Росія й далі шантажує Україну припиненням постачань газу

Корреспондент.net, 12 грудня 2005, 18:03
0
3

Голова правління російського "Газпрому" Олексій Міллер заявляє, що якщо не вдасться підписати контракт на 2006 рік, подачу газу буде припинено.

"Відсутність контракту на постачання з Україною буде означати, що газ для України подавати не будемо", – сказав він у інтерв"ю газеті "Дело".

За словами Міллера, у цьому випадку газ подаватимуть "відповідно до наших міжнародних зобов’язань і в обсязі, необхідному для задоволення потреб європейських споживачів". "А якщо ж Україна буде несанкціоновано забирати газ, інакше кажучи, красти його, то це буде повна відповідальність України за скорочення постачань газу в Європу", – заявив він.

Він також наголосив, що ціна 160 доларів – це "поетапне підвищення" ціни на газ для України. "Якби було не поетапне, то ціна мала би була бути 230", – сказав він.

Керівник газової монополії також відмовився обговорювати вартість газу для інших країн і послався на комерційну таємницю.

Він також зазначив, що "продукція металургійних заводів України за прямої підтримки української держави виходить на російський ринок і витісняє звідти російських виробників". "І що? За рахунок чого це робиться? За рахунок прихованого субсидування через газ. Тому що газ є важливим компонентом виробництва металургійної продукції. Чому ми маємо це робити? Ми не лише не отримуємо як "Газпром" те, що нам належить отримувати. Наші металурги потерпають, наші виробники міндобрив потерпають", – заявив він.

Як відомо, Київ пов’язує підписання договору про постачання російського газу в Україну з договором про його транзит у країни Європейського Союзу. Таким чином, як зазначають українські експерти, непідписання документів означає, що весь газ, який надійшов на територію України поза домовленостями, вважатимуть контрабандою і вилучатимуть.

Раніше голова правління НАК "Нафтогаз України" Олексій Івченко заявив, що якщо протистояння Росії й України в газовій сфері триватиме, Москва втратить значно більше, ніж Київ. "Зараз Москва більше залежить від нас, ніж ми від неї. Близько 130 млрд. кубометрів газу Росія транспортує через Україну. Ми через територію Росії транспортуємо понад 30 млрд. кубометрів туркменського газу. Тобто, за транзитом ми залежимо від Росії в 3-4 рази менше, ніж вона від нас", – сказав він.

Голова правління НАК також заявив, що припинення постачань газу в Україну загрожує Росії крахом її економіки. "Якщо Росія перестане постачати газ в Україну, вона ж не Україну зупинить. Вона зупинить Європу. А це означає для Россі дефолт", – сказав  Івченко.

Крім того, на його думку, Росія не зможе припинити постачання газу також і з технічних причин. "Як тільки вона хоча б на 10% знизить тиск газу в українських магістралях, їй треба буде зупиняти свої промисли, і не всі з них потім удасться запустити знову на повну потужність", – сказав він.

"Без російського газу Україна викрутиться. У нас є інші альтернативні види палива – вугілля, мазут. Ми протягнемо на власних газі та резервних видах палива кілька місяців. А от Росія, якщо припинить постачання газу в Україну, не протягне і дня", – резюмував Івченко.

У Держдумі оцінили заяви про ринкові ціни для військової бази РФ

У Державній думі Росії розглядають як прямий шантаж із боку України заяву офіційного Києва про можливий перегляд плати за оренду Росією бази в Севастополі для Чорноморського флоту. "Ця заява Києва свідчить, насамперед, про слабкість позиції української сторони у "газових переговорах" і про прямий шантаж Москви", – сказав перший заступник голови комітету Держдуми з оборони Олексій Сігуткін (фракція "Єдина Росія").

На його думку, "такий поворот у непростих переговорах про ціну газу, який Росія постачає в Україну, свідчить і про те, що Україна є ненадійним партнером і у всіх решті питаннях".

Депутат також заявив, що між двома країнами діє базова міжурядова угода терміном до 2017 року, у якій, зокрема, чітко обумовлено і плату російської сторони за севастопольську базу для ВМФ.

