Україна може побудувати НПЗ для переробки каспійської нафти

Корреспондент.net, 18 квітня 2005, 15:07
0
5

Уряд України розглядає як варіант можливість будівництва в Україні нафтопереробного заводу для переробки каспійської нафти, яка піде через нафтопровід "Одеса-Броди", передає Інтерфакс-Україна.

Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко в інтерв’ю тижневику „Дзеркало тижня” відзначила, що для ефективної роботи нафтопроводу "Одеса-Броди" потрібно "забезпечити ресурс каспійської нафти і, разом з тим, зрозуміти: хто купить нафту в кінці нашої труби?".

"Або ми спрямуємо її через Польщу на Гданськ. Або наприкінці цієї труби потрібно ставити потужний нафтопереробний завод і створювати в себе виробництво, яке забезпечує й експорт, і внутрішній ринок. От вам два варіанти. Якщо ми ще трохи попрацюємо і, нарешті, побачимо ресурси каспійської нафти, то, звичайно, тоді вже можна буде прийняти рішення. Або будувати на Польщу (це гарний варіант), або переробляти в себе - теж не гірший вихід, тому що це виробництво, робочі місця, дешеві нафтопродукти, гарний експорт", - сказала вона.

Коментуючи домовленості ТНК та „Shell” про будівництво нової нафтової гілки і російсько-німецькі плани будівництва газопроводу через Балтійське море, прем’єр підкреслила, що Україна повинна враховувати всі починання, які реалізовуються у світі з будівництва газо- і нафтотранспортних коридорів, і на спільному конкурентному ринку повинна "вирвати свою частину".

"А наша частина - це нові газотранспортні магістралі Туркменістан-Україна, Іран-Україна. Це головна наша мета. І досягти її можна, але для цього потрібно знайти цілу низку політичних рішень із цими державами. Я сьогодні цим займаюся. Причому з усіма країнами - не тільки тими, через територію яких можуть пройти ці газопроводи, але ще і тими, які впливають із боку на прийняття рішень", - сказала вона.

Юлія Тимошенко підкреслила, що стосовно газопроводу Туркменістан-Україна існують "абсолютно оптимістичні прогнози" і відзначила можливість реалізації проекту газопроводу Іран-Україна. "Відносно Іран-Україна – відповідно до геополітичних розстановок цей проект одержати значно складніше. Але можливо. Для цього потрібно об’єднатися з досить великими корпораціями країн, які забезпечують політичне прикриття всім подібним проектам. Думаю, що в нас вийде", - сказала вона.

Кажучи про домовленості президентів Росії і Німеччини Володимира Путіна і Герхарда Шредера щодо будівництва нового Північно-Європейського газопроводу, який складе конкуренцію українській газо-транспортній системі, прем’єр сказала, що Україні "потрібно думати не над тим, як перешкодити тим або іншим проектам - через Білорусь або Балтійське море, а над тим, як нам побудувати власну політику, щоб вона була сильною за дією, а не протидією". "Наша політика зараз - це знайти партнерів для будівництва двох найважливіших газових артерій світу. Це безумовна стратегія для України", - підкреслила Юлія Тимошенко.

Будівництво Північно-Європейського газопроводу несуттєво скоротить транзит через Україну

Будівництво Росією і Німеччиною Північно-Європейського газопроводу через дно Балтійського моря несе певну загрозу для економіки України, однак можливе скорочення транзиту російського газу через українську газотранспортну систему буде несуттєвим, заявив голова правління НАК "Нафтогаз України" Олексій Івченко. "Думаю, що істотно не скоротиться обсяг транзиту", - сказав він в інтерв’ю "5-му каналу".

Голова НАК відзначив, що запроектована потужність Північно-Європейського газопроводу складає 19 млрд. куб. м. на рік. За його словами, саме цей обсяг може бути втраченим для української газотранспортної системи.

Проект Північно-Європейського газопроводу припускає будівництво з Росії до Німеччини через дно Балтійського моря об’єкту потужністю до 20 млрд. кубометрів газу і вартістю від 3 млрд. доларів до 5 млрд. Сировинною базою для реалізації цього проекту стане Південно-Російське родовище. „Wintershall AG” (стовідсоткове дочірнє підприємство „BASF AG”) стане партнером ВАТ "Газпром" в освоєнні Південно-Російського родовища з часткою 50% мінус одна акція.

Обсяг транзиту газу через територію України в 2004 році склав близько 138 млрд. куб. м, план на 2005 рік - 128,1 млрд. куб. м.

Наприкінці 2001 року "Укртранснафта" закінчила будівництво "Одеса-Броди" (нафтотермінал "Південний"- Одеса-Броди) потужністю 9 млн. тонн на рік і довжиною 674 км.

У лютому 2004 року Україна й Азербайджан доручили своїм експертам розрахувати ефективність участі Азербайджану в добудуванні нафтопроводу "Одеса-Броди" до польського Плоцька і далі до Гданська.

Наприкінці травня 2003 року Україна, Польща і ЄС підписали декларацію, якою підтримали проект транзиту каспійської нафти через "Одеса-Броди" і його добудування до Плоцька, звідкіля нафта через вже існуючий нафтопровід може потрапити в Гданськ.

У липні 2003 року "Укртранснафта" і компанія „PERN Przyazn” (Польща) підписали договір про створення спільного підприємства "Міжнародне трубопровідне підприємство "Сарматія" для добудування нафтопроводу "Одеса-Броди" до Плоцька.

На початку березня 2005 року радник державного секретаря Олександр Тодийчук заявив про те, що Україна і Польща мають намір почати будівництво "Одеса-Броди" до Плоцька в 2006 році.

За попередніми оцінками, довжина нафтопроводу "Броди-Плоцьк" складе 560 км, діаметр - 800 мм, попередня вартість проекту - 400-500 млн. доларів.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...
Loading...

Корреспондент.net в соцмережах