Російський експерт: Україні нікуди подітися від здачі труби РФ

Корреспондент.net, 20 лютого 2007, 13:49
0
3

Російські експерти вважають, що у Президента України Віктора Ющенка немає іншого виходу, як іти на створення двостороннього газотранспортного консорціуму з Росією.

Зокрема, таку думку висловив генеральний директор Агентства політичних і економічних технологій, член Експертної ради РІА Новости Дмитро Орлов у своїй статті Газовий коридор на двох, розміщеної даним агентством.

Так, в контексті ідеї створення спільного газотранспортного консорціуму експерт зазначає: "При розумному підході обох сторін це цілком реалістична пропозиція, яку Президент Путін назвав навіть "революційним". Безумовно, важливо зрозуміти, якими будуть механізм дії цього консорціуму і ступінь участі Російської Федерації в ньому. З моєї точки зору, проект може стати продуктивним для Росії, якщо російська частка становитиме 51% статутного капіталу. Наявність контрольного пакету означала б велику значущість в ухваленні рішень. Втім, все це - предмет переговорів, які природно супроводжують комерційні операції. Торг, як говорять в таких випадках, доречний. Навіть маючи половину, Росія дуже жорстко впливатиме на процеси, що відбуваються. Ступінь надійності нашої країни як постачальника газу в Європу значно підвищиться в цьому випадку".

Дмитро Орлов зазначає, що, "за великим рахунком, консорціум - це, за деякими винятками, та сама система, яка вже існувала у нас до розпаду СРСР. Кардинальних змін в технічних характеристиках не відбулося, тому вони можуть бути легко інтегровані в нову схему. Власне, що зараз і відбувається. Всі російські газопроводи закінчуються на кордоні Росії та України і далі йдуть в Європу. Це ті ж самі газопроводи, які діяли за часів Союзу. Ніяких там суттєвих технологічних змін і технічних удосконалень робити не треба. Хоча всім зрозуміло, що менеджмент діятиме по-новому".

Експерт підкреслює, що "влившись в спільний з українцями консорціум, Російська Федерація і компанія Газпром, по-перше, матимуть надійний коридор для поставок газу в Європу, по-друге, контроль над цією системою страхуватиме від оперативних комерційних ризиків і зробить нас, скажімо так, мало залежними від політичних ризиків".

Водночас, Орлов погоджується з тим, що нікуди від політики в даному питанні не подітися. "На жаль, енергоресурси круто на ній замішані. І ось вже було висловлено попередження Юлії Тимошенко про те, що активна російська участь в консорціумі може стати окупацією української ГТС. Втім, всім відомо, що деякі політики в Україні, зокрема пані Тимошенко, схильні до надмірно експресивних висловів. Якщо ми говоримо про комерційну операцію, в ході якої якісь активи переходять на певних умовах під контроль однієї з договірних сторін, яка ж це окупація? Я вважаю, що, не маючи можливості впливати на укладення цієї угоди, Тимошенко просто створює агресивне середовище навколо неї. З моєї точки зору, вплив її на реальний процес ухвалення рішень, на створення цього консорціуму - мінімальний", - переконаний експерт.

Він заявляє: "Я не прихильник припускати, що українською громадськістю така активна участь двох країн в спільному проекті може бути сприйнята як повернення до минулої радянської системи. Ці побоювання не мають серйозних підстав. По-перше, не все, що було в нашому спільному минулому, має відлякувати, і не всіх. Відомо, що переважна більшість населення України дуже позитивно відноситься до теми співпраці з Росією в найрізноманітніших сферах. І наша нинішня взаємодія в області енергетичних ресурсів - це реальна інтеграція, це створення нової мережі енергоносіїв вже на комерційних умовах. Можливо, будуть якісь протести на заході України. Не виключено, що проявлять себе скептики ззовні. Але така лінія поведінки властива лише тим, хто не зацікавлений в зміцненні відносин між Росією і Україною. До того ж треба враховувати, що ніхто ці газотранспортні мережі не забере і не окупує. Вони продовжать функціонувати, як і сьогодні, тільки інакше там розподілятимуться доходи з появою нових власників, і українська сторона вимушена буде відповідальніше відноситися до стабільності поставок в цій системі. Водночас інвестиції, які прийдуть в українську економіку в рамках цього консорціуму, віллються в бюджети конкретних компаній. Це, природно, ефективно позначиться і на податках, і на добробуті країни в цілому, а, головне, - на житті кожного українського громадянина".

Дмитро Орлов продовжує: "Чи буде Ющенко на запланованій зустрічі з Путіним сповідувати таку позицію, тобто позицію більшості українців? Думаю, у нього просто немає іншого виходу. Український Президент сьогодні перебуває практично в політичній ізоляції. Він намагається виробити якийсь свій курс, але відомо, яка парламентська більшість в Україні, відомо, який нині Кабінет Міністрів і вектор основних політичних сил. Україна, точніше, її еліти пройшли, нарешті, через період ворожнечі з Росією. Хвиля антиросійських настроїв вже істотно спала. На зміну прийшов рух за проросійським курсом, на якому наполягає, зокрема, громадська думка. І Ющенко вимушений її враховувати. Я думаю, що на найближчих переговорах в Москві він захоче осідлати ці настрої або, в усякому разі, якимсь чином використати. Він, звичайно, не перевершить прем`єра ЯНУКОВИЧА за ступенем лояльності або дружності щодо Росії. Але у тому, що відбудеться абсолютно нормальний діалог, що позиція Ющенка не буде конфліктною, а буде дуже конструктивною, можна не сумніватися".

Водночас автор статті висловлює жаль, що таку ж переконаність не можна висловити щодо Білорусі.

"Можливо, в цій республіці ще не пройшов дещо запізнілий цикл антиросійської хвороби. Не виключено, що і "захворіла" Білорусь завдяки неадекватній позиції, яку зайняв Лукашенко. Очевидно, що підтримки в Євросоюзі і Сполучених Штатах він не одержить, загалом, прирікаючи свою країну на зниження рівня життя, на ізоляцію, зокрема економічну. Треба враховувати, що, якщо в України є якась альтернатива, і вона може лавірувати між різними центрами сили, то Білорусь такої можливості позбавлена. Всі маневри Лукашенка останнім часом - це маневри на дуже вузькому полі. Іран, при всій його автономній політиці, все ж не гравець у світовому масштабі. Тому Лукашенко, якщо він політик, який думає про перспективи, повинен поступово відновити ті аспекти позитивних відносин з Росією, які були втрачені", - сказав експерт

За матеріалами УНІАН

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...
Loading...

Корреспондент.net в соцмережах