Сігуткін також нагадав, що українська влада недавно заявила про намір допустити спостерігачів НАТО на деякі військові об’єкти в Севастополі. "Зокрема, висунуто вимогу всю навігаційну службу, яку нині фінансує й обслуговує російська сторона, передати у відання української частини Чорноморського флоту", – пояснив він.

Депутат зазначив, що якщо ці наміри Києва пов’язати з недавно підписаними угодами про розміщення в сусідній Румунії чотирьох військових баз НАТО, то "це означає, що в цьому регіоні будуть дедалі більше зміцнюватися позиції НАТО, куди прагне Україна".

Олексій Сігуткін також не виключає, що в найближчій перспективі "Україна може порушити питання про надання внутрішньому Азовському морю статусу відкритих міжнародних вод, і якщо це станеться, то це відкриє шлях натовському флоту через Керченську протоку в Азовське море".

За його словами, з огляду на весь комплекс проблем і нинішню позицію української влади, Москва мусить "форсувати будівництво бази для Чорноморського флоту на російському узбережжі Чорного моря".

Нагадаємо, що між Україною і Росією також діють угоди, які, втім, одна зі сторін не квапиться визнавати. Зокрема, як зазначають у НАК "Нафтогаз України", правові взаємини між компанією і "Газпром" у галузі надання послуг транзиту природного газу регулюються не лише міжурядовими угодами, але і контрактом між компаніями.

Міжурядовими угодами визначено загальні положення співробітництва "Нафтогазу України" і "Газпром" у газовій галузі, тоді як контракт містить детальні норми, що регулюють особливості взаємодії сторін. Наразі між компаніями діє Контракт про обсяги й умови транзиту російського природного газу через територію України на період із 2003 до 2013 року від 21 червня 2002 року.

Зокрема, доповненням №4 до контракту від 9 серпня 2004 року на період із 2005 до 2009 роки встановлено: а) фіксовану ставку плати за транзит російського газу обсягом 1,09375 доларів за 1 тис. куб. м газу на 100 км відстані, що не підлягає зміні сторонами; б) фіксована ціна на російський природний газ, який надає ВАТ "Газпром" для забезпечення балансу газу України в рахунок оплати НАК "Нафтогаз України" надаваних послуг транзиту, обсягом 50 доларів за 1 тис. куб. м, що не підлягає зміні сторонами.

У "Нафтогазі" зазначають, що, коли уклали доповнення до контракту, сторони в такий спосіб дійшли згоди про визначення ставки за транзит природного газу і ціни на природний газ, який "Газпромом" постачає у рахунок часткової оплати послуг транзиту на наступні 5 років, і зафіксували своє волевиявлення не переглядати ці положення контракту. Усі зазначені документи підписали вповноважені посадовці "Нафтогазу" і "Газпрому".

Тимошенко знає, як вирішувати питання

Екс-голова Кабінету міністрів України Юлія Тимошенко вважає, що вирішити нинішні україно-російські “газові” проблеми допоможе воля української влади прибрати з цієї сфери “паразитуючі” комерційні структури.

На прес-конференції в Харкові Тимошенко, зокрема, заявила: “Усе залежить сьогодні від української влади. Якщо українська влада має волю прибрати посередників із цього процесу і повернути цей процес не до кулуарних домовленостей, як це зараз є, а повернути до угод, підписаних і ратифікованих у парламенті, то дисбалансу немає. Якщо українська влада буде зберігати ці паразитуючі структури на тілі НАК “Нафтогаза”, то тоді ми матимемо газ значно дорожчий, ніж є сьогодні”.

Юлія Тимошенко нагадала, що “Україна і Росія багато років тому підписали досить зважену, збалансовану, обґрунтовану угоду, яка передбачала, що транзит Україною російського газу в Європу цілком за вартістю збалансований із обсягом природного газу, який, як плату за транзит, має отримувати Україна”. І саме за такого обміну, за словами Тимошенко, “було закладено і ті ціни, з якими країна багато років жила, і абсолютно якісне здійснення транзиту російського газу на територію Європи”.

