Головна
 
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net у рамках офіційної партнерської угоди з BBC Україна

ВВС Україна: Cмерть на півдорозі. У Харкові вшановують убитих альпіністів

BBC Україна, 25 червня 2013, 18:10
0
9
ВВС Україна: Cмерть на півдорозі. У Харкові вшановують убитих альпіністів
Фото: РА
Нанга-Парбат – вершина норовлива, розповідають альпіністи

Ігор Свергун, Бадаві Кашаєв, Дмитро Коняєв. Вони були досвідченими альпіністами, у кожного на рахунку не одна скорена вершина, здоланий пік, приборкана гора, не один небезпечний маршрут, не одне ризиковане сходження, пише Ганна Сілаєва з Харкова для ВВС Україна.

Вони знали, любили й поважали гори: вміло уникали небезпеки, не ризикували заради адреналіну. Вони пройшли випробування горами – на витривалість, на завзятість, на силу духу. І вони не мали загинути наглою насильницькою смертю, схожою на страту.

У Харківському альпклубі втрату трьох товаришів сприймають як особисте й родинне горе. Адже альпіністська спільнота – співтовариство особливе, це не просто знайомство на тлі спільного хобі. Це дружба, перевірена горами: будь-кому своє життя не довіриш. Тому харків’яни і досі не збагнули, що Ігор, Бадаві й Дмитро не повернуться з гір. Багато хто потайки сподівається, що звістка помилкова: просто прикре непорозуміння, і ось-ось надійде офіційне спростування.

Про кожного із загиблих альпіністів у альпклубі розповідають десятки історій: курйозних, романтичних, пригодницьких. З кожним iз них пов’язані спогади. З кожним є фото, відео, спільний похід у Кіліманджаро або Тянь-Шань.


Ігор Свергун, Бадаві Кашаєв, Дмитро Коняєв

Ігор Свергун, серед іншого, був учителем і гуру для кількох поколінь харківських гірських туристів. "Це велика втрата для нас. Не тільки для мене особисто. А взагалі – для Харкова, для України, для усього гірського спорту", - альпініст Андрій Кійко кілька разів був у пакистанських Гімалаях. Розповідає, що країна не справляє враження небезпечної, навпаки: "Навіть не уявляв, що таке можливе в Пакистані. Люди, які там живуть, – вони доброзичливі і миролюбні. Там і охорона, і послуги, і взагалі – вони настільки цінують туристів! Це ж їхній заробіток!"

Гори – ризиковане захоплення, і кожен альпініст усвідомлює небезпеку. Будь-яке сходження може стати останнім. Про це не говорять уголос, але про це завжди пам’ятають. Та все одно: ніхто з друзів, з близьких не був готовий втратити товаришів, не сприймає їх загибель як закономірну.

"Так, у горах трапляються прикрі випадки. Але я так і не можу збагнути: людина 20 років ризикувала життям у горах, а загинула від кулі якогось фанатика! Це дуже безглуздо й сумно", - ділиться почуттями одноклубник загиблих Павло Сидоренко. Багаторічний друг, він пригадує, як разом з Ігорем Свергуном задумав сходження на Нанга-Парбат харківською командою. І тільки випадково Павла не було там, разом із товаришами.

Нанга-Парбат – вершина норовлива, розповідають альпіністи. Вона вимагає найвищого рівня підготовки: "простих маршрутів там немає, гора скрізь неприступна". Дев’ята за висотою, вона входить до трійки найнебезпечніших 8-тисячників світу.

Харківська експедиція на гору розпочалась 6 червня і мала завершитись у середині липня

Харківська експедиція на гору розпочалась 6 червня і мала завершитись у середині липня. Це сходження альпіністи планували присвятити 70-річчю визволення Харкова від фашистських загарбників (святкується 23 серпня).

"У цьому районі ніколи не було ніяких інцидентів з місцевим населенням. Є райони, де конфлікти час від часу трапляються, але тут завжди було все спокійно. Це перший в історії такий напад. І взагалі, вперше в історії альпінізму такий конфлікт торкнувся альпіністів", - розповів Геннадій Копійка, голова Харківської федерації альпінізму та скелелазіння.

В розмові з пресою альпіністи приховують розпач і смуток. Кажуть, тримаються заради родин загиблих: матерям, дружинам, дітям – набагато гірше. Координують зусилля, збирають гроші, щоб підтримати рідних і допомогти їм пережити втрату.

В альпклубі не замовкають телефони: дзвонять одноклубники, друзі, знайомі, альпіністи з різних куточків світу – висловлюють співчуття. Геннадій Копійка тримає зв’язок з рештою групи: п’ятеро учасників експедиції під час нападу знаходились вище на горі і вижили.

У альпіністів є поняття "гора не пустила". Так кажуть у випадках, коли під час сходження стається щось тривожне: раптово псується погода, сходить лавина. Забобонні гірські туристи сприймають це як знак і зазвичай переривають підйом.

Але це - повага до стихії, а страх перед безглуздою жорстокістю, кажуть в альпклубі, від гір не відверне. Тому альпіністи планують нові, інші походи в гори, - розповідає Павло Сидоренко: "Ігор (Свергун) любив гори, він багатьом людям привив цю любов, багато людей зобов’язані йому тим, що побували у найекзотичніших, найкрасивіших куточках планети. Не можна, щоб це зупинилось, перервалося, закінчилось такою сумною історією".

Джерело: ВВС Україна

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Корреспондент.net в соцмережах