Головна
 
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net у рамках офіційної партнерської угоди з BBC Україна

ВВС Україна: Білий потік. Чи реанімує Янукович ідею Тимошенко

BBC Україна, 13 червня 2013, 11:42
0
6
ВВС Україна: Білий потік. Чи реанімує Янукович ідею Тимошенко
Конкуренція маршрутів доставки газу через регіон Чорного моря зростає

Президент Янукович запропонував повернутися до ідеї спорудження газогону Білий потік, який міг би стати альтернативним шляхом імпорту газу для України з Азербайджану, і, можливо, Туркменистану і Казахстану, пише Анастасія Зануда у матеріалі для ВВС Україна.

В Азербайджані заявили, що сприймають цей проект як суто теоретичний. У Росії ставляться до нього як до недолугої спроби натиснути на Газпром.

Ще п'ять років тому проект Білий потік був серед улюблених ідей Юлії Тимошенко - тодішнього українського прем'єра і головного конкурента Януковича на президентських виборах.

Тепер ця ідея міститься у цьогорічному 500-сторінковому посланні Президента до парламенту, яке так і не було озвучене у Верховній Раді.

Проте вперше цю ідею висловила у 2005 році Юлія Тимошенко під час свого першого перебування на посаді прем'єра. Згодом, повернувшись на посаду прем'єра, Тимошенко повернулася і до ідеї будівництва Білого потоку.

Плями на "білому"

Юлії Тимошенко не вдалося знайти серйозної підтримки цьому проекту ані у Європі, яка тоді перебувала на піку підйому економіки і потребувала багато російського газу, ані всередині України.

Одним із головних критиків ідеї тодішнього прем'єра була опозиційна Партія регіонів на чолі із Віктором Януковичем.

Предметом критики був не тільки сам маршрут постачання, але й його колір, - опоненти очолюваної Тимошенко Батьківщини жартували, що Білий потік добре корелюється із білим кольором, який Тимошенко обрала для виборчої кампанії своєї політичної сили, а згодом і до президентської кампанії, у якій вона склала головну конкуренцію Віктору Януковичу.

Тепер, через три роки після перемоги на цих виборах, Віктор Янукович повернувся до ідеї своєї політичної конкурентки.

Серед більш серйозних, ніж колір, зауважень до проекту, було його подовження через Каспій до Туркменистану, адже саме там міститься газ, ціна якого зробила б проект не тільки політично, але й економічно вигідним.

Проте будівництво Транскаспійського газопроводу може виявитися надто дорогим і у фінансовому, і у політичному плані, враховуючи неврегульований статус Каспію та російські інтереси на ньому.

Ще однією вадою Білого потоку вважали те, що він є прямим конкурентом іншого зав'язаного на Європу проекту - Набукко. З іншого боку, тоді Київ заявляв, що Білий потік має перевагу, тому що до нього залучені більш стабільні та безпечні країни, ніж до Набукко, який проходитиме через нестабільні регіони Туреччини на кордоні з Іраком.

Що змінилося?

Поки будівництво Білого потоку з ідеї Тимошенко перетворилося на ідею Януковича, українській владі на чолі із Президентом так і не вдалося переконати Росію знизити ціну на газ та змінити газові контракти, укладені Тимошенко.

За цей час Туркменистан отримав можливість продавати свій газ не тільки Росії, але й Китаю. При цьому туркменський газ коштує Китаю 250 доларів за тисячу кубів, тоді як Україна купує російський газ по 425 доларів за тисячу кубів.

Європа різко скоротила імпорт задорогого навіть для неї російського газу, і дещо наростила імпорт традиційного газу із Норвегії, а також скрапленого газу як зі США, так і зі Сходу.

Після кількох років простою, нарешті зрушила реалізація проекту Набукко, хоч і у скороченому варіанті.

Грузія, крім прозахідного президента, отримала і проросійського прем'єра.

І все ж таки, попри ці зміни, у самому проекті мало що змінилося, вважає експерт Dixi Group Роман Ніцович. Він також нагадує, що сам проект було розроблено ще 2003 року британською інжиніринговою компанією, і тому його не можна вважати "проектом Тимошенко" чи "проектом Януковича".