За словами екс-прем’єра, “порушення балансу” сталося через те, що під час правління колишнього Президента на українському газовому балансі з’явилися комерційні структури – паразити. Вони дуже непогано на цьому заробляли – до 1 млрд. доларів на рік, і після приходу нової влади ганебна практика триває.

Юлія Тимошенко зазначила, що “з приходом нової влади в Україні я як прем’єр-міністр намагалася прибрати ці комерційні структури від російсько-українського балансу газу і транзиту. Але мені не вдалося це зробити, тому що вони відразу отримали новий дах у вигляді нового керівництва, і цей дах, повірте мені, не так просто безкоштовно було створено”.

Тому, підсумувала лідер БЮТ, “поки ми не приберемо з російсько-українських газових відносин паразитуючі структури, у нас буде постійно виникати криза в наших взаєморозрахунках”. “І я б хотіла нагадати всім, – зазначила Тимошенко, – хто нині при владі в Україні, що є угода, чинна до 2013 року, між Росією й Україною, що цілком гарантує такий баланс, який був в Україні багато років”. “І не треба заробляти гроші на благополуччі країни і на її стабільності цін на газ”, – заявила екс-прем’єр.

Металурги і хіміки готуються до гіршого

Аналітики українського фондового ринку вважають, що найбільші проблеми у разі значного росту ціни на російський природний газ матимуть металургійна і хімічна промисловість України.

"З огляду на те, що металовиробники тривалийий час дотримувалися стратегії мінімальних цін, у нинішній ситуації ризики втрати конкурентноздатність досить великі. Але не тільки металургія, але і хімічна промисловість матиме труднощі", – сказала агентству керівник інформаційно-аналітичного відділу ЗАТ "Альтера Фінанс" (Донецьк) Ірина Каранда.

За її словами, на природний газ припадає основна частина (від 40 до 70%) матеріальних витрат виробників мінеральних добрив, і зростання цін на основний ресурс призведе до значного зростання цін на продукцію.

"У зв’язку з цим перспективи розвитку внутрішнього ринку за рахунок вітчизняних виробників досить обмежені. Ми будемо спостерігати ріст імпорту мінеральних добрив із Росії, які, ймовірно, будуть дешевшими, ніж українські аналоги", – прогнозує Каранда.

Експерт зазначила, що ріст цін на газ відіб’ється і на позиціях українських хімічних заводів на зовнішніх ринках, а це для них особливо болісно, тому що близько 90% продукції іде на експорт. У такому разі продукція російських хімзаводів, навіть попри вищі транспортні витрати, також може виявитися більш конкурентноздатною, вважає експерт.

Аналітик фінансових ринків Вабанку (Київ) Сергій Кульпинський зазначив агентству, що підвищення ціни до 160 доларів або 180 доларів за 1 тис. кубометрів спричинить збільшення частки споживання коксу металургійними заводами з метою його інтенсивнішого використання в доменних печах як замінника газу. На його думку, це потенційно може привести до росту вартості акцій коксохімічних підприємств.

"Триразове підвищення цін на газ для українських металургів буде означати подальшу втрату конкурентноздатності, тому що багато виробництв використовують застарілі технології виплавки стали (мартенівські печі), у яких газ використовують як основний енергоносій. Для збереження конкурентноздатності у разі підвищення цін на газ більшість виробників сталі муситимуть провести масове переустаткування виробництва і замінити газове устаткування (мартени) на електричне", – сказав агентству аналітик інвестиційно-фінансової групи "Сократ" (Київ) Денис Шаврук.

Водночас, на думку керівника відділу випуску фінансових інструментів "Укрсоцбанку" (Київ) Еріка Наймана, ріст собівартості виробництва металургійної продукції не буде для підприємств галузі катастрофічним. Як вважає експерт, більше постраждають енерговитратні виробництва будівельного сектору, наприклад, виробники цегли, цементу.

За матеріалами: "Дело", "Інтерфакс-Україна", УНІАН, "Новости-Украина"

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...
Loading...

Корреспондент.net в соцмережах