Міністр аграрної політики України готовий піти у відставку

Корреспондент.net, 10 вересня 2003, 08:51
0
3

Міністр аграрної політики України Сергій Рижук готовий піти у відставку в зв"язку зі сформованою ситуацією в агропромисловому комплексі країни. Про це він заявив у вівторок, 9 вересня, у Верховній Раді після оприлюднення інформації Кабінету Міністрів щодо ситуації в АПК.

"Для мене особисто відставка не є проблемою. І кажу я це абсолютно щиросердно", - сказав міністр, виступаючи у вівторок, 9 вересня, під час дня уряду у Верховній Раді.

Він відзначив, що на сьогоднішній день Міністерство аграрної політики повністю приймає критику, висловлену народними депутатами під час дня уряду у вівторок, 9 вересня. Зокрема, низка депутатів висловилася за необхідність відставки частини уряду, яка займається питаннями АПК, і особисто міністра аграрної політики.

Рижук заявив, що ті, хто пропонують відправити уряд у відставку, самі розуміють, що "не в цьому ключ до вирішення проблеми".

Міністр нагадав, що ще в червні звертався до прем"єр-міністра Віктора Януковича з проханням прийняти відставку, однак одержав негативну відповідь. За словами Рижука, Янукович своє рішення мотивував тим, що міністр аграрної політики, який допустив недоліки в АПК, повинен сам їх виправити.

"Я готовий піти у відставку, але не для задоволення політичних амбіцій опозиції, якій вигідно щорічно змінювати уряд, а не розбиратися в ситуації", - сказав Сергій Рижук, відзначивши, що його доля як міністра залежить від Президента і фракції Аграрної партії України у Верховній Раді, яка висунула його кандидатуру на цю посаду.

Зі свого боку, віце-прем"єр-міністр з питань АПК Іван Кириленко, який висловив готовність піти у відставку в зв"язку з продовольчою кризою ще в липні, на засіданні 9 вересня заявив, що зараз Кабмін "можна обвинувачувати в чому завгодно, але не в бездіяльності".

За його словами, якби  Кабінет Міністрів з початку цінового стрибка на продукти харчування не вжив відповідних заходів, українські споживачі втратили б ще 400 млн грн. За підрахунками фахівців, відзначив він, втрати громадян складали б близько 300 млн грн. на місяць.

На даний момент, за словами віце-прем"єр-міністра, ужиті урядом заходи виконали свою функцію і ситуація стабілізувалася: продовольчий ринок насичений всіма групами продовольчих товарів, а ціни на них відповідають рівню 30 травня 2003 року.

Кириленко також відзначив, що за ситуацію, яка склалася в агропромисловому секторі, він готовий нести персональну відповідальність перед Кабміном, Президентом і парламентом.

У той же час, на думку віце-прем"єр-міністра, для утримання цін на хліб необхідні додаткові механізми з боку влади.

Зокрема, для попередження негативних наслідків уряд пропонує скасувати для імпортерів зерна сплату ПДВ до червня 2004 року, інакше ціни на хліб утримати буде неможливо.

За словами Кириленка, саме такий підхід був запропонований керівниками регіонів, і уряд внесе до Верховної Ради відповідний законопроект.

Віце-прем"єр підкреслив, що прийняття цього закону дозволить не змінювати ціни на хліб до нового врожаю. Якщо в окремих випадках цього буде недостатньо, відзначив Кириленко, то місцеві власті вже напрацювали відповідний досвід у муніципальній торгівлі, а також досвід покриття збитків окремим підприємцям.

Він повідомив, що уряд також пропонує продовжити нульову ставку мита при ввозі зерна пшениці і жита до 1 червня 2004 року. Цей захід пропонується на випадок, якщо не всі регіони зможуть завезти необхідну кількість зерна до нового року.

Крім того, уряд пропонує на 400 млн грн., які є в держрезерві, закупити зерно не тільки на внутрішньому, але й на зовнішньому ринку. За словами Івана Кириленка, для цього Кабінет Міністрів готовий негайно підготувати відповідні зміни і поправки до законодавчих актів.

