Головна
 
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net у рамках офіційної партнерської угоди з BBC Україна

Павло Розенко про зміни у пенсійному законодавстві: Ніхто у вагітних нічого не забирає

BBC Україна, 12 липня 2013, 15:07
0
29
Павло Розенко про зміни у пенсійному законодавстві: Ніхто у вагітних нічого не забирає
Фото: УНІАН
Павло Розенко каже, що ніякого "податку на народження дитини" в Україні не запровадили

З 1 липня набрали чинності зміни до пенсійного законодавства, котрі передбачають, що єдиний соціальний внесок розміром у 33,2% нараховуватиметься не лише на зарплату, але й на "допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами" для жінок.

Розмір цієї допомоги складає чотири місячні зарплати працівниці.

Критики цього закону у соцмережах назвали його "податком на народження дитини".

Однак фактом є те, що за ухвалення цих змін у травні цього року проголосувала конституційна більшість парламентарів – 350 депутатів, що представляли як провладні фракції, так і опозицію, яка зазвичай критикує урядові ініціативи, називаючи їх антисоціальними.

Про те, чим обернеться для українських жінок та роботодавців законодавче нововведення, ВВС Україна спілкувалася з заступником голови парламентського комітету з питань соціальної політики та праці, колишнім заступником профільного міністра, нині - депутатом, членом фракції УДАР Павлом Розенком.

- Чи справді зміни до законів щодо призначення та індексації пенсій можна називати "податком на народження дитини"?

- Це твердження не має під собою жодних підстав. Йдеться про те, що Верховна Рада вирішила, щоб відпустка, яку бере жінка через вагітність та пологи, зараховувалася до її пенсійного стажу.

Річ у тому, що пенсійна реформа, проведена нинішньою владою, збільшила необхідний страховий стаж для призначення повного розміру пенсії, на десять років – з 20-ти до 30-ти років.

Випадіння будь-якого періоду зі страхового періоду для жінки може мати дуже серйозні негативні наслідки.

Здавалося б, чотири місяці (які триває відпустка – Ред.) для страхового стажу не грають погоди. Але, з іншого боку, якщо жінка народжує двох, трьох або чотирьох дітей – для неї це є проблемою.

Тому, на мій погляд, ми проголосували за абсолютно нормальну, соціально справедливу норму.

- Критики цього закону пишуть, що на практиці його застосування виражатиметься в тому, що якщо у жінки була офіційна зарплата 2500 грн на місяць, то у неї заберуть 33% від чотиримісячної зарплати, тобто аж 3300 грн.

- Ніхто у неї нічого не забирає. Отримуючи 2500 грн у звичайний період роботи, не перебуваючи у декреті, вона уже сплачує ці самі 33% - точніше, їх сплачує за неї роботодавець.

Йдеться про обов’язкові нарахування, які здійснюються згідно з законом. Тому фактично нічого в цій ситуації не міняється. Роботодавець буде сплачувати за жінку ті самі 33%, як і в звичайний час.

Дискусія стосується того, чи повинен роботодавець сплачувати за жінку внески за той період, коли вона фактично не працює.

Я вважаю, що будь-який роботодавець повинен нести свою частину соціальної відповідальності за працівників, які у нього працюють. І я не бачу нічого трагічного в тому, що у цій ситуації роботодавець сплачуватиме страхові внески. Тим більше, йдеться всього про чотири місяці. Я не думаю, що це є великою проблемою.

Окрім того, це була ініціатива уряду. Цей законопроект обговорювався не один рік. І всі офіційно зареєстровані організації роботодавців України його погодили.

Це і спонукало всі фракції Верховної Ради проголосувати за цей законопроект, не вносячи до нього жодних змін. В тому числі голосувала фракція, всередині якої є найбільше роботодавців України, – Партія регіонів.

- Прибічникам закону дорікають і тим, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування нараховується на зарплату працівників, але допомога, яку отримує жінка за два місяці до і два місяці після пологів, не є зарплатою.

- Насправді це нарахування здійснюється не на зарплату, а на дохід, який отримує людина.

Річ у тому, що до страхового стажу зараховуються не періоди роботи, записані у трудовій книжці, а періоди, за які виплачені страхові внески.

І нема різниці, де і на яких посадах працювала людина. Пенсійний фонд при нарахуванні пенсій цікавитиме, скільки і в якому розмірі ви сплатили єдиного соціального внеску. Де ви брали ці доходи, його не цікавитиме. Так само, як і те, що це було – заробітна плата чи якийсь вид соціальної допомоги.

Тому, якщо ви хочете, щоб той чи інший період був зарахований до вашого пенсійного стажу, ви маєте заплатити соціальний внесок. Якщо ви його не сплатите, цей період до страхового пенсійного стажу зараховано не буде.

- Чи може це нововведення призвести до зменшення розміру офіційних зарплат українських жінок?

- Я думаю, що той, хто не хоче працювати легально, хто виплачує зарплати в конвертах, той і зараз це робить.

А для сумлінного роботодавця, який платив внески і раніше, думаю, ці чотири місяці не стануть великою проблемою.

Річ у тому, що проблеми тіньового сектору економіки, тіньового ринку праці в Україні абсолютно не залежать від того, сплатить хтось внесок за чотири місяці вагітності жінки чи ні.

Ці проблеми лежать у абсолютно інших категоріях: йдеться про неможливість ведення в Україні прозорого бізнесу, про корупції і абсурдно високі ставки соціального внеску. Тому не думаю, що цей законопроект погіршить нинішню ситуацію.

- Те, що три опозиційні фракції не дали жодного голосу проти цього закону, означає, що опозиція не мала до нього претензій?

- Опозиція виходила з позиції соціальної відповідальності цього кроку.

Якщо йдеться про пропозицію покращити пенсійне становище жінок, послаблення щодо нарахування їм страхового стажу в повному обсязі, то, безумовно, ми підтримуємо цей крок.

Так само ми підтримуватимемо всі адекватні розумні пропозиції щодо посилення соціального захисту людей.

Якщо ж (з реалізацією цього закону – Ред.) виникнуть якісь проблеми – це буде питання до уряду: наскільки ефективно він провів обговорення цього проекту і наскільки відповідає дійсності те, що він був погоджений з усіма роботодавцями України.

- А ви цього не перевіряли?

- Якщо нам уряд на комітеті говорить, що так воно є, чому нам це перевіряти?

- Хто, на вашу думку, може спекулювати на темі цього закону?

- Можливо, недобросовісні роботодавці, які не бачать своєї соціальної відповідальності і більше думають про свої статки, ніж про майбутнє людей, які на них працюють.

Звичайно, будь-який роботодавець хотів би, щоб на нього працювали більше, і щоб він платив за це менше. Так само будь-який працівник бажає працювати менше і отримувати більше.

Тому соціальна політика і трудове законодавство – це балансування між цими двома інтересами. І баланс між ними не повинен порушуватися.

У даному випадку, на мою думку, крок, який ми зробили, є збалансованим.

З Павлом Розенком розмовляв Святослав Хоменко

Джерело: ВВС Україна

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Корреспондент.net в соцмережах