Еволюція поглядів української влади на договір стосовно створення ЄЕП

Корреспондент.net, 28 травня 2005, 16:50
0
8

Український тижневик „Дзеркало тижня” вирішив нагадати Президентові Віктору Ющенку і прем’єр-міністру Юлії Тимошенко про часи Леоніда Кучми, а також про думку опозиції щодо низки не закритих донині питань.

"Угода про ЄЕП між Україною, Росією, Білоруссю і Казахстаном приведе до обмеження державного суверенітету України, зміні основ її внутрішньої і зовнішньої політики, нанесе істотну шкоду її базовим національним інтересам, погіршить життєвий рівень мільйонів українців", - зазначено у заяві парламентської фракції "Наша Україна" напередодні голосування у Верховній Раді щодо затвердження ініціатив із формування спільного економічного простору, про створення якого український народ дізнався із прес-конференції Леоніда Кучми в Москві, куди після присутності на обіді на заміській дачі Володимира Путіна зібралися президенти чотирьох пострадянських держав.

"Економічним результатом підписання цього документу стане втрата конкурентноздатності українських товарів, витіснення їх із внутрішніх і зовнішніх ринків. Соціальною ціною стане збільшення безробіття, зниження реальних доходів мільйонів українських родин", - підкреслювали опозиціонери 15 вересня 2003 року, за чотири дні до ялтинського самміту "союзу чотирьох", вимагаючи від влади виконати свій обов’язок і не підписувати угоду про формування цього об’єднання, у якому домінує одна з країн-учасниць.

Виступаючи в парламенті, Віктор Ющенко звернувся до колег зі словами про те, що в цей день вони розглядають не рядове питання, а документ, який може коштувати Україні долі: "Запропонована угода в його нинішньому вигляді суперечить Конституції України, її законам і веде до втрати суверенітету, не відповідає курсу європейської інтеграції і, по суті, є зрадою національним інтересам України".

Тимошенко: Нічого спільного з демократією ЄЕП не має

У часи своєї опозиційності прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко також замислювалася щодо перспектив спільних економічних формувань із колишніми радянськими республіками: "Нічого спільного з економікою Єдиний економічний простір не має".

 "І нічого спільного з демократією, справедливістю і співробітництвом там немає. А тим громадянам України, хто стурбований співробітництвом із Російською Федерацією, потрібно відзначити, що там уже не соціалізм і не комунізм, а там правлять свої клани, які сьогодні й уособлюють Росію. Так що, нам наших кланів мало? Ми підемо здаватися російським кланам під патронат? Тому в жодному разі не можна голосувати за ЄЕП, оскільки навіть наші олігархи будуть стояти, і в кремлівській стіні в них буде віконце…", -підкреслювала лідер БЮТ.

"Я просто закликаю вас не руйнувати Україну і голосувати проти ратифікації", - заявляла одна з майбутніх лідерів української революції 20 квітня 2004 року з трибуни Верховної Ради перед ратифікацією уже підписаних Кучмою єепівських документів.

Що ж таке ЄЕП?

Під ЄЕП сторони-учасниці (Росія, Білорусь, Україна і Казахстан) пропонують розуміти економічний простір, що поєднує митні території країн-учасниць, на якому функціонують механізми регулювання економік, заснованих на єдиних принципах, і забезпечується вільний обіг товарів, послуг, капіталу і робочої сили, а також єдина зовнішньоторгівельна і погоджена податкова грошово-кредитна валютно-фінансова політика.

Метою формування ЕЭП є створення умов для стабільного й ефективного розвитку економік країн-учасниць і підвищення рівня життя населення.

Угодою передбачено формування зони вільної торгівлі без виключень і обмежень. Тим самим передбачається незастосування у взаємній торгівлі антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних захисних засобів на основі проведення єдиної політики у сфері тарифного і нетарифного регулювання, єдиних правил конкуренції, застосування субсидій і інших форм держпідтримки.

Здійснення координації і управління формуванням і функціонуванням ЄЕП на міждержавному рівні забезпечуватиме Рада голів держав-учасниць ЄЕП. Кількість голосів кожної держави в межах ради розподіляється за принципом: одна держава - 1 голос. Рішення Ради голів держав повинно прийматися консенсусом.

Угода також передбачає створення єдиного регулюючого органу ЄЕП, якому сторони на основі міжнародних договорів делегують частину своїх повноважень. Рішення цього органу є обов’язковими для виконання всіма сторонами.

Рішення з усіх питань єдиний регулювальний орган ЕЭП приймає зваженим голосуванням, причому кількість голосів кожної зі сторін визначається з обліком її економічного потенціалу (за деякими підрахунками, Україна матиме близько 10% голосів).

Правовою основою забезпечення формування і функціонування ЄЕП є міжнародні договори і рішення органів ЄЕП, які підписуються і приймаються з урахуванням законодавств сторін і згідно із загальновизнаними нормами і принципами міжнародного права.

Із метою реалізації Угоди сторони повинні розробити Комплекс основних заходів щодо формування ЄЕП.

Україна і багатовекторність

Наприкінці лютого цього року міністр закордонних справ України Борис Тарасюк назвав СНД несерйозною структурою і нагадав, що формально Україна не є членом Співдружності, оскільки не підписувала статут цієї організації.

Через кілька днів Україна заявила, що вважає за можливе скасування СНД у разі її неефективності.

Одночасно Президент України Віктор Ющенко заявив про необхідність відродити об’єднання ГУУАМ – Грузії, України, Узбекистану, Азербайджану і Молдови.

Не відмовляється Україна і від участі в Єдиному економічному просторі, який має формувати разом з Росією, Білоруссю і Казахстаном. Так, у лютому прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко запевнила російську сторону в зацікавленості України у формуванні ЄЕП.

СНД була створена в грудні 1991 року. До складу Співдружності ввійшло 11 пострадянських держав: Азербайджан, Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Російська Федерація, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан і Україна. У 1993 році до СНД приєдналася Грузія. Україна не є членом СНД, а має асоційований статус.

У лютому 2003 року керівники чотирьох пострадянських держав оголосили про свій намір створити спільний євразійський економічний простір. В угоді про формування ЄЕП зазначено, що сторони делегують частину своїх повноважень наднаціональному органу, у якому Росія одержує більшість голосів

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...

Корреспондент.net в соцмережах