Казахстан і Білорусь готові до відмови України від участі в ЄЕП

Корреспондент.net, 19 травня 2005, 07:54
0
4

Президенти Казахстану і Білорусі Нурсултан Назарбаєв і Олександр Лукашенко не виключають, що якщо Україна не підпише необхідні документи, то Єдиний економічний простір буде створено без неї, передає Інтерфакс-Україна.

"Які аргументи в наших українських друзів, я ще не знаю. Я думаю, ми це довідаємося. Але якщо неучасть у документах української сторони буде гальмувати створення ЄЕП, можливо, доведеться рухатися без неї", - заявив Назарбаєв у середу, 18 травня, в Астані за підсумками переговорів із президентом Білорусі Олександром Лукашенком.

Нурсултан Назарбаєв нагадав, що з 29 угод у межах ЄЕП, про підписання яких у першу чергу домовилися лідери країн-членів ЄЕП, українська сторона висловила готовність підписати тільки 14. Усього для реалізації ЄЕП необхідно підписати близько 100 різних угод.

Водночас казахстанський президент висловив надію, що Україна змінить свою позицію. "Але я сподіваюся, що ще час є. Ми будемо вести переговори для того, щоб Україна повноцінно брала участь [у створенні ЄЕП], тим паче мова йде тільки про економічну інтеграцію. Мова не йде про якісь політичні поступки або про збитки незалежності наших держав", - підкреслив президент Казахстану.

У свою чергу Олександр Лукашенко погодився з цією позицією. "Я абсолютно підтримую точку зору Нурсултана Абишевича", - сказав він. "Якщо Україна виступить проти досягнутих раніше домовленостей на найвищому рівні, то ми разом з Росією і Казахстаном будемо просуватися далі", - відзначив білоруський президент.

"Чомусь у наших українських колег виникає тремтіння при будь-якому згадуванні в документах наднаціональних органів", - сказав Лукашенко. Також він відзначив, що, однак, в української сторони є розуміння того, що від усіх цих угод буде велика користь.

Президент Білорусі також висловив думку, що ЄЕП може бути вигідним. Він не виключив, що до співтовариства можуть приєднатися й інші країни.

Чого не хоче Київ

Дві угоди з формування ЄЕП, які розглядаються так званою групою високого рівня, не відповідають інтересам створення зони вільної торгівлі.

"Ми хочемо провести нашу інтеграцію і створення зони вільної торгівлі без будь-яких обмежень", - заявив міністр економіки України Сергій Терьохін на брифінгу в п’ятницю, 13 травня, в Астані, Казахстан.

За його словами, цій ідеї не відповідають "Угода про єдині умови транзиту через територію держав-учасниць ЄЕП" і "Угода про єдину товарну номенклатуру зовнішньоекономічної діяльності країн-учасниць ЄЕП".

"Вони описують дуже високий ступінь інтеграції і, на нашу думку, не відповідають ідеї створення зони вільної торгівлі", - підкреслив міністр економіки.

За словами Терьохіна, позиція України країни щодо ЄЕП є дуже простою. "Для того щоб казати про вищу форму інтеграції, нам необхідна база, який на сьогодні немає", - підкреслив Терьохін. За його словами, між Росією й Україною є три договори про взаємну торгівлю, і жоден із них не працює.

"Позиція України - домагатися введення режиму вільної торгівлі без обмежень і винятків. Це і буде базою ЄЕП", - заявив міністр. Сергій Терьохін відзначив, що Україна готова на зняття будь-яких обмежень у взаємній торгівлі. "Якщо хоча б одна країна з чотирьох, які входять до ЄЕП, не буде готова ввести режим вільної торгівлі, то тоді цей проект перетворюється на політичний", - підкреслив міністр.

Росії не потрібна зона вільної торгівлі

Російський уряд не погоджується на пропозиції України про першочергове створення зони вільної торгівлі в межах формування спільного євразійського економічного простору.

На засіданні Кабінету Міністрів України, яке відбулося в середу, 27 квітня, міністр економіки Сергій Терьохін, звертаючись до присутнього Президента Віктора Ющенка, сказав: "з сумом доводиться констатувати, що найбільший гравець, російський уряд, на сьогоднішній день не згоден із варіантом України - встановити на першому етапі зону вільної торгівлі без винятків та обмежень, мотивуючи це тим, що нам тоді треба переходити до більшого рівня інтеграції, аж до створення єдиної валюти в межах ЄЕП. Водночас, вони хочуть зробити це швидко".

Як відзначив Терьохін, який очолює з української сторони робочу групу з формування ЄЕП, дискусія стосовно цього питання триває

Вихід України не зупинить ЄЕП

Можлива відмова України від участі у створенні спільного економічного простору не перешкодить Росії, Білорусі і Казахстану продовжити інтеграційні процеси.

"Якщо Україна відмовиться брати участь в ЄЕП, наші три країни це не зупинить", - відзначив експерт так званої групи високого рівня, голова департаменту міжнародного співробітництва мінпроменерго Росії Дмитро Сухопаров.

В інтерв’ю казахстанському виданню російської газети "Известия" він висловив припущення про те, що Україна втратить деякі переваги. "Адже якщо країна бере участь на стадії розробки угод, вона може щось поправити, внести своє. Коли ж документи буде прийнято, три країни їх ратифікують, і вони почнуть працювати, отут уже новий учасник буде змушений приєднуватися до готової угоди", - сказав експерт.

"Якщо вчитатися в угоду стосовно Митного союзу в межах Євразійського економічного співробітництва (ЄврАзЕс), то можна побачити, що ми [Росія, Казахстан, Білорусь] давно йдемо шляхом створення Єдиного економічного простору, але без України", - сказав Сухопаров.

"І ідея про створення ЄЕП виходила, скоріше, від України, а не від наших країн. Тому Казахстан, Росія і Білорусь шляхом створення єдиного економічного простору ітимуть далі в межах ЄврАзЕс", - стверджує він.


Наприкінці лютого цього року міністр закордонних справ України Борис Тарасюк назвав СНД несерйозною структурою і нагадав, що формально Україна не є членом Співдружності, оскільки не підписувала статут цієї організації.

Через кілька днів Україна заявила, що вважає за можливе скасування СНД у разі її неефективності.

Одночасно Президент України Віктор Ющенко заявив про необхідність відродити об’єднання ГУУАМ – Грузії, України, Узбекистану, Азербайджану і Молдови.

Не відмовляється Україна і від участі в Єдиному економічному просторі, який має формувати разом з Росією, Білоруссю і Казахстаном. Так, у лютому прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко запевнила російську сторону в зацікавленості України у формуванні ЄЕП.

СНД була створена в грудні 1991 року. До складу Співдружності ввійшло 11 пострадянських держав: Азербайджан, Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Російська Федерація, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан і Україна. У 1993 році до СНД приєдналася Грузія. Україна не є членом СНД, а має асоційований статус.

У лютому 2003 року керівники чотирьох пострадянських держав оголосили про свій намір створити спільний євразійський економічний простір. В угоді про формування ЄЕП зазначено, що сторони делегують частину своїх повноважень наднаціональному органу, у якому Росія одержує більшість голосів.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...
Loading...

Корреспондент.net в соцмережах