Основна економічна вигода, яку можуть отримати вітчизняні компанії від підписання Україною угоди про асоціацію з ЄС - це доступ до ринку із 500 млн платоспроможних споживачів, повідомляє Forbes.ua.
Як зазначає видання, більшу частину документа
про асоціацію складає договір про зону вільної торгівлі (ЗВТ).
"Угодою про ЗВТ передбачається скасування
або суттєве зменшення імпортних мит для більше ніж 95% тарифних позицій",
- розповів виданню Дмитро Кисельов, старший юрист міжнародної юридичної фірми Beiten
Burkhardt.
Згідно з досягнутими домовленостями, ЄС скасує
мита на промислові товари відразу після набуття чинності угоди про ЗВТ, а
Україна повинна буде знижувати мита до нульового рівня поступово, що дозволить
вітчизняним виробникам підготуватися до посилення конкуренції на внутрішньому
ринку, наголошує юрист.
Водночас Тарас Качка, незалежний експерт з
європейського права та учасник переговорної групи від України щодо створення
ЗВТ з ЄС, наголошує, що вже на першому етапі за рахунок скасування митних
тарифів мінімальна сума економії для української сторони досягне 400 млн євро.
Високі шанси отримати вигоду з нового
торговельного режиму, за його словами, відкриваються перед сільським
господарством. У цій сфері передбачається введення між сторонами безмитних
тарифних квот за основними видами сільгосппродукції. До того ж ЄС відмовиться
від використання експортних субсидій на агропродукцію в торгівлі з Україною.
"У нас дуже непогані шанси у сільському
господарстві - причому як у базових секторах, так і в переробці. Ми і зараз
досить великі постачальники, а договір послужить додатковою гарантією у цій
сфері", - говорить Качка.
Звернемо увагу, що Forbes також запитав у
представників основних галузей харчопрому України , що вони думають про ЗВТ з
Євросоюзом.
Так, Віктор Іванчик, співвласник холдингу
Астарта, заявив виданню, що в договорі є один, безумовно, позитивний момент для
цукрової галузі - виділення квоти на поставку українського цукру до ЄС. Це
дозволить українським компаніям пройти тест на якість їхньої продукції і
відповідність європейським стандартам.
На думку директора із загальних питань
комплексу Агромарс Олексія Марченка, для птахівників підписання договору -
безумовний позитив. "Невеликий, звісно , враховуючи розмір квоти, але
позитив. За умовами договору, ми зможемо постачати до Євросоюзу близько 40 тисяч
тонн м'яса птиці (всіх видів продукції)", - заявив управлінець.
Він також повідомив , що минулого року з
України в усі країни світу було експортовано приблизно стільки ж, тепер цей
обсяг зможе йти в одну лише Європу.
Однак, на думку Вадима Чагаровського, голови
ради директорів Союзу молочних підприємств України, директора Білоцерківського
молочного комбінату, наших молочних продуктів у ЄС ніхто не чекає.
"Проблема насамперед у системі державного
контролю в галузі. Для того, щоб вона відповідала європейським стандартам,
потрібно ще пройти довгий шлях. Після перебудови системи на держрівні отримання
дозволів окремими підприємствами стане простішим і доступнішим , і можна буде
говорити про постачання до ЄС", - заявив Чагаровський.
Читайте також на Forbes.ua:
- Головні принципи ефективного краудфандинга
- Де живуть працьовиті підприємці
- Новачки рейтингу найбагатших американців Forbes 400
- Найгучніші кібератаки
За його словами, на поточному етапі для
європейської молочної продукції доступ на наш ринок буде полегшений.
Відбудеться зростання поставок - в односторонньому, на жаль, порядку , зазначив
управлінець. "Зростання конкуренції на внутрішньому ринку неминуче. Це матиме
вплив на галузь, у першу чергу в частині ціноутворення", - резюмував
Чагаровський.
Олександр Васильченко, генеральний директор
асоціації Укрхлібпром наголосив, що хлібна промисловість перебуває в зоні
ризику.
"Ви помітили, як активізувався останнім
часом Мінагропрод у частині впровадження стандартів відповідності на харчових
підприємствах, у першу чергу - системи якості HAACP? Це необхідно, щоб говорити
зі споживачами і конкурентами з ЄС однією мовою. Щоправда, займатися цим зараз,
напередодні підписання договору, це як у тій приказці - починати тренувати
собак перед полюванням", - повідомив Васильченко.
Він заявив, що крім часових рамок, ще одна проблема
- невисокий рівень рентабельності хлібних підприємств, через що впровадження
нових стандартів стане для них важким або зовсім непідйомним тягарем (якщо
доведеться робити це повністю за свій рахунок). З його слів також стало відомо,
що низька вартість хліба є і проблемою і водночас захистом для внутрішнього
виробника.
"Що стосується наших експортних
перспектив, то галузь зараз вивозить, в основному, такі продукти, як пряники,
сушіння і в переважній більшості в СНД. Розвивається експорт заморожених
хлібних продуктів, але поки що це актуально лише для флагманів ринку", - додав
він.
Васильченко резюмував, що однозначним плюсом
ЗВТ є нульова ставка мита на завезення устаткування для хлібопекарської
промисловості.
Крім вищесказаного нагадаємо, що уряд України
вчора, 18 вересня, схвалив проект угоди з Євросоюзом про асоціацію, яка
передбачає створення зони вільної торгівлі (ЗВТ). Підписати цей документ Київ
розраховує у листопаді в рамках саміту Східного партнерства у Вільнюсі.
У серпні радник президента РФ Сергій Глазьєв заявив,
що РФ може поставити питання про скасування режиму вільної торгівлі з Україною
після підписання нею угоди з ЄС про асоціацію, частиною якої є положення про
ЗВТ. Офіційний Київ у відповідь заявив, що Росія не може в односторонньому
порядку скасувати режим зони вільної торгівлі (ЗВТ) з Україною, оскільки він
регулюється договором про ЗВТ у рамках СНД.
Заклики Москви до вступу у потрійний союз,
підсолоджені обіцянкою вирішити наболілу проблему з цінами на поставки
енергоносіїв, поки що не змогли похитнути бажання Києва підписати угоду про
асоціацію з ЄС. На тлі спроб влади РФ поставити питання руба представники
вищого ешелону української влади неодноразово закликали не протиставляти
євроінтеграцію співпраці з євразійською співдружністю.
Незважаючи на похмурі перспективи, які малюють
українській економіці після вступу до ЄС російські чиновники, експерти
скептично оцінюють перспективи українського бізнесу й у випадку приєднання
України до Митного союзу. У такому разі, вважають вони, значна частина місцевих
підприємств буде витіснена з ринку, поглинена або доведена до банкрутства, а
українцям через встановлення високих мит будуть нав'язуватися товари деяких
членів об'єднання.