Головна
 
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net у рамках офіційної партнерської угоди з BBC Україна

ВВС Україна: Visa, MasterCard чи НСМЕП?

BBC Україна, 10 червня 2013, 17:30
0
5
ВВС Україна: Visa, MasterCard чи НСМЕП?
Фото: AFP
НБУ намагається підвищити привабливість Національної системи масових електронних платежів

Національний банк намагається підвищити привабливість Національної системи масових електронних платежів (НСМЕП) і переконати банки та їхніх клієнтів користуватися "продуктом вітчизняного виробництва" замість послуг добре відомих міжнародних платіжних систем.

Учасники ринку хоч і підтримують ініціативу Нацбанку в цілому, проте висловлюють застереження щодо "добровільно-примусових" методів, якими НБУ може втілювати свої ініціативи. Ще більше занепокоєння висловлюють пересічні користувачі банківських карток.

"Якось поверталася із відрядження з-за кордону додому, щось купувала у Duty Free, - розповідає киянка Наталя. - Не знала, що в українських банках за цей тиждень знову були якісь проблеми чи обмеження на щось, і тому була дуже здивована, коли дві із трьох моїх банківських карток не спрацювали. Ніколи не забуду, із якою підозрою касир дивилася на назви банків та країну походження моїх карток, хоча тут, в Україні, це є цілком поважні банки. Добре, що хоч вона побачила на цих картках два знайомі слова - Visa та MasterCard. Навіть не уявляю, якби замість цього на них стояло ще й якесь НСМЕП".

Проте, згідно із офіційною статистикою, таких як Наталя - менше одного відсотка від усіх користувачів платіжних карток. За даними Міністерства економіки, 93% із емітованих в Україні електронних карток працюють на базі міжнародних платіжних систем, хоча 99% операцій із ними не виходить за межі України.

Це і є головним аргументом, який висловлюють і представники уряду, і Нацбанку для того, аби і далі розвивати вітчизняну систему електронних платежів, попри її непопулярність.

Розроблена НБУ НСМЕП працює від 2004 року, але досі не набула великої популярності серед банків та їхніх клієнтів. Із майже двох сотень українських банків із НСМЕП працюють лише 58.

За ці роки було емітовано 9,5 млн платіжних карт, що послуговуються вітчизняною системою електронних платежів. При цьому 6 млн карток було випущено державним Ощадбанком під час виплати компенсацій за втрачені в Ощадбанку СРСР вклади.

Хоча офіційної інформації щодо кількості платіжних карт, які працюють на базі всім відомих міжнародних платіжних систем Visa та MasterСard, немає, у 2012 році учасники ринку оцінювали їхню кількість у 21 та 11 млн штук, відповідно.

Покращення платежів чи посилення контролю?

Від 1 червня НБУ почав здійснювати програму із покращення та модернізації НСМЕП. Як повідомила заступник директора генерального департаменту інформаційних технологій та платіжних систем НБУ Інна Тютюн, впродовж наступних чотирьох місяців передбачається перехід на випуск карток одночасно і з магнітною стрічкою, і з чіпом EMV, який було розроблено Visa, MasterСard та Europay і використовується цими міжнародними системами платежів від 1994 року.

До цього НСМЕП працювала лише на базі стандарту, розробленого НБУ, а відтак банки, які випускали картки цієї платіжної системи, мали також купувати і спеціальне програмне забезпечення для їхнього обслуговування. Це, у свою чергу, було додатковим аргументом проти того, аби користуватися нею.

Якщо ж модернізована подвійна система запрацює, то можливості використання НСМЕП значно розширяться, кажуть банкіри офіційно. А неофіційно додають: якщо і національна система платежів працюватиме на базі технологій, що їх застосовують добре відомі міжнародні платіжні системи, то в чому тоді полягає сенс від "українського велосипеда"?

Інші ж кажуть, що і в "українському велосипеді" є сенс, але занепокоєння викликають "добровільно-примусові" методи, до яких вдається Нацбанк при втіленні своїх ініціатив.

"Спроба зробити українську систему масових електронних платежів і сама ідея її створення є правильною. Маленька Голландія має свою систему, - каже голова Асоціації українських банків Олександр Сугоняко. - Єдине, що ті, хто її реалізовують, можуть її використати зовсім із іншими цілями, - і для контролю, і для іншого".

Сугоняко також вказує і на ще одну проблему: більшість банків уже вклали величезні інвестиції у розбудову своєї карткової системи, і у разі, якщо НБУ змушуватиме їх переходити на іншу, можуть зазнати значних збитків.

Заступник голови парламентського комітету з питань фінансів та банківської діяльності Степан Кубів також висловлює подібні застереження.

"Коли ми працюємо із іноземними інвесторами - компаніями, банками, - ми маємо усвідомлювати, що вони в праві користуватися тими міжнародними системами, яким вони довіряють. Але з точки зору України, коли ми говоримо про дебетові картки, зарплатні картки, то тут може бути застосована українська платіжна система. Але при цьому треба враховувати публічність, прозорість і доступність", - каже депутат, і наголошує, що запровадження української платіжної системи має відбуватися добровільно і на конкурентних засадах із міжнародними платіжними системами.

Законодавче оформлення намагань обмежити діяльність міжнародних платіжних систем в Україні і розширити застосування "вітчизняного продукту" відбулося у вересні 2012 року, коли Верховна Рада дозволила НБУ на свій розсуд запроваджувати обмеження на розрахунки готівкою, але й дозволила визначати порядок здійснення взаєморозрахунків у платіжних системах.

Перше завдання із ухваленого минулого року закону - обмеження готівкових операцій - НБУ вже виконав. Згідно із ухваленою наприкінці травня постановою НБУ, від 1 вересня обсяги готівкових платежів в Україні обмежені до 150 тисяч гривень.

Зараз НБУ пропонує також встановити ліміти і для операцій із електронними грошима, обмеживши їх сумою у 25 тисяч гривень на місяць. Пропонується також обмежити обмін електронних грошей на готівку до 500 гривень на день, але не більше 4 тисяч гривень на місяць.

Джерело: ВВС Україна

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Корреспондент.net в соцмережах