Названо найбільш суперечливі норми Податкового кодексу

9 серпня 2010, 10:49
0
7

У новій редакції Податкового кодексу, яку було опубліковано в газеті Урядовий кур'єр, міститься кілька суперечливих норм, які можуть зашкодити бізнесу, передає Дзеркало Тижня з посиланням на статтю партнерів юридичної фірми КМ Партнери Олександра Мініна і Олександра Шемяткіна.

Аналізуючи оприлюднений документ, експерти зазначили, що в опублікованому 3 серпня проекті Податкового кодексу в порівнянні з першим варіантом переписано лише ті норми, які зазнали найбільшої критики.

Зокрема, йдеться про те, що було повернуто чинний сьогодні інститут узгодження податкових зобов'язань. Крім того, в кодексі практично повернулися до чинної моделі ПДВ, а також внесено незначні правки в розділ про прибуток.

Крім того, юристи звернули увагу на те, що в розділі про єдиний податок зменшено перелік видів діяльності, на які єдиний податок не поширюється.

"Ось, власне, і все. Судячи з усього, кодекс приймається за сценарієм: спочатку забрати все, а потім повернути менш ніж половину. Змінений проект кращий, ніж прийнятий в першому читанні? Так, згодні! Тоді будьте щасливі, ваші найгірші очікування не виправдалися!", - пишуть Мінін і Шемяткін.

На їхню думку, в новій редакції проекту Податкового кодексу є низка неоднозначних норм - в документі передбачено нову підставу для визначення податкових зобов'язань контролюючими органами.

Такою підставою є рішення суду про визнання особи винною в ухиленні від сплати податків (п / п. 19.3.4 розділу ІІ). Однак, як вказують Мінін і Шемяткін, при поверненні до інституту узгодження податкових зобов'язань це просто неможливо.

Справа в тому, передає Дзеркало тижня, що на сьогоднішній день Верховним судом України встановлена чітка практика застосування ст. 212 Кримінального кодексу. Вона зводиться до того, що поки податкові зобов'язання не є узгодженими (тобто винесене податкове повідомлення не було оскаржено або було залишено в силі в процесі апеляційного оскарження), відсутній сам факт ухилення від сплати податків, оскільки немає суми податку, не надійшла до бюджету.

"Як у такій ситуації може взагалі з'явитися вирок суду? Це або ляп, викликаний неякісною підготовкою проекту № 2, або навмисне залишений гачок, щоб потім все-таки змістити розгляд податкових справ з адміністративних судів у кримінальні", - вважають експерти.

Саме на такий "гачок", пишуть вони, вказує і положення пункту 23.4 розділу II проекту, в якому детально описується процедура винесення рішення на підставі кримінальної справи. У цьому пункті також вказується, що скасування податкового повідомлення - рішення не може використовуватися як доказ для виправдання обвинуваченого.

"Закладається ситуація, коли юридична особа виграє суперечку у податкових органів, тобто адміністративним судом буде встановлено факт відсутності податкових порушень, а головного бухгалтера такої юридичної особи буде визнано винним в ухиленні від сплати податків на суму неіснуючих податкових зобов'язань. Але це ж маячня ! Як же треба не любити свій народ, щоб таке писати", - вказують експерти.

На думку юристів, ще один подібний випадок - згадка в п. 25.6 розділу II кодексу того, що контролюючий орган на суму грошових зобов'язань, збільшених в процесі судового оскарження, скеровує нове податкове повідомлення.

"З цієї норми випливає, що тепер суд, розглядаючи спір з податковим органом, буде вирішувати не тільки питання про правомірність або неправомірність податкового повідомлення, але й про те, які штрафні санкції або грошові зобов'язання податковий орган не застосував, але повинен був. Так і хочеться запитати в автора проекту - а це як? Ви взагалі функцію суду розумієте?", - запитують експерти.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...
Loading...

Корреспондент.net в соцмережах