Ъ: Кому належить Україна

17 листопада 2008, 10:03
0
33

Телекомунікаційний ринок України є одним із сегментів економіки, які найбільш динамічно розвиваються, пише Коммерсант-Украина.

Галузь електрозв'язку колишньої УРСР менш ніж за 20 років була перетворена на один із найбільш динамічних ринків Європи - тільки стільникові оператори заробляють у рік $ 4,8 млрд. При цьому формування галузі далеке від завершення: не відбулися ще такі ключові події, як продаж державного оператора фіксованого зв'язку Укртелеком та видача ліцензій на надання послуг зв'язку третього покоління.

Перемога мобільності

У 1991 році галузь електрозв'язку колишньої УРСР перейшла під юрисдикцію Міністерства зв'язку України. У 1994 році сталася її реорганізація і виділилися дві субгалузі: пошта і електрозв'язок, які були передані двом держоб’єднанням - Укрпошті і Укртелекому (до 1994 року - Укрелектрозвязок) відповідно. Протягом 1994-1999 років проходив процес інтеграції обласних підприємств електрозв'язку в об'єднання Укртелеком, яке було визнано національним державним оператором зв'язку. У першій половині 1990-х років у деяких областях з'явилися перші альтернативні (недержавні) оператори фіксованого зв'язку, які вийшли на ринок із інновацією - цифровою телефонією. У Одесі була створена компанія Фарлеп, а у Дніпропетровську - Оптима Телеком і Цифрові системи зв'язку. У 1996 році на ринок фіксованого зв'язку України вийшов перший великий міжнародний гравець - Global Telesystems Group, Inc., один із співзасновників українсько-американського підприємства Голден Телеком.

Розвиток мобільного зв'язку в Україні розпочався у 1993 році, коли, роком раніше, створили україно-датсько-нідерландсько-німецьке підприємство Українські мобільні комунікації (UMC), яке почало надавати послуги зв'язку в аналоговому стандарті NMT-450. Фактично до 1996 року інших гравців на українському ринку стільникового зв'язку не було.

Переломним став 1996 рік, коли в Україні з'явилися практично всі інноваційні стільникові стандарти. Донецька компанія Цифрові стільникові системи зв'язку (TM DCC) у квітні того року першою в країні почала працювати у стандарті цифрового стільникового зв'язку (D-AMPS). А компанія "Голден Телеком" першою у Східній Європі почала надавати послуги у стандарті GSM-1800, отримавши у грудні відповідну ліцензію Держкомзв'язку. У тому ж році перша, і єдина на той час, ліцензія на мобільний зв'язок у стандарті CDMA була видана компанії Телесистеми України. У 1997 році в Україні з'явився стандарт GSM-900. Почесне право першого тестового дзвінка у цьому стандарті належить компанії "Українські радіосистеми" (на той час бренд Wellcom). Однак дуже скоро естафету розвитку у даному напрямку перехопила UMC, а за нею і "КИЇВСТАР", який вийшов на український ринок у 1997 році під брендом Bridge.

У середині 1998 року була подоланою стотисячна межа кількості абонентів стільникового зв'язку. У 1999 році спочатку Голден Телеком, а потім UMC і Київстар ввели передплатні послуги, що стало черговою віхою у розвитку українського ринку та початком масового надання послуг стільникового зв'язку. Ще однією важливою подією, що сприяла широкому поширенню стільникового зв'язку на споживчому ринку, стало введення у 2003 році законодавчої заборони на оплату вхідних дзвінків.

Гіганти ринку

Сьогодні на телекомунікаційному ринку України, можна виділити кілька основних гравців. Послуги фіксованого зв'язку надають державне підприємство ВАТ Укртелеком (понад 10 млн абонентів, підконтрольних державі, близько 7% акцій належить трудовому колективу і приблизно 1% обертається на біржі), а також альтернативні оператори, найбільшим з яких є група Фарлеп-Оптима (з жовтня 2008 року надає послуги під брендом Vega, власник - SCM Рината Ахметова). У цьому році український підрозділ компанії Golden Telecom (понад 30 тис. абонентів, більшість з яких - корпоративні), після злиття материнської компанії з російським Вимпелкомом, було консолідовано з українською "дочкою" Вимпелкома - Українськими радіосистемами (ТМ Beeline).

Найбільшим GSM-оператором в Україні сьогодні є ЗАТ "КИЇВСТАР". Компанія належить норвежському оператору Telenor (56,5%) та російської групі Altimo, що управляє телекомунікаційними активами російської Альфа-групп Михайла Фрідмана. Остання, через групу Сторм, контролює 43,5% акцій оператора. Altimo викупила цей пакет у кінці 2004 року у цілого ряду фізичних та юридичних осіб, які контролювалися дочкою екс-президента Леоніда Кучми Оленою Франчук.

Компанія UMC у 2003 році стала стовідсотковою "дочкою" російського ВАТ Мобільні телесистеми (МТС) - найбільшого російського мобільного оператора, підконтрольного групі АФК Система Володимира Євтушенкова.

Третій за величиною GSM-оператор Астеліт (TM life:)) управляється зареєстрованою у Нідерландах компанією Euroasia Holdings B.V. 52,4% цієї компанії належить турецькому оператору Turkcell, 13% якого контролюється Altimo через Cukurova Group, 47,6% - компанії з управління активами SCM Рината Ахметова.

