Замість повноцінної податкової реформи, націленої на виведення бізнесу з тіні, влада обмежилася поправками до Податкового кодексу.
Проте деякі з них помітно позначаться на житті українців, пише Ксенія Цивірко у №1-2 журналу Корреспондент від 22 січня 2016 року.
Колишній капітан Василь Коротецький добру половину життя пропрацював у рибній галузі. Водна стихія, знайома ще з часів служби на Чорноморському флоті, стала для нього справжньою годувальницею. Сьогодні Коротецький управляє підприємством Поділля, яке займається промисловим розведенням риби, і за сумісництвом обіймає посаду віце-президента Українського союзу промисловців і підприємців.
Рибна галузь переживає не найкращі часи, стверджує бізнесмен, який досконало розбирається в тонкощах рибництва. Через рік таким підприємствам, як Подiлля, стане ще гірше, передбачає він, і для такого прогнозу зовсім не потрібно бути провидцем.
Коротецький, як і багато подібних йому підприємців, зокрема в аграрній галузі, в обов'язковому порядку перейдуть зі спрощеної системи оподаткування на загальну, і замість одного податку їм доведеться платити три.
«Усе це впаде на плечі покупця, і справа не тільки в підвищенні ціни, – каже бізнесмен. – Якщо в Україні у 2012-му на душу населення припадало 14-15 кг риби на рік, то в цьому році її кількість впала до 7-8 кг, і вона продовжуватиме падати».
Податкові зміни призведуть до схожих результатів і в інших галузях сільського господарства, яке як ніколи раніше обклали з усіх боків державною даниною. Проте кожен з нових податків обіцяє бути нижче торішніх.
Вдарить нова система оподаткування і по виробниках алкоголю і тютюну – акцизи на них зростуть в рази, а отже істотно піднімуться і ціни.
«Особливість пивного ринку полягає в тому, що він прозорий, тому ефект від підвищення акцизу (на 100%) буде виявлятися лише в подорожчанні продукції для кінцевих споживачів, – наводить приклад Олександр Соколов, генеральний директор компанії Pro-Consulting. – Наприклад, середня вартість 0,5 л пива на кінець грудня становила 14 грн у роздробі. А після підвищення акцизів (нова ставка буде дорівнювати 2,48 грн/л) може зрости до 16,5 грн без урахування впливу інфляції. Аналогічна ситуація, швидше за все, буде і з винною продукцією».
Що стосується тютюнових виробів, то, за словами експерта, поточне подорожчання на 40% має зачепити сигарети як з фільтром, так і без, таким чином збільшивши ставку до 318,26 грн за 1 тис. од. Іншими словами, в перерахунку на пачку зростання може скласти 6,4 грн у середньому.
Втім, реформатори фіскальної системи підготували для платників податків і приємні новини: у новому кодексі закладено зниження загального та обов'язкового для всіх ЄСВ (єдиного соціального внеску) майже вдвічі – до 22%. За задумом уряду, це змусить роботодавців відмовитися від виплат зарплат у конвертах.
Але більш радикальних змін від кодексу чекати не варто – їх уряд відклав до кращих часів.
«Звичайно, запропонований спочатку варіант податкової реформи був жорстокішим, але депутати проголосували за ліберальний проект», – каже Ніна Южаніна, депутат фракції Блоку Петра Порошенка та член цільової команди реформи.
За її словами, розроблені урядом зміни націлені на забезпечення дохідної частини бюджету на 2016 рік.
Загалом експерти називають просування податкової реформи млявим і точковим, хоча і недаремним для виведення економіки з кризи. Тим більше що без прийняття такого законопроекту України позбулася б третього за рахунком траншу від МФВ у розмірі $ 1,7 млрд.
«Я б сказав так: те, що анонсували як податкову реформу, нею не є. Зміни виявилися абсолютно не революційними», – резюмує Андрій Серветник, експерт аудиторської та консалтингової компанії Делойт Україна.
Косметичний набір
У 2015 році Україна посіла 107-е місце в рейтингу Світового банку за якістю податкової системи. Загрузнувши в бюрократичному болоті, українці витрачають понад 350 годин на рік для своєчасної сплати всіх податків, показує дослідження.
Через рік Україна буде на 25-му місці, обіцяють автори реформи, в тому числі і завдяки податковим змінам, які набрали чинності. Серед них і досить жорсткі – наприклад зниження верхньої межі річного доходу для III групи підприємців, оподатковуваних за спрощеною системою, вчетверо – з 20 млн до 5 млн грн.
Крім того, уряд вніс низку перехідних положень, які почнуть діяти з 2017 року. До цього ж терміну влада обіцяла повністю завершити податкову реформу, про остаточний зміст якої сьогодні можна лише ворожити на політичній гущі.
Поправки до Податкового кодексу, які набрали чинності з нового року, були четвертою спробою початