Москва не бажає віддавати Києву частину власності колишнього СРСР

Корреспондент.net, 16 грудня 2005, 10:18
0
4

Керуючий справами російського президента Володимир Кожин заявив, що Росія "змушена посилювати свою позицію у відносинах з Україною з питання російської закордонної власності", передає Інтерфакс-Україна.

"Ми змушені посилювати свою позицію, оскільки зазнаємо не лише політичних збитків від того, що не можемо грамотно і правильно розпорядитися своєю власністю, але й зазнаємо досить відчутних економічних збитків від такої позиції", - сказав Кожин.

За його словами, Україна практично відкинула так званий "нульовий варіант", претендуючи при цьому на частину російської закордонної власності, "забуваючи на чому будувалася угода – на тому, що Росія виплачує всі борги Радянського Союзу".

"Позиція України стала більш деструктивною", - заявляє Кожин. За його словами, останнім часом  "Україна вийшла з процесу з пошуку компромісного рішення і навіть більше – в окремих країнах, наприклад, у Данії звернулася до судів місцевої юрисдикції зі спробою відсудити власність". За словами Кожина, цей суд Україна програла, але продовжує починати аналогічні спроби в інших країнах.

Без "нульових" варіантів

Відповідно до угоди між урядами Росії й України, підписаної 9 грудня 1994 року, яка отримала неформальну назву "нульовий варіант", Росія визначалася правонаступницею колишнього СРСР щодо зовнішнього боргу й активів, включаючи і закордонну власність.

Постановою від 19 лютого 1997 року Верховна Рада України відклала ратифікацію угоди. Українські представники посилаються на двосторонню угоду з Росією, підписану в Дагомисі в 1992 році, у якій зафіксоване зобов’язання Москви передати у власність Україні окремі будинки колишнього СРСР за кордоном для розвитку своєї зовнішньополітичної структури.

Україна не погодилася на запропонований Росією "нульовий варіант" розподілу активів і пасивів колишнього СРСР. З 2001 року дві країни проводять переговори щодо закордонної власності колишнього Союзу. Росія обіцяла до початку серпня 2003 року запропонувати Україні механізм передачі нерухомого майна СРСР, однак цього так і не відбулося.

За наданими раніше Росією даними, на кінець 1991 року пасиви колишнього Союзу оцінюються в 93,7 млрд. доларів, а активи - у 110,1 млрд. доларів, депозити Зовнішекономбанку складають близько 700 млн.

Відповідно до договору про правонаступництво стосовно зовнішнього державного боргу й активів колишнього СРСР від 4 грудня 1991 року, Україна взяла на себе зобов’язання обслуговувати 16,37% боргу і прийняла на себе право власності на такий самий відсоток активів СРСР.

Відповідно до  протоколів до договору, сума зовнішнього боргу СРСР складала 81 млрд. доларів, активи: майно за кордоном – 3,5 млрд. карбованців (за балансовою вартістю), борги країн, що розвиваються – 74 млрд. доларів, борги колишніх соцкраїни - 47,9 млрд. обмінних карбованців, золото – 259 тонн.

Росію змусять повернути гроші вкладників

Сьогодні є всі підстави до повернення до переговорів з Росією щодо зобов’язань колишнього Ощадбанку СРСР перед вкладниками України.

Про це 2 грудня заявила голова слідчої комісії Верховної Ради з фінансово-економічного обґрунтування джерел і механізму повернення заощаджень громадян Катерина Фоменко під час представлення звіту тимчасової слідчої комісії в парламенті. Вона повідомила, що комісія працювала в двох напрямах: пошук зовнішніх і внутрішніх джерел для повернення заощаджень громадян.

За першим напрямом комісія з неофіційних джерел розшукала угоду про загальні принципи відносин і взаєморозрахунків Ощадного банку Союзу РСР з Ощадбанками республік і держав від 30 жовтня 1991 року. Відповідно до цього договору, всі 83 млрд. карбованців передані ощадбанками, розташованими на території України з 1922 року по 1991 рік, переоформлялися в міжбанківський кредит, наданий Україні Росією. Навіть більше, за даними слідчої комісії Верховної Ради, за цей кредит Україна повинна була одержувати відсотки.

У лютому 2004 року парламент України за поданням комісії прийняв постанову про створення спільної з Федеральними зборами РФ міжпарламентської депутатської групи. До цієї комісії з української сторони були залучені фахівці з уряду, Національного банку, Міністерства закордонних справ.

Робоча група напрацювала пропозиції щодо можливих джерел компенсацій заощаджень громадянам України. Зокрема, вартість майна, розташованого за кордоном колишнього СРСР, складає 100 мільйонів доларів. Офіційно визнана частка України становить 16,37%.

Катерина Фоменко повідомила, що знайдена комісією угода нею особисто передана Президенту Віктору Ющенку для використання урядом під час переговорів. Президент узяв це під особистий контроль. "Є надія, що нарешті зможе працювати в постійному режимі парламентсько-урядова робоча група", - сказала Фоменко, поскаржившись, що до цього робота групи гальмувалася через часту зміну чиновників.

Кажучи про внутрішні джерела, депутат повідомила, що тимчасовою слідчою комісією напрацьовано законопроект щодо податку на нерухоме майно. Саме кошти від цього податку могли б бути використані для повернення заощаджень.

Катерина Фоменко зазначила, що цей податок набрав чинності практично у всіх країнах СНД, крім України й Узбекистану. Розповіла вона і про інші законодавчі ініціативи комісії, які пропонують понад 15 джерел, крім загального фонду бюджету погашення заборгованості. Народний депутат закликала своїх колег підтримати зазначені законопроекти.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...
Loading...

Корреспондент.net в соцмережах