"До цього проекту повернулися зараз, бо Україна намагається диверсифікувати і джерела, і шляхи постачання газу. Паралельно активізувалися європейські проекти так званого Південного газового коридору, у яких Україна також хотіла би взяти участь", - каже експерт. На його думку, порівняно з іншими проектами у цьому регіоні Білий потік виглядає витратнішим і складнішим. Проте ключовим у пошуку інвесторів для його реалізації стануть обсяги і ціна газу, які можуть запропонувати країни каспійського регіону, а також потреба у цих обсягах у Європі.

"Конкуренція ведеться за ринки постачання газу. Набукко націлений більше на південно-східну Європу, тоді як Білий потік, в ідеалі, - на північну. Тобто, у ринках призначення вони не є конкурентами. А от щодо джерел постачання, то зараз вони конкурують, і змінити це можна лише із збільшенням видобутку газу у Азербайджані чи Туркменистані", - вважає експерт Dixi Group.

"Не більше, ніж теорія"

В Азербайджані кажуть, що Білий потік як був, такі залишається для Баку суто теоретичним проектом. Головний редактор журналу Caspian Barrel Ільхам Шабан каже, що від часів прем'єрства Тимошенко він не чув, аби під час якихось україно-азербайджанських зустрічей хтось згадував про цей проект.

"Для Азербайджану проект Білий потік ніколи не стояв на порядку денному так гостро, як інші. Особливо, проект AGRI із доставки скрапленого азербайджанського газу до Європи через грузинські порти. Попри те, що Білий потік потрапив до переліку проектів, що підтримуються ЄС, він так і залишився "туманним" теоретичним проектом на рівні політичних заяв", - каже азербайджанський експерт, і пропонує звернути увагу на два визначальні фактори: технічний та фінансовий бік проектів.

Ті, хто знову порушують питання будівництва Білого потоку, мають розуміти, що дном Чорного моря вже проходить збудований Росією Блакитний потік, і незабаром може бути розпочато будівництво Південного потоку.

Крім того, за ці роки Баку вклав у розбудову газотранспортної інфраструктури десятки мільярдів доларів, і поки що не готовий для нових інвестицій, тим більше, коли йдеться про постачання лише 8-10 млрд кубів газу на рік, вважає азербайджанський експерт.

"Реалізація Білого потоку не означає, що азербайджанський газ постачатиметься із грузинських портів до українського берега на базі вже збудованої інфраструктури. Це означає, що від Баку і принаймні до грузинських портів має бути збудовано додаткові пропускні потужності, розраховані щонайменше на 15-20 млрд кубів. В іншому разі цей проект немає економічного сенсу. На це потрібно як мінімум 20 млрд доларів. Де їх взяти?" - каже Ільхам Шабан, і додає, що ще більш дорогим проектом виглядає отримання туркменського газу через Каспій.

"Навіть якщо залишити поза увагою позицію Росії щодо Каспію, то хто будуватиме цей Транскаспійський газопровід? Від Туркменистану до України близько 2 тисяч кілометрів. Це щонайменше 15 млрд доларів. Хто зараз готовий вкладати такі кошти, якщо на Набукко Європа ледве знайшла 10 мільярдів? Скільки коштуватиме цей туркменський газ, коли потрапить до Європи чи навіть України?" - перелічує питання без відповідей бакинський експерт, і додає, що між політичними заявами та комерційними можливостями існує велика відстань.

У Росії, яка вже протягла через Чорне море свій Блакитний потік і планує побудувати ще й Південний потік, сприймають ідею українського президента виключно як ще один методи тиску на Газпром.

"Зрозуміло, що Україна намагається чинити тиск на Газпром, проте газ все одно у нас, і ми нічого не втратимо. Ніякої економічної доцільності у цьому газопроводі я не бачу, і ніколи не бачив. Я не вірю в його ефективність", - заявив голова Російського газового товариства, депутат Держдуми Валерій Язєв.

Джерело: ВВС Україна

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах