Ъ: Україна врегулювала процедуру держзакупівель

12 лютого 2010, 08:39
0
5

Майже два роки знадобилося Верховній раді, щоб прийняти закон, що регулює закупівлю товарів, робіт і послуг за держкошти. Ввести нові правила роботи ринку обсягом понад 100 млрд грн вимагали Європейський Союз, Світовий банк і СОТ, повідомляє КоммерсантЪ-Украина.

Втім, прийняття закону вчора було поставлено під загрозу - в БЮТ виступили проти створення при Міністерстві економіки органу оскарження процедур закупівель, назвавши його корупційним.

Учора парламент 245 голосами депутатів прийняв закон "Про вчинення держзакупівель" - голосування проігнорували лише представники блоку Литвина. Закону про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти не було з березня 2008 року, коли депутати скасували його як корупційний. Закупівлі регулювалися тимчасовим положенням Кабміну. Протягом двох років тендери здійснювалися в ручному режим, тому прийняття закону експерти вважають революційним. "Було багато нарікань на становище", - говорить в. о. голови Спілки малих, середніх і приватизованих підприємств В'ячеслав Биковець. За даними Держкомстату, закупівля в одного учасника (29,9 млрд грн) зайняла в 2009 році друге місце за обсягом операцій після відкритих торгів (70,8 млрд грн).

Як пише КоммерсантЪ-Украина, прийняття нових правил держзакупівель вимагав ЄС у рамках переговорів про створення зони вільної торгівлі з Україною, а також Світовий банк і СОТ, що виступають за рівний доступ до торгів українських та іноземних постачальників. Відсутність закону обмежувала право підприємств оскаржувати тендерні порушення. Після рішення Конституційного суду про незаконність положення про закупівлі за держкошти суди відмовлялися розглядати скарги підприємств, і постачальники не могли оскаржувати в судах договори, укладені з порушеннями.

Тепер поріг проведення держзакупівель товарів і послуг складе 100 тис. грн, робіт - 300 тис. грн. Замовникам тендерів заборонено дробити закупівлі, щоб обійти закон, а також встановлювати дискримінаційні умови до учасників. Організатори тендерів повинні віддавати пріоритет відкритим конкурсам - наявність не менш ніж двох учасників, а торги з обмеженою участю буде заборонено. Депутати погодилися з пропозицією Кабміну визначити Мінекономіки спеціальним уповноваженим органом з контролю за сферою. Міністерство досі буде давати дозволи на закупівлю в одного учасника (узгодження до 15 робочих днів), звітувати перед Кабміном та Рахунковою палатою про проведення держзакупівель, забезпечувати безкоштовне розміщення на сайті та у друкованому виданні інформації про проведення тендеру та його результати, повідомляє видання.

Безкоштовно буде надаватися учасникам і тендерна документація. Тендерне забезпечення не є обов'язковим, але може скласти 1% від вартості закупівлі робіт і 5% - товарів і послуг. Гарантія виконання договору не вище ніж 5%. Громадський контроль, що до 2008 року вела Тендерна палата, буде у вигляді "вільного доступу до всієї інформації, яка підлягає оприлюдненню".

Обов'язкових закупівель лише в українських компаній не буде, що, на думку Валентина Ландика (Партія регіонів), "поховає виробників". Як пояснив виданню голова парламентського підкомітету з питань регулювання держзакупівель Антон Яценко (БЮТ), рішення про закупівлю в українських підприємств може прийняти Кабмін. "Нехай поганий закон, але він закон. А всі генії повинні потім подати всі поправки до нього", - агітував за прийняття закону Сергій Осика (БЮТ). Але навіть такий "поганий" закон могли не прийняти через одну поправку - # 133.

Дискусію викликала поправка Ірини Горіної (ПР) про створення при Мінекономіки органу оскарження тендерних порушень. Олег Ляшко (БЮТ) упевнений, що цей орган поверне корупцію в сферу держзакупівель. Однак 240 депутатів, у тому числі 48 представників БЮТ, підтримали ініціативу. До складу органу оскарження увійдуть 7 представників від влади (Мінекономіки, Мін'юст, Держкомстат, Держкомпідприємництва, АМКУ, Секретаріат Президента, РНБО) та 7 незалежних експертів (термін повноважень - три роки). Цих експертів буде рекомендувати Мінекономіки, а затверджувати - комітети Ради з питань економічної політики та фінансової та банківської діяльності. Орган зможе припинити закупівлю до 30 днів, при цьому учасники тендерів зможуть оскаржити його рішення в суді.

Аналітики не гарантують, що закон не створить нових проблем. На думку В'ячеслава Биковця, законодавці повинні оперативно реагувати на зауваження учасників ринку закупівель та оперативно коригувати закон. Перші зауваження до нових правил вже є. Голова Ради підприємців при Кабміні Оксана Продан скептично поставилася до створення колегіального органу оскарження. "Як показує практика, чим більше членів в органі, тим менша там відповідальність і тим страшніші рішення", - сказала вона.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...
Loading...

Корреспондент.net в соцмережах