Німеччина прагне до участі у створенні газового консорціуму

Корреспондент.net, 11 листопада 2002, 13:42
0
4

Посол Федеративної Республіки Німеччина Дітмар Штюдеманн закликає Україну і Росію включити Німеччину в процес створення "Міжнародного консорціуму з управління і розвитку газотранспортної системи України". Крім того, він упевнений, що всі фінансові, організаційні і правові питання цього процесу "настільки складні, що про створення консорціуму говорити зарано".

"На наш погляд, повинні бути повною мірою враховані і рівноправно представлені всі три сторони. З цією метою Президент Кучма, президент Путін і канцлер Шредер домовилися про проведення тристоронніх переговорів, тобто про створення відповідної робочої групи", - підкреслив посол Німеччини в інтерв'ю тижневику "Дзеркало тижня".

"Ми хочемо якомога раніше брати участь у роботі над цим міжнародним проектом. І правильним шляхом буде скликання, а саме термінове скликання, тієї робочої групи, про яку домовилися в Санкт-Петербурзі керівники трьох наших країн. Я не думаю, що нам зараз слід зациклюватися на двосторонніх відносинах, оскільки це тільки початок проекту", - вважає Дітмар Штюдеманн.

За його словами, мова йде про "трьох учасників, трьох складових частинах можливого консорціуму" - про виробника продукції, про постачальника і про покупця. Посол Німеччини заявив: "Ми як покупці зацікавлені брати участь у такій конструкції, що гарантує нам стабільність газопостачань. Цифри свідчать про те, наскільки важливо об'єднати трьох учасників заходу: 90% російських постачань експортуються на Захід через українські газотранспортні системи. Україна за транспортування газу одержує більше 20 млрд. кубометрів газу. Це більше чверті потреб України в газі. Німецька сторона, зокрема "Рургаз" й інші підприємства, одержує з Росії 39% від загальної потреби в газі".

"Ми хочемо гарантій на майбутнє, тобто гарантованих і стабільних газопостачань до Європи. Крім того, якщо конструкція працюватиме на тристоронній основі, вона буде працювати набагато стабільніше в сфері газопостачань, ніж при традиційних стосунках між продавцем і покупцем газу", - заявив посол.

За його словами, наявна система транспортування газу застаріла, що вже свідчить про елемент нестабільності: "Й Україна, і Росія мають потребу в коштах для заміни і магістральних газопроводів, й іншої газотранспортної інфраструктури. Нас не може не турбувати технічний стан газотранспортної системи. До того ж, Україна і Росія - держави, у яких відбуваються значні внутрішні перетворення, і ми не можемо собі дозволити не враховувати фактор політичної нестабільності. Якщо ж врахувати, що в недалекому майбутньому Європа має намір закуповувати і витрачати набагато більше газу, то ми вкрай зацікавлені в забезпеченні стабільних постачань і значно більших обсягів газу. Хоча на світовому ринку є й інші постачальники".

Дітмар Штюдеманн також повідомив, що відповідно до початкової домовленості всі три сторони призначили своїх повноважних представників. Німеччина, у свою чергу, пропонує організувати зустріч цих представників у Києві для того, щоб "проаналізувати проблему - її правові, організаційні і фінансові аспекти. Результатом цього повинен бути не "розпродаж української власності", а створення солідного підприємства з управління газотранспортною системою і газовими потоками. Необхідно, щоб усі три сторони зібралися, обговорили і  прийняли спільне рішення стосовно вирішення цих проблем. Дуже важливо, щоб ми всі підключилися до їхнього вирішення. І на політичному рівні, і на рівні економічному".

За словами посла, також була запланована коротка зустріч канцлера Німеччини Герхарда Шредера і президента Росії Володимира Путіна під час європейської поїздки російського лідера, на якій повинні були обговорюватися і питання створення консорціуму. Однак, вона була відкладена в зв'язку з трагічними подіями в Москві (захоплення заручників у Театральному центрі).

На питання,  чи не складається враження, що консорціум - лише маневр Росії чи України, щоб відвернути увагу від більш глобальних проблем, Дітмар Штюдеманн відповів: "Я так не думаю. Хоча не виключаю того, що хтось може мати корпоративні інтереси. Однак рішення було прийняте на найвищому політичному рівні, і я не схильний думати, що хтось намагається хитрувати. Але я впевнений, що Німеччина, як третя зі сторін, що домовилися про створення консорціуму, образно кажучи, не сяде за стіл, за яким дві інші вже пообідали".


Як повідомляв Кореспондент.net, керівники ВАТ "Газпром" і НАК "Нафтогаз України" на минулому тижні підписали установчі документи для створення "Міжнародного консорціуму з управління і розвитку газотранспортної системи України".

Компанії внесуть до статутного капіталу консорціуму на початковому етапі 1 млн доларів (по 50% від цієї суми кожна). На кошти, виділені засновниками, будуть розпочаті передінвестиційні дослідження, які планується завершити до літа 2003 року. Співробітники спільної компанії повинні розробити ТЕО спільних інвестиційних проектів, знайти прийнятні схеми залучення інвестицій у розвиток української газотранспортної системи, а також представити розрахунки очікуваних податкових платежів до бюджету України.

Спільна компанія буде зареєстрована в Києві відповідно до  вимог українського законодавства.

Нагадаємо також, що жовтні цього року в Кишиневі відбулося пленарне засідання Ради глав держав СНД, під час якого в присутності президента Росії Володимира Путіна і Президента України Леоніда Кучми прем'єр-міністри двох держав Михайло Касьянов і Анатолій Кінах підписали міжурядову угоду про стратегічне співробітництво в енергетичній галузі.

Також голова правління ВАТ "Газпром" Олексій Міллер і голова правління НАК "Нафтогаз України" Юрій Бойко підписали договір про створення Міжнародного консорціуму з управління і розвитку газотранспортної системи України.

Підписання документів стало можливим завдяки раніше досягнутим у Санкт-Петербурзі домовленостям президента Росії Володимира Путіна, Президента України Леоніда Кучми і Канцлера ФРН Герхарда Шредера.

Ідею створення газового консорціуму підтримали країни Євросоюзу.

Через Україну здійснюється основний транзит російського газу до Європи.

За даними Міністерства палива й енергетики, у 2001 році Україна скоротила транзит газу в західному напрямку на 6,2% порівняно з 2000 роком до 105,3 млрд кубометрів.

Потужність українських газопроводів складає 170 млрд кубометрів газу в рік на виході.


 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...
Loading...

Корреспондент.net в соцмережах