Ъ: Україна збільшує експорт залізної руди в Китай

30 листопада 2009, 07:58
0
22

Українські добувачі руди намагаються посилити позиції на найбільшому ринку збуту - у Китаї. Металурги почали використовувати великотоннажні судна класу Capesize замість вдвічі менших Panamax, повідомляє КоммерсантЪ-Украина.

Це дозволить їм мінімум на третину знизити вартість транспортування і на 10% - кінцеву ціну продукції. А в перспективі українські компанії можуть стати третіми за величиною постачальниками руди на китайському ринку, вважають експерти.
Про початок використання суден класу Capesize (водотоннажністю 175-400 тис. т) при постачанні залізорудної сировини (ЗРС) в п'ятницю повідомила група Метінвест. Перше таке судно Kassos Warrior вантажопідйомністю 195 тис. т група відправила до Китаю днями. "Зараз готується до відправки другого суховантажу аналогічного класу - Mykonos. Сировину, що добувається гірничорудним дивізіоном компанії, вперше почали відвантажувати на експорт такими обсягами. Новий механізм збуту освоєно в рамках стратегії диверсифікації поставок і розширення ринків збуту продукції", - заявили в прес-службі Метінвесту . Досі українські заробітчани руди експортували її суднами класу Panamax (60-100 тис. т), зазначає видання.

Експортні ринки в умовах зниження споживання усередині країни стали для металургів ще більш привабливими. За підсумками десяти місяців гірничорудні підприємства України зменшили видобуток на 14,5%, до 44,29 млн т, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. При цьому експорт збільшився на 11,9%, до 22 млн т. Близько 17% експорту української залізорудної сировини припадає на Китай - найбільшого світового споживача і імпортера ЗРС (понад 1 млрд т продукції на рік).

Найбільшими виробниками залізорудної сировини є Метінвест Ріната Ахметова, Ferrexpo Костянтина Жеваго, Південний ГЗК (контролюється російською Євраз Груп і групою Приват) і АрселорМіттал-Кривий Ріг, що належить міжнародній компанії ArcelorMittal (мажоритарний акціонер - Лакшмі Міттал).

Як зазначає КоммерсантЪ, завдяки використанню кораблів більш високого класу можна буде економити на перевезенні руди, зазначають в Ferrexpo. "У нас теж є плани щодо переходу на судна Capesize, оскільки це дозволить щонайменше на третину знизити вартість перевезень і, як наслідок, на 5-10% - кінцеву ціну руди", - пояснило високопоставлене джерело в компанії.

"В Україні руда продається по $ 50-60 / т, а в Китай наші підприємства постачають її по $ 110-120 / т. Тепер ми можемо знизити ціну до $ 105 / т", - кажуть в асоціації Укррудпром. Для порівняння: вартість бразильської та австралійської руди, що займає лідируючі позиції на китайському ринку, коливається в межах $ 110-130 / т. За підрахунками аналітика ІК Concorde Capital Андрія Геруса, потенційно витрати на транспортування одиниці продукції великими судами можна знизити ще більше - в півтора рази.

У Ferrexpo підкреслюють, що у зв'язку з кризою для китайських споживачів найбільш важливим критерієм при укладанні контрактів стала ціна - якщо минулого року ключовою була наявність товару, і китайські споживачі готові були купувати руду в межах цінової різниці в 15-20%, то тепер значення має різниця навіть в 2-3%. Олександр Макаров з Phoenix Capital нагадує, що нещодавно в Китаї на державному рівні було прийнято рішення диверсифікувати поставки руди і купувати її не тільки в основних імпортерів - Бразилії та Австралії, а й в інших країнах. "Постачальники з Бразилії і Австралії, використовуючи своє домінуюче становище на ринку, намагалися диктувати ціни. Уряд країни прагне убезпечити себе від подібних ризиків у майбутньому", - говорить пан Макаров. "Завдяки зменшенню витрат за рахунок суден класу Capesize ми зможемо запропонувати китайцям більш низьку ціну, яка дозволить нам закріпитися на ринку і стати третім основним постачальником в цю країну", - прогнозує пан Герус.

Однак, порти України поки що не готові до ініціатив металургів. У Метінвесті зазначають, що порти недостатньо глибоководні і не пристосовані до повного завантаження суден класу Capesize. Тому судна завантажуються в два етапи: на першому - безпосередньо біля причалу в портах Одеського регіону, на другому етапі судно переходить на глибоководний керченський рейд для повного довантаження, уточнюють у групі.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...
Loading...

Корреспондент.net в соцмережах