Найменший за числом абонентів GSM-оператор Українські радіосистеми у жовтні 2005 року був придбаний російським Вимпелкомом у групи Приват Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова. Його покупка стала однією з основних причин конфлікту норвезької Telenor і російської Altimo - основних акціонерів Вимпелкома і Київстару. Суперечка між ними стала причиною для цілого ряду суперечок між акціонерами як в українських, так і міжнародних судах.

Маленькі і швидкі

Окремої уваги заслуговують CDMA-оператори. До 2006 року їх розвиток гальмувався тим, що їм не видавали національні ліцензії, тому компанії залишалися локальними операторами, які надають дешеві послуги прямого номеру. Все змінилося з видачею їм національних ліцензій. Наприклад, компанія Телесистеми України (займає друге місце серед CDMA-операторів) Вадима Шульмана у 2006 році заявила про інвестиції у десятки мільйонів доларів у побудову мережі і незабаром почала надавати послуги широкосмугового бездротового доступу у Інтернет під ТМ PeopleNET. Компанія повідомила про намір залучити кілька сотень тисяч абонентів, але вже у 2008 році була змушена переглянути свої плани. Зараз у оператора 224 тис. абонентів.

Інший CDMA-оператор ITC (TM CDMA) вирішив збільшити свою частку за рахунок об'єднання з компанією "Велтон. Телеком". Абонентська база об'єднаного оператора, яка складає майже 300 тис. осіб, дозволила йому вийти на першу позицію у сегменті. Третю позицію займає компанія Інтертелеком - "дочка" придністровського оператора Інтердністроком, що перебуває під контролем президента невизнаної Придністровської Молдавської республіки Ігоря Смирнова.

Перспективи галузі

Зараз сегмент стільникового зв'язку в Україні лібералізований і характеризується домінуванням іноземного капіталу. У сегменті фіксованого зв'язку за державою залишилося лише ВАТ Укртелеком із підконтрольною йому ДП УТЕЛ, що надає зараз послуги мобільного зв'язку третього покоління у стандарті UMTS.

У 2007 році загальний дохід від мобільного зв'язку в Україні склав близько $ 4,13 млрд - на 25% більше, ніж роком раніше, що складає близько 3,6% від загального обсягу ВВП країни. Відповідно до оцінок iKS-Consulting, у 2007 році інвестиції у розвиток українського мобільного зв'язку склали $ 1,58 млрд, а в інші телекомунікаційні сектори - $ 460 млн, що на $ 330 млн вище аналогічного показника 2006 року. Компанії продовжують демонструвати гарні результати.

Сьогодні насичення ринку мобільного зв'язку досягло піку. За даними компанії iKS-Сonsulting, проникнення стільникового зв'язку на кінець вересня цього року склало 119,9%. І тепер мобільні оператори, розуміючи, що на голосових послугах вже не можна підвищити доходи, переходять до надання інших видів послуг: прагнуть заробляти на конвергенції (об'єднанні голосових послуг та передачі даних), широкосмуговим доступом у Інтернет, наданням мобільного контенту. Саме ці послуги дозволяють підвищити фінансові показники компаній. Ключовим питанням для їхнього розвитку стане отримання ліцензій на частоти для надання телекомунікаційних послуг третього покоління у форматі UMTS. Поки що таку ліцензію має тільки Укртелеком. Однак, 13 листопада, Національна комісія з питань регулювання зв'язку оголосила про прийом заявок операторів на отримання ліцензій на використання смуг радіочастот 1920-1935 МГц, 1950-1980 МГц, 2110-2125 МГц, 2140-2170 МГц, 2010-2015 МГц, 2020-2030 МГц для надання послуг мобільного зв'язку третього покоління у стандарті UMTS. Вони будуть прийматися з 24 листопада 2008 року по 8 січня 2009 року, що дозволяє сподіватися - конкурси з продажу цих частот можуть пройти вже у наступному році.

Телекомунікаційна галузь України залишиться одним із сегментів економіки країни, які найбільш динамічно розвиваються, і у 2009 році. Основним двигуном зростання доходів буде мобільний зв'язок. За прогнозами iKS-Сonsulting, у 2008 році обсяг ринку стільникового зв'язку сягне $ 4,8 млрд. У наступному році слід очікувати зниження проникнення мобільного зв'язку: оператори продовжать "чистку" абонентів (виключення зі своєї бази клієнтів, що не здійснювали телефонні дзвінки протягом певного часу ). Тим самим збільшуючи показники ARPU (дохід від одного абонента).

Із великим нетерпінням оператори очікують і вирішення долі найбільшого українського оператора фіксованого зв'язку Укртелекому, який уряд заявляє продати ще з 1990-х років.

Нагадаємо, у липні 2005 року Кабінет міністрів прийняв рішення про підготовку приватизації 42-відсоткового пакету акцій ВАТ Укртелеком. На засіданні уряду обговорювалося питання про внесення у законодавство змін, необхідних для підготовки Укртелекому до приватизації. Тоді міністр транспорту і зв'язку Віктор Бондар заявив, що приватизація акцій компанії відбудеться у 2006 році, і компанія була внесена у список об'єктів, які підлягають приватизації. Але у кінці грудня президент Віктор Ющенко наклав вето на цей закон. Компанія була внесена у список повторно у 2007 році, однак політичне протистояння президента і Кабміну так і не дозволило здійснити її продаж. Втім, експерти не сумніваються, що уряд рано чи пізно вирішить продати Укртелеком, що й стане останнім етапом передачі галузі в приватні руки.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...
Loading...

Корреспондент.net в соцмережах