська преса мало писала про вибори до Європарламенту, і закликав ЗМІ більше і глибше пояснювати, що це за установа і якою в ній буде роль хорватських депутатів.

Хорватське міністерство закордонних справ та співробітництва з ЄС відкрило спеціальну телефонну лінію та поширює друковані матеріали, з яких можна більше дізнатися про ЄС. У відомстві кажуть, що хорватів цікавить статус робітників та пенсіонерів у Євросоюзі, економіка та фонди об'єднання.

Багато хорватів переконані, що після вступу до ЄС їм більше не дозволять виробляти традиційний домашній сир та популярний молочний продукт – каймак. Чимало з тих, хто проти вступу до ЄС, вважають, що не варто приєднуватися до спільноти, яка переживає економічну кризу.

Хорватський віце-прем'єр та міністр співробітництва з ЄС Весна Пусич заявила, що завдяки тому, що Хорватія вступає до ЄС 2013 року, а не у 2004, як колись сподівався Загреб, країна входить до об'єднання "не ейфорично, а релістично".

Страхи і очікування

Соціологічні опитування, проведені компанією Іпсос плюс цієї весни, свідчать, що 45% опитаних вважають, що вступ до ЄС є "позитивним" для Хорватії, 26% вважають його "поганим", а 27% думають, що він має "позитивні та погані сторони".

Згідно з тим опитуванням, позитивами вступу до ЄС громадяни Хорватії вважають навчання за кордоном, тобто в ЄС (76%), легше працевлаштування за кордоном (72%), полегшену торгівлю та поїздки в країни ЄС (65%), а також швидше вирішення судових справ, краща робота адміністрації, дешевші авто та менші відсоткові ставки за кредитами.

Серед страхів, поширених серед хорватів у зв'язку із вступом до ЄС, подорожчання продуктів (45%), вищі ціни на нерухомість (35%), а також проблеми із пошуком роботи в Хорватії після того, як місцевий ринок праці відкриють для всіх країн ЄС (32%).

Дуже залежна від прибутків туризму, Хорватія продемонструвала економічне зростання на початку 2000-х завдяки іноземним позикам, інвестиціям та внутрішньому попиту. Але криза 2008 року в ЄС, куди іде до 60% хорватського експорту, дуже позначилася на країні.

Вимоги ЄС

Крім браку знань та економічних страхів, хорватському скепсису сприяє і те, яким складним був шлях країни до єдиної Європи.

Хорватія, як і інші країни регіону, була змушена видати Міжнародному трибуналу кількох високопосадовців, яких звинувачують у воєнних злочинах часів балканських воєн. Тоді як у самій країні багато хто вважає їх героями.

Окреме питання - захист прав сербської меншини, відносини якої з хорватами все ще залишаються напруженими.

На шляху до Євросоюзу Хорватії також довелося закрити чи реструктуризувати збиткові верфі, а результатом боротьби з корупцією стало ув'язнення екс-прем'єр-міністра та кількох інших екс-посадовців.

Back to Yugoslavia

Ще одним джерелом хорватського євроскептицизму є ностальгія за комуністичним минулим.

Феномен "югоностальгії", як на Балканах назвали сантименти за комуністичною Югославією, аж ніяк не унікальний. Подібні настрої є і в багатьох інших країн екс-Югославії та колишнього СРСР, зокрема і в Україні.

Нещодавно у містечку Кумровець, де народився югославський лідер Йосип Броз Тіто, відзначали день його народження: у футболках з портретами Тіто, прапорами соціалістичної Югославії та плакатами люди вийшли на демонстрацію. Святкування з танцями та революційними піснями відбулися і біля могили Тіто у Белграді.

Югоностальгію пояснюють як спробу втекти від розчарувань післявоєнного та посткомуністичного переходу, з яким балканці стикнулися у 90-х роках.

Югоностальгійні настрої особливо загострилися у 90-х, а потім з новою силою активізувалися у 2000-х, коли криза єврозони боляче вдарила по Словенії, яка першою з балканських країн увійшла до ЄС.

Ностальгія за комуністичним минулим поширена і в колишньому Радянському Союзі: хтось згадує, як добре жилося за СРСР, а хтось відстоює пам'ятники комуністичним вождям Леніну і Сталіну. Так, за підрахунками активістів, в Україні досі 4,5 тисячі вулиць носять ім'я Володимира Леніна.

"Громадяни відчувають, що вони живуть значно гірше, ніж це було 30 років тому. Вони почуваються переможеними", - цитує агенція АР сербського історика Дубравку Стоянович, яка додає, що мешканці Балкан розглядають Югославію як "позитивну утопію".

Частково це можна пояснити тим, що режим у колишній Югославі був м'якшим, аніж в СРСР. Розвіяти цю ностальгію не допомагають навіть розсекречені архіви, які містять подробиці багатьох злочинів тоталітарних режимів Європи. Історик Михайло Кірсенко називає її тимчасовою і нормальною "хворобою росту".

"Про злочини дізнається меншість, яка має доступ і має бажання про це довідатися, а труднощі перехідної доби відчуває більшість. ... Це абсолютно нормальне явище. .. По-перше, люди порозумнішають, довідаються про страхіття. По-друге, люди пристосуються до новин умов і побачать, що це не тільки безпечніше і цікавіше, але й вигідніше, коли людина може сама забезпечити собі майбутнє", - каже історик.

Кірсенко заявив, що ностальгічні настрої в Хорватії посилює пам'ять про криваву громадянську війну, яка тут відбувалася у 90-х роках.

Південно-Східна Європа чи Балкани?

Серед хорватів є й такі, хто каже, що країні краще і без Югославії, і без ЄС.

"Хорватія здатна рухатися вперед самотужки. Їй не потрібний ніякий союз", - каже хорват Ружіца Ріфферт агенції АР.

Лунають думки і про те, що євроінтеграція є свого роду способом возз'єднати колишню Югославію, але у рамках ЄС.

Втім, серед країн регіону ще й досі багато суперечок та роз'ятрених історичних ран. У середу пізно ввечері стало відомо, що ініційований Македонією балканський саміт з проблем клімату не відбудеться через відмову приїхати майже половини учасників. Президент Македонії пояснив провал саміту "старими балканськими стереотипами".

Історик Михайло Кірсенко розповідає, що серед країн регіону з'явився новий тренд. Спершу Словенія заявила, що вона не балканська, а альпійська країна разом із Австрією та Швейцарією, потім Хорватія заявила, що вона - південно-східна європейська країна, а не балканська.

"Коли я нарешті почув від сербів, що вони не балканська країна, я ошелешено спитав: а ви-то чого? На що серби сказали: тому що соромно бути Балканами, на Балканах різанина, усобиці, кров. Ми хочемо бути Південно-Східною Європою, а не Балканами", - розповів історик.

Джерело: ВВС Україна

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Корреспондент.net в соцмережах