Експерт: Зміцнення гривні - не вичерпний механізм боротьби з інфляцією

Корреспондент.net, 31 серпня 2005, 14:13
0
11

Керівник групи радників голови Національного банку України Валерій Литвицький вважає, що посилення курсу національної валюти не є вичерпним механізмом протидії інфляції, передає Інтерфакс-Україна.

"Ми не кажемо, що курсова політика не робить антиінфляційного або проінфляційного впливу. І керівництво НБУ каже, що центробанк – за гнучкіше курсоутворення. Але ми зазначаємо, що НБУ не може різко відмовитися від інтервенцій на валютному ринку, хоча і скоротив свою участь. Не можемо відмовитися доти, доки ринок поступово не ввійде в режим саморегулювання. А також і надалі: щоб не було неприйнятних коливань. Крім того, не треба в курсоутворенні бачити антиінфляційну панацею. Є багато інших чинників, на які також треба звернути увагу", – сказав Литвицький.

Він нагадав, що в поточному році Національний банк уже пішов на масштабне зміцнення гривні. "НБУ вже вплинув на інфляцію (зміцненням курсу, – ред.). Вплив цього кроку буде відчутним до кінця поточного року і в наступні роки. За нашими підрахунками, у першому півріччі ми маємо інфляцію на 0,6 процентного пункту меншу, завдяки квітневому посиленню курсу", – зазначив банкір.

Валерій Литвицький пояснив, що найбільше зміна курсу впливає на ціни непродовольчих товарів. "Половину непродовольчих товарів Україна імпортує, і курс там може бути чинником безпосереднього і помітного впливу. Отож, у цьому вузькому вимірі базова інфляція (непродовольчі товари за винятком палива, – ред.) сягає 1,9% до грудня, тоді як вся інфляція до грудня – 6,7%", – сказав він.

Разом із тим, керівник групи радників голови Нацбанку зауважив важливість антиінфляційних заходів, пов’язаних не з курсовими змінами, а з інтенсифікацією насичення товарного ринку. "Якщо сповільнюється економічне зростання, то сповільнюється і зростання товарної пропозиції. У номінальному вираженні за січень-липень ВВП зріс на 20%. Це збільшення пов’язане з тим, що дефлятор дуже великий. Зросли всі ціни приблизно на 15,9% у річному вимірі. Тому 20%-е зростання лише на 3,7% забезпечено за рахунок зростання фізичного обсягу товарної пропозиції. Разом із тим, номінальні доходи населення зросли на 44%", – сказав Литвицький.

У нинішній ситуації, за його словами, ключовим завданням для української влади є збільшення темпів економічного зростання. "Якщо ми прискорюємо темпи економічного зростання, то економіка буде повніше абсорбувати гроші, і вони менше тиснутимуть на ціни. Прискорення економічного зростання є природним стерилізатором грошової пропозиції, що є у нас цього року", – сказав Валерій Литвицький.

Разом із тим, експерт зауважив суттєвий вплив на інфляцію секторальних товарних стресів, зокрема, на ринку м’яса. За його підрахунками, у цьому секторі ринку, як і раніше, немає цінової стабільності. "Наслідки недороду позаминулого року ми все ще відчуваємо. І треба допомагати вітчизняному виробникові. Але поки він не справляється, треба тимчасово відчинити двері для імпорту. Треба вирішувати проблему насичення м’ясного ринку, і Нацбанк курсом крапку в цій проблемі не поставить", – сказав експерт. Разом із тим, він нагадав, що в липні 2004 року на імпорт м’яса було витрачено 14 млн. доларів, тоді як у липні поточного року – лише 8 млн. доларів.

Він також нагадав, що суттєвий вплив на зростання цін в Україні справляє зростання цін на паливо. "Нам треба знайти відповідь, як призупинити вплив зростання світових цін на нафту на наші внутрішні ціни. Треба вести діалог з нафтотрейдерами і нафтопереробниками і знаходити рішення, щоб пом’якшувати ці наслідки", – сказав Литвицький.

Крім того, він зазначив, що на показник грошової бази впливає динаміка залишків урядових коштів на рахунку в НБУ. "Якщо менше тримають на рахунку і більше дають в економіку, а у нас 80% усіх витрат споживчого напряму, тоді зростають грошові агрегати. Цього року гроші витрачають більш-менш ритмічно, не залпом, як у вересні-жовтні торік. Але все-таки не лише НБУ впливає на розмір грошової маси і бази", – пояснив керівник групи радників голови головного банку.

Крім того, Валерій Литвицький зазначив, що зростання цін на послуги від початку року сягнуло 5,2%, а це свідчить про вплив на цінову динаміку монополістів. "Треба краще керувати тарифами природних монополій, зокрема комунальників, і включати відповідне регулювання", – зазначив експерт.

Також Литвицький повідомив, що в серпні (до 26 серпня, – ред.) Нацбанк викупив на міжбанку надлишкову пропозицію валюти на 610 млн. доларів. Крім того, він нагадав, що в червні Нацбанк мав від’ємний показник своїх інтервенцій на міжбанку, а в травні різко скоротив обсяг викуплення валюти. "За останні тижні почали більше купувати, хоча ми не все купуємо. Але ж, як і в березні-квітні, цей додатковий приплив валюти спричинили вербальні інтервенції, що започаткували настрої на посилення курсу. Міркування про важливість сильнішого курсу і більшої його волатильності у високих кабінетах підтримали, і на зовнішньому рівні, і деякі українські банки", – зазначив він.

Банкір висловив думку, що певні передумови для подальшої ревальвації залишаються, але для практичних кроків у напрямі посилення курсу гривні потрібна єдина думка всіх гілок влади. "Але тоді треба говорити не лише про антиінфляційні плюси посилення курсу, але і про мінуси – для заощаджень, які все ще переважно зберігають у доларах, для експорту й економічного зростання", – наголосив він.

Валерій Литвицький назвав політику, яку нині провадить Національний банк, у цілому зрівноваженою, але зазначив, що успіх у боротьбі з інфляцією залежить не тільки від НБУ, але і від інших органів влади.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...
Loading...

Корреспондент.net в соцмережах