Головна
 
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net у рамках офіційної партнерської угоди з BBC Україна

Рік мовному закону: від захоплення до зневіри - BBC Україна

BBC Україна, 10 серпня 2013, 09:27
0
10
Рік мовному закону: від захоплення до зневіри - BBC Україна
Ухвалення мовного закону викликало хвилю протестів

Напередодні річниці дії нового мовного закону в розмові з BBC Україна керівники національних громад протилежно оцінили його наслідки.

10 серпня виповнюється рік з часу набуття чинності закону про основи державної мовної політики.

Більшість політичних спекуляцій відбувалося навколо російської мови, хоча найбільше ухваленню закону раділи громади менш представлених в Україні національностей.

BBC Україна з’ясовувала, чи виправдав документ саме їхні сподівання.

Напередодні парламентських виборів нове законодавство стало одним із козирів у передвиборчій кампанії Партії регіонів, а низка обласних та міських рад Сходу й Півдня України помпезно оголошували російську мову регіональною.

Законом було передбачено, що право на регіональну мову мали меншини, які складають 10% населення села, міста, району чи області й вважають її рідною. До "регіонального переліку" включили 18 мов.

Кримськотатарське питання

Найменше ентузіазму щодо мовного закону було в кримських татар. Їхній лідер Мустафа Джемілєв був опозиційним депутатом від Нашої України і за документ не голосував.

"З часу ухвалення закону для кримськотатарської мови абсолютно нічого не змінилося", - констатує в коментарі BBC Україна заступник глави Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

Кримських татар на півострові більше 10%, проте Верховна Рада АРК не ухвалювала стосовно їхньої мови жодних рішень.

"Уряд Криму заявив, що не треба нічого робити, бо Конституція АРК і так дозволяє на рівних розвивати всі мови. Закон став простим передвиборним піаром влади", - заявив Чубаров.

За його словами, кримські татари не можуть користуватися нормами закону. Більше того, за останній рік в Криму зменшилася кількість класів з кримськотатарською мовою навчання через брак державного фінансування.

Кримськотатарську мову змогли оголосити регіональною тільки в містечку Новоолексіївка Генічеського району Херсонської області. "Хоч табличку на в’їзді дадуть поставити нашою мовою", - резюмував Рефат Чубаров.

Невизнані русини Закарпаття

У мовному законі окремо вказали на права русинів - національності, щодо самого існування якої в Україні продовжуються дебати. Фактично закон для них став першим кроком до офіційного визнання.

"Ніяких фінансових інструментів чи конкретних дій для потреб русинів ми не отримали. Закон ухвалили, але далі нічого влада не зробила на рівні Кабміну. Без цього закон буде мертвим", - повідомив BBC Україна керівник Народної ради русинів Закарпаття Євген Жупан.

21 грудня 2012 року Закарпатська обласна рада ухвалила рішення про рекомендацію місцевим радам вживати заходи для виконання мовного закону.

Депутати вказали, що на Закарпатті регіональними можуть бути русинська, угорська та румунська мови.

Русини називають цей акт визнанням трьох мов регіональними. "Наступним етапом буде прийняття таких рішень в окремих селах", - розповів Жупан.

За його словами, на державному рівні русинів досі не визнають окремою національністю. Сподівається, що хоча б назву кількох сіл області продублюють русинською мовою.

Угорці: дороге задоволення

Керівник київського товариства угорців Закарпаття Тібор Вашш розповів BBC Україна, що громада позитивно сприйняла закон, проте його реалізація стала проблематичною.

Він визнає, що реалізація мовного закону вимагає певних затрат, але коштів для цього не передбачили.

"На Закарпатті в нас давно своя, угорська, система освіти. Але останніми роками батьки все частіше віддають дітей в українські школи та класи. Закон про мови на це не впливає", - вважає Тібор Вашш.

Почесний голова Демократичної спілки угорців України Михайло Товт (очільником спілки є народний депутат від Партії регіонів Іштван Гайдош – Ред.) позитивно відгукується про закон.

