Путін блокує участь України в енергопроектах ЄС

Корреспондент.net, 10 травня 2007, 16:36
0
3

Президент Росії Володимир Путін фактично зірвав енергетичний самміт у Польщі, вирушивши 9 травня в безпрецедентне у своїй тривалості 6-денне турне по Середній Азії (Казахстан і Туркменістан).

Основна мета вояжу російського президента - запобігти будівництву транскаспійських трубопроводів в обхід Росії. І хоча переговори в тристоронньому форматі Росія-Казахстан-Туркменістан ще не почалися, формат енергосаміта в Польщі змінився. З міцної "п’ятірки" він перетворився в "четвірку" і буде відбуватися на тлі демонстративної зустрічі глави Росії з лідерами двох країн, на енергоресурси яких розраховують європейці.

Енергетичний самміт "п’ятірки" (ПОЛЬЩА-УКРАЇНА-АЗЕРБАЙДЖАН-ГРУЗІЯ-КАЗАХСТАН) відкриється 11 травня і буде присвячений пошукові альтернативних російським джерел нафти і газу. Учасники самміту планували домовитися про створення нафтового маршруту Одеса-Гданьск в обхід Росії з використанням уже побудованих трубопроводів Одеса-Броди (Україна) і Плоцьк-Гданьськ до 2011 року.

На самміті мав бути присутній і президент Казахстану. 29 березня Нурсултан Назарбаєв особисто пообіцяв Президентові Польщі Лехові Качинському знайти час для участі в цьому заході: "Що стосується самміту, я приймаю пропозицію. Я завжди радий можливості обговорювати в будь-якому форматі актуальні питання торгово-економічного співробітництва".

Необхідність участі в проекті Одеса-Гданьськ він тоді пояснював тим, що "до 2012-2014 р. Казахстан стане одним з найбільших постачальників нафти на світовий ринок, а оскільки збільшення видобутку нафти до 2015 року в два рази змушує Казахстан шукати нові шляхи транспортування, трубопровід Одеса-Гданьськ є гарною альтернативою для нас".

Наприкінці березня Назарбаєв заявив, що Казахстан зацікавлений у проекті Одеса-Броди-Гданьськ і пропонує РФ приєднатися до його реалізації. Також, на думку президента Казахстану, реалізація проекту сполучена з низкою труднощів.

"Перша проблема - це обсяг нафти, який треба подати на Одеса-Броди. Обсяги можуть з’явитися, якщо Каспійський трубопровідний консорціум збільшить свою пропускну здатність, про що ми ведемо зараз переговори з Росією", - указав Назарбаєв. Раніше Казахстан і Польща почали готувати свої пропозиції по транспортуванню казахстанської нафти по нафтопроводу Одеса-Броди-Плоцьк.

Як повідомили в прес-службі Міністерства енергетики і мінеральних ресурсів Казахстану, представники міністерства Казмунайгаз, польська національна газова компанія і PKN Orlen прийняли рішення про створення робочої групи для розробки таких пропозицій.

На думку експертів, від залучення Казахстану багато в чому залежить подальше просування проекту, тому що ресурсів Азербайджану не вистачить. Україна розраховує, що у випадку надлишку нафти по існуючому нафтопроводі Баку-Тбілісі-Джейхан проект Одеса-Броди може бути запущений у прямому режимі через 2 роки.

Поясненням зацікавленості казахстанського президента в "російському" візиті може стати сьогоднішнє повідомлення міністра закордонних справ Казахстану Марата Тажина. Під час переговорів Казахстан, який є другим за величиною у світі виробником урану, і Росія планують підписати відповідний пакт про створення спільного центра з збагачення урану в Ангарську, що дозволить Ірану й іншим країнам уникнути необхідності власного виробництва ядерного палива.

"Ідея полягає в тому, що Росія і Казахстан створюють якийсь практичний механізм, щоб багато країн, котрі хочуть використовувати атом у мирних цілях, могли б використовувати цю інфраструктуру", - сказав Тажин в інтерв’ю агенству Reuter. Він також повідомив, що провів з державним секретарем США Кондоліззою Райс у середу "конкретні і відкриті обговорення" стосовно бажання Казахстану стати головою Організації європейського співробітництва і розвитку в 2009 році.

У грудні ОБСЄ відклала рішення стосовно кандидатури Казахстану після того, як США заявили, що 2009 р. є занадто раннім терміном для того, щоб Астана очолила організацію, указавши на проблеми з правами людини, що існують у країні.

Для Росії поява нових маршрутів центральноазіатських енергоносіїв означає перетворення Казахстану і Туркменії з молодших партнерів у конкурентів на європейському ринку. І тому під час недавнього візиту президента Туркменістану Гурбангули Бердимухаммедова до Москви йому пропонували відмовитися від транскаспійського трубопроводу на користь Прикаспійського, котрий повинний пройти по східному березі Каспію з Туркменії через Казахстан у Росію.

Влада Казахстану дотепер не дала згоди на цей проект, зазначають російські ЗМІ. Міністр промисловості й енергетики РФ Віктор Христенко, котрий приїхав до Казахстану напередодні вже зустрівся з першими особами Казахстану і підтвердив, що візит Путіна буде мати особливе значення в галузі енергетики.

Серед тем переговорів він назвав, зокрема, обговорення будівництва АЕС у Казахстані і СП на Оренбурзькому ГПЗ. На 12 травня в Актані запланована тристороння зустріч президентів Росії, Туркменії та Казахстану. Під час переговорів Путін спробує переконати своїх колег у необхідності установити контроль виробників над потоками енергоресурсів у Євросоюз, щоб його не встановили споживачі нафти і газу.

Як повідомлялося, сьогодні під час переговорів з російським президентом Назарбаєв заявив, що Казахстан схвалює те, щоб значна частина нафти, якщо не вся, проходила по території Росії.

У зв’язку з приїздом російського президента Казахстан в Польщі представить міністр енергетики і мінеральних ресурсів Бактикожа Ізмухамбетов.

Також про свій намір відвідати самміт заявив президент Литовської Республіки Валдас Адамкус.

За матеріалами РБК-Україна, УНІАН

 

 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...
Loading...

Корреспондент.net в соцмережах