Чи справді Єгипет сьогодні стоїть на порозі священної війни між ісламістами та владою? Вже саме це питання може дратувати багатьох, пише Френк Гарднер, кореспондент ВВС з питань безпеки.
На відстані від "гарячих точок" життя пересічних єгиптян продовжується у звичайному ритмі. Адже найбільші проблеми країни радше мають економічний, аніж політичний характер.
Минув тиждень, відколи політичне крило Братів-мусульман закликало "славний народ Єгипту" до повстання проти "тих, хто на танках намагається вкрасти нашу революцію". Десятки людей загинули у сутичках між армією та ісламістами, а великий імам аль-Ажар попередив про загрозу громадянської війни. Відтоді це нав’язливе запитання продовжує висіти у повітрі.
То чи справді Єгипет сьогодні стоїть на порозі священної війни між ісламістами та владою?
Екстремістська меншість
Існує чимало підстав для сподівань, що найбільш багатонаселеній країні арабського світу вдасться уникнути сповзання у прірву масштабної, запеклої, фанатичної релігійної ворожнечі, що загрожує Єгипту після усунення від влади президента Мохаммеда Мурсі.
Проживши у Єгипті кілька років, я на власному досвіді переконався, наскільки доброзичливими, щедрими та толерантними можуть бути єгиптяни.
Звісно, що серед них трапляються і екстремісти, але їх - меншість. І погляди цієї меншості, хоч там як голосно вони не висловлюються, в жодному разі не представляють поглядів більшості населення.
До того ж у відносно недалекому минулому країна стикалася зі значно глибшими кризами і їй вдалося їх пережити: вбивство президента Анвара Садата джихадистським угрупованням 1981 року, ісламістські заворушення наприкінці 1990-х років, внаслідок яких загинуло понад 700 людей і які згодом вилилися у масове вбивство 1997 року 58 іноземних туристів у Луксорі.
Та з огляду на сукупність подій і настроїв, що спостерігалися у Єгипті протягом цього тижня, було б дуже нерозважливо ігнорувати сім’я священної війни, яке зараз сіють у цій країні.
Лише поглянемо на деякі фактори.
"Мучеництво", банери та риторика
"Ми здійснюватимемо вибухи, ми візьмемо до рук зброю, і тільки смерть завадить нам повернути президента Мурсі до президентського палацу", - цитує газета Аль-Хаят одного з учасників численних протестів, влаштованих Братами-мусульманами.
У натовпі на вулицях єгипетських міст час від часу можна побачити молодих людей у білих саванах "мучеників". Це свого роду театралізована вистава, покликана показати, як далеко ці хлопці готові зайти, щоб відновити на посаді обраного ісламістського президента.
Після усунення Мурсі від влади інтернет-форуми буквально вибухнули розгніваними закликами помститися єгипетській армії, яку називали "ворогом ісламу", обравши мішенями для нападів поліцейських та військових, як це сталося під час заворушень наприкінці 90-х.
Наразі ці заклики лишаються переважно риторичними, хоча представники сил безпеки у Синайському регіоні часто стають жертвами нападів.
Загроза для Єгипту виникає лише тоді, коли така риторика підштовхує людей до жорстоких дій.
Наявна зброя
З часу повалення режиму президента Хосні Мубарака у 2011 році рівень безпеки у країні суттєво знизився. Хоча порівняно із Сирією, Лівією, Іраком та Єменом, кількість зброї у приватному користуванні в Єгипті значно нижча.
Та все ж занепокоєння викликає те, що материкова частина країни - затиснута між Лівією та Синайським півостровом, тобто територіями, які буквально завалені нелегальною зброєю.
Повалення Муаммара Каддафі у сусідній Лівії зламало двері збройних арсеналів цієї країни і вивільнило цілий потік зброї, більша частина якої потрапила до рук джихадистських угруповань, що діють на території Сахари та східної Лівії.
У квітні цього року ООН оприлюднила доповідь, згідно із якою "зброя, що використовувалася у громадянській війні проти режиму Муаммара Каддафі, в рекордних обсягах переправляється до інших країн регіону".
За інформацією ООН, серед зброї, про яку йдеться, є як невеликі пристрої на кшталт автоматів, так і потужна вибухівка, міни та пересувні системи протиповітряної оборони
У доповіді зазначається, що потік зброї з Лівану до Єгипту становить загрозу для національної безпеки цієї країни, оскільки більша частина бойового устаткування потрапляє до рук антиурядових повстанців в районі Синаю.
Релігійні протистояння
Майже 10% відсотків населення Єгипту складають християни-копти.
Вони доволі гармонійно облаштувалися у переважно мусульманській країні, та деякі мусульмани-екстремісти прагнуть позбутися представників цієї релігійної меншості, як це сталося свого часу в Іраку.
Останнім часом спостерігалися окремі, та все ж надзвичайно жорстокі напади на християнські церкви та самих християн, тож протягом року президентства Мохаммеда Мурсі чимало представників цієї релігійної групи почали сумніватися у спроможності та бажанні його уряду захистити їх належним чином.
Сьогодні ж, коли самого Мурсі усунули від влади, деякі прибічники Братів-мусульман підозрюють, що християнська меншина доклала руку до його повалення.
Якщо у Єгипті спалахне насильство з боку джихадистів, християни-копти, які живуть у цій країні, будуть в числі його перших жертв.
Політичний безлад
Експерти з питань Близького Сходу майже одноголосно висловлюють думку, що попри всі помилки, яких припустився Мурсі під час свого президентства, його примусове усунення від влади лише за рік після обрання є дуже небезпечним сигналом для ісламістів.
Адже в них може скластися думка, що демократичний процес, якого так довго чекали на Заході, відтепер для них втрачений, що може підштовхнути їх взятися за зброю, замість вдатися до політичних методів боротьби.
"Військовий переворот безумовно збурить екстремістські групи всередині ісламістської течії, особливо всередині Братів-мусульман, та стане підтвердженням ідей Аль-Каїди та інших угруповань, що відкидають демократію, вважаючи її винаходом Заходу", - пише головний редактор видання al-Quds al-Arabi Абедль Барі Атвон.
Зруйнована економіка
І останнє (але не менш значуще) - Єгипет поступово занурюється в економічну кризу.
З часів повстання проти Хосні Мубарака 2011 року приховані економічні та фінансові проблеми країни вийшли назовні та значно поглибилися.
Знизилася кількість туристів, підскочив рівень безробіття та злочинності, зникла впевненість у майбутньому, а в бюджеті країни почали закінчуватися гроші.
Неспроможність Мохаммеда Мурсі подолати ці проблеми завдала нищівного удару по його популярності, та оглядачі наголошують, що найближчим часом згадані труднощі нікуди не зникнуть, незалежно від того, хто стане новообраним наступником Мурсі.
Небезпечне поєднання зруйнованої економіки, безробіття та політичного хаосу може призвести народ до відчаю, що зіграє на руку тим, хто шукає союзників у далеко не благородних цілях.
Джерело: ВВС Україна