Він стверджує, що ради не мають оголошувати якісь мови регіональними, а тільки інформувати населення, що якась мова згідно з законом є регіональною.

"Закарпатська обласна рада ухвалила дуже безглузде рішення. Нібито визнали регіональними три мови – румунську, русинську і угорську, але користі від цього ніякої", - вважає Товт.

Як юрист він стверджує, що окремим рішенням рада може вирішити, чи має регіональна мова бути на печатці, вивісках і документах.

"Такі рішення ухвалили більшість сільських рад, де переважно проживають угорськомовні громадяни. На районному рівні такі рішення прийняли Виноградівська, Берегівська та Ужгородська ради", - розповів BBC Україна Михайло Товт.

При цьому він уточнив, що майже всі передбачені законом механізми імплементували в Берегівському районі, де 80% - угорськомовні.

"Проте в реальному житті району нічого не змінилося, адже використання угорської в адмініструванні, вивісках, спілкуванні з громадянами було й до ухвалення закону", - констатував юрист.

У планах громади - добитись написання імен в паспортах згідно з угорським правописом та дубляжу документів про освіту угорською мовою.

Румуни оцінили по-різному

"На основі цього закону на територіях компактного проживання румунів Чернівецької області місцеві ради ухвалили рішення щодо регіональної мови", - розповіла BBC Україна Ауріка Божеску, секретар міжрегіонального об’єднання Румунське співтовариство України.

Головою об’єднання є народний депутат від Партії регіонів Іван Попеску.

Зокрема румунська регіональна була визнана в Герцаївському районі, а також селах Сторожинецького, Глибоцького й Новоселицького районів.

Ауріка Божеску задоволена дією закону.

"За останній рік в нас з’явилися назви вулиць румунською мовою. Таблички на в’їзді в населені пункти також встановлені двома мовами", - повідомила вона BBC Україна.

"Румуни й раніше мали освіту рідною мовою, тому нового фінансування на це не треба. Щоб виготовити табличку з назвою вулиці чи населеного пункту теж багато не потрібно", - резюмувала Ауріка Божеску.

Хоча голова соціально-культурного товариства румунів Закарпаття Василь Йовдій налаштований не настільки оптимістично.

"У всіх румунськомовних селах ухвалено рішення про румунську регіональну. Хоча вважаю, що все це було зайвим, ми мусимо знати державну мову. Реальна двомовність в діловодстві – це дуже важка і складана річ", - зауважив в коментарі BBC Україна Йовдій.

Він розповів, що його зараз дуже часто запрошують бути перекладачем у суді чи міліції. Там майже ніхто не розуміє румунську, а грошей на перекладачів бракує.

"Ми поки не відчули ніяких позитивних змін. Такі важливі речі треба готувати серйозно, а так "бац" - і закон видали", - поскаржився Василь Йовдій.

Він нарікає, що політики допомагають громаді тільки перед виборами.

"Просили від нас інформацію, чи ми підтримуємо Партію регіонів чи когось іншого. А між виборами про нас забувають, принаймні на Закарпатті", - резюмував голова товариства румунів.

Болгарську визнали в одному районі

"Закон дав можливість оголосити болгарську регіональною в низці сіл. Але процес дуже повільний, адже позиція влади направлена тільки на ухвалення рішень щодо російської мови", - розповів BBC Україна голова Асоціації болгар України Антон Кіссе.

Народний депутат з фракції Партії регіонів повідомив, що визнати болгарську регіональною вдалося в Болградському районі Одеської області, де 60% населення складають болгари.

"Разом з представниками інших меншин панами Попеску та Гайдошом, ми звернулися до Кабміну з проханням ухвалити низку підзаконних актів", - повідомив Кіссе.

На його думку, без них реалізація закону ускладнюється.

"Зрозуміло, закон ухвалювали для підтримки російської мови, яку ми любимо, але він дає можливості для врятування мов, які відходять в історію", - констатував політик.

Джерело: BBC Україна

ТЕГИ: мовний закон
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Корреспондент.net в соцмережах