Корреспондент: Україна втрачає до семи мільярдів доларів на тендерних закупівлях

3 червня 2011, 11:51
0
7

Сьогодні до 15% усього держбюджету осідає в кишенях чиновників під час держзакупівель. Якщо Рада і Кабмін проштовхнуть бажаний ними закон, ця цифра різко збільшиться. Остання перешкода - Президент, пише в новому номері український щотижневий журнал Корреспондент.

У середині травня цього року в Україні зайнялися питанням, ціна якого - понад $ 21 млрд. Йдеться про тендерні закупівлі - на таку суму різні держпідприємства, за даними Держкомстату, купили товарів і послуг у минулому році.

Як пише Корреспондент, ці фінанси - а вони становлять приблизно 40% витрат держбюджету - золоте дно для посадовців різних рівнів. За законом тендер - це відкритий конкурс, на якому держоргани вибирають, хто дешевше і якісніше за інших може продати їм товари або послуги.

На ділі, за словами Володимира Дубровського, провідного експерта аналітичного центру CASE Україна, різні зловживання і відкати в сфері держзакупівель часом становлять 20-30% і навіть 50%. Тобто в минулому році приблизно $ 4-7 млрд, або близько 10-15% всього держбюджету, могли стати "корупційним податком" - грошима, які чиновники поклали до своєї кишені.

Навіть Петро Андрєєв, голова Державної фінансової інспекції, визнає втрати бюджету в цій сфері - на рівні $ 1,25 млрд.

Тепер український парламент з легкої руки Кабміну вирішив ще більше спростити правила закупівель - провладна більшість схвалила новий законопроект щодо тендерів. Йому залишилося пройти останню інстанцію - Президента, щоб стати законом, зазначає видання.

Корреспондент пише, що експерти шоковані новаціями. У проекті закону закладені небезпечні ідеї. Зараз тендери зобов'язані проводити всі держпідприємства. Але Кабмін, а за ним і пропрезидентська більшість, запропонували надати поблажки державним і комунальним підприємствам, а також господарським товариствам, частка держави в статутному фонді яких становить більше 50%.

Ці структури зможуть не проводити конкурс, якщо доведуть, що для закупівлі вони використовують свої гроші, а не бюджетні кошти. Провернути подібне, на думку експертів, чиновникам буде нескладно. Адже саме на цей сегмент в минулому році припала левова частка фінансових операцій за участю держструктур - $ 16,5 млрд із $ 21,5 млрд.

Крім того, законопроект розширює можливості для проведення тендерів з одним учасником.

Про те, як українські держпідприємства проводять тендери, хто і як на цьому заробляє і як з цим боротися, читайте в свіжому номері журналу Корреспондент від 3 червня.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...

Корреспондент.net в соцмережах