ЗМІ: Газпром має намір брати участь у будівництві газопроводу Іран-Пакистан

28 травня 2009, 07:37
0
4

Газпром готовий підключитися до проекту будівництва газопроводу з іранського родовища Південний Парс у Пакистан, реалізація якого допоможе забрати вільні обсяги газу з Південного Парсу із проекту Nabucco і спрямувати їх на ринки Південної Азії, пише в четвер газета Коммерсант.

Росія напередодні вперше відреагувала на підписання угоди про будівництво газопроводу Іран-Пакистан. Як заявив заступник голови Міненерго РФ Анатолій Яновський, Москва вітає угоду і "готова приєднатися до проекту, як тільки надійде така пропозиція". Як пояснило газеті інше високопоставлене джерело в уряді РФ, цей проект вигідний Москві, оскільки його реалізація буде сприяти виведенню іранського газу на ринки Південної Азії, щоб він в найближчій і середньостроковій перспективі не конкурував з російським газом у Європі. Таким чином, будівництво газопроводу з Ірану в Пакистан допоможе забрати іранський газ із проекту газопроводу Nabucco, що Москва розглядає як конкурента газпромівському South Stream.

У Газпромі в середу підтвердили готовність брати участь у проекті газопроводу Іран-Пакистан. Високопоставлений менеджер держмонополії підкреслив, що Газпром міг би виконувати функції оператора газопроводу, а також виступити підрядником при його будівництві. "Ми в цьому проекті зацікавлені, він дозволяє капіталізувати наші знання та вміння і допомогти іранським партнерам відкрити нові ринки для них", - сказав виданню офіційний представник Газпрому Сергій Купріянов.

Угоду про будівництво газопроводу з іранського газового родовища Південний Парс у пакистанське місто Навабшах було підписано в неділю в Тегерані президентами Ірану та Пакистану Махмудом Ахмад-Нежад і Асіфом Алі Зардарі. Протяжність іранської ділянки труби складе близько 1,1 тисячі км, пакистанської - понад 1 тисячу км. На початковому етапі Іран буде поставляти Пакистану близько 11 мільярдів кубометрів на рік, потім обсяг планується збільшити вдвічі. Початок будівництва заплановано на вересень 2009 року, завершення - на червень-вересень 2014 року.

У цьому виді труба є лише частиною більш масштабного проекту, що передбачає будівництво газопроводу Іран-Пакистан-Індія. Вперше ця ідея виникла ще в 1989 році, а конкретні переговори почалися в 1995 році. Через складні відносини між Делі й Ісламабадом обговорювалося будівництво двох труб - Іран-Пакистан та Іран-Індія, причому друга повинна була будуватися по морському дну. У квітні минулого року президенту Ахмаді-Нежаду в ході візитів в Пакистан та Індію вдалося переконати керівництво двох країн підтримати варіант єдиного газопроводу проектною потужністю 55 мільярдів кубометрів на рік, з яких 62,5% призначалися б для Індії, а решта - для Пакистану. Індійська ділянка труби складе близько 600 км, а вартість проекту оцінювалася у 7-8 мільярдів доларів.

Однак з вересня минулого року Індія призупинила переговори про участь у проекті. Офіційно Делі посилалося на проблеми на переговорах з Іраном і Пакистаном про ціну газу та транзиту. Втім, як зазначають експерти, реальною проблемою став політичний тиск на Індію з боку США. Вашингтон, що конфліктує з Тегераном, прагне не допустити реалізації проекту, що дозволить Ірану вийти на новий для нього газовий ринок (поки що країна продає газ лише Туреччині), та отримувати близько 5 мільярдів доларів у рік (при ціні в 100 доларів за 1 тисячу кубометрів). У неділю Махмуд Ахмаді-Нежад заявив, що проект "відкритий для приєднання Індії та інших зацікавлених країн".

Крім Індії інтерес до газопроводу виявляє і Китай, про можливість приєднання якого до проекту Махмуд Ахмаді-Нежад говорив ще в минулому році. КНР обговорювала можливість будівництва відгалуження труби на Китай - газопровід повинен був йти паралельно до високогірного Каракорумського шосе в Гімалаях. Втім, як зазначає газета, затрати проекту поки зупиняють навіть Пекін, який звичайно не шкодує коштів на політично значимі трубопроводи. У цих умовах Індія стає найбільш вірогідним учасником проекту. При збереженні темпів зростання до 2025 року Індії буде потрібно близько 145 мільярдів кубометрів газу в рік. Тому газопровід з Ірану є для неї чи не єдиною можливістю отримати власне джерело постійних поставок.
Однак, як зазначають аналітики, проект пов'язаний з серйозними ризиками. Перш за все, ситуація в Пакистані нестабільна, а труба пройде по неспокійній провінції Белуджистан. По-друге, умови підписаної в Тегерані угоди передбачають, що кожна країна буде будувати свою ділянку труби за власний рахунок, однак Ісламабад на тлі кризи неплатоспроможний. Немає ясності і щодо цін - підсумковий контракт із поставок газу планується підписати лише через три тижні. Крім того, 12 червня в Ірані відбудуться президентські вибори. Не виключено, що для Махмуда Ахмаді-Нежада укладання попередньої угоди є одним з елементів передвиборчої кампанії. Тепер він може поставити собі в заслугу прорив на новий для Ірану ринок газу, залишивши обговорення деталей контракту на період після виборів. Як показує історія проекту, такі переговори можуть у підсумку тривати не один рік.

Як повідомлялося раніше, через 15 років Іран планує удвічі збільшити обсяг видобутку газу - до 400 мільярдів кубометрів на рік.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...
Loading...

Корреспондент.net в соцмережах