Кириленко відзначив, що сприятлива ситуація на зовнішніх ринках триватиме приблизно 2-3 місяці, і за цей час необхідно закупити основні запаси зерна. Зокрема, до грудня необхідно придбати близько 2 млн тонн зерна.

Уряд поставив перед керівництвом областей завдання сформувати до середини вересня тримісячний запас зерна і підтримувати такий обсяг до кінця весни наступного року. Аналогічне завдання поставлене перед держрезервом. Це означає, підкреслив Кириленко, що на початок наступного року держава матиме стабільний піврічний фонд зерна.

За інформацією Кириленка, на сьогоднішній день абсолютна більшість регіонів упоралися з поставленими перед ними завданнями. Зокрема, Волинська, Київська, Сумська і Тернопільська області забезпечені своїм продовольчим зерном на 100%. Крим, Вінницька, Житомирська, Львівська, Хмельницька й інші області забезпечені ним на 60-70%.

Загалом ресурс власного продовольчого зерна з урахуванням перехідних залишків склав 8-місячну потребу. Кириленко повідомив, що вже задекларовано більш ніж 1,8 млн тонн продовольчого зерна. Також підписані контракти на постачання зерна в обсязі 1,5 млн тонн зерна до кінця року. Уже засіяно більше 1 млн гектарів озимих.

За словами віце-прем’єр-міністра, уряд у вересні забезпечив сільгоспвиробників пально-мастильними матеріалами. Також Кабмін підписав угоду з нафтопереробними компаніями щодо забезпечення ними сільгоспвиробників дизпаливом в обсязі не менше 860 тис. тонн за ціною не більше 1,7 тис. гривень за тонну.

У той же час, найбільш складним питанням в АПК залишається фінансово-кредитна політика, відзначив віце-прем"єр. За його словами, за 8 місяців поточного року підприємствами АПК отримано кредитів на суму 3,7млрд грн., у тому числі понад 2,2 млрд грн. - пільгових. Це на 220 млн грн. більше, ніж за відповідний період минулого року.

Однак фінансовий стан багатьох господарств, за словами Кириленка, не є задовільним. Зокрема, це стосується сільгосппідприємств півдня і центру країни.

"Кредитних ресурсів не вистачає, напружена робота з банками триває", - додав віце-прем"єр з питань АПК.


Зазначимо, що наприкінці серпня прем"єр-міністр Віктор Янукович заявив, що Кабінет Міністрів і представники державних обласних адміністрацій вважають кризу на ринку продовольства, пік якої припав на останню декаду червня, вичерпаною, а ситуацію на аграрному ринку стабільною і регульованою.

Починаючи із січня ринок продовольства був нестабільним. У січні ціни на продовольчу пшеницю і борошно почали підвищуватися і протягом  січня-лютого зросли більш ніж на 20%, унаслідок чого почали підвищуватися ціни на хліб.

Через дестабілізацію ринку зерна в січні-березні Міністерство аграрної політики зобов’язало обласні управління сільського господарства проводити щоденний моніторинг цін на зерно і хліб до 1 серпня з метою контролю ситуації на ринку і запобігання росту цін на хліб. Пізніше всі регіони ввели держрегулювання цін на хліб чи запровадили максимальні, граничні ціни на хліб масових сортів.

Пік кризи на ринку зерна і продуктів зернової переробки припав на останню декаду червня, коли роздрібні ціни на борошно, макаронні вироби і крупи почали підвищуватися через різкий неочікуваний ріст попиту з боку споживачів. За кілька днів ціни підвищилися на 3-50% залежно від регіону і виду продукції. Антимонопольний комітет після проведеного розслідування ринків зерна, борошна, хліба, макаронів назвав головними причинами різкого стрибка цін на цю продукцію в роздрібній торгівлі в червні погані прогнози на врожай зерна і відсутність інформації про його запаси.

Урожай зерна цього року очікується на рівні 23-26 млн тонн порівняно з 38,8 млн тонн у 2002 році.

 

Підготовлено за матеріалами Обозревателя, УФС.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...
Loading...

Корреспондент.net в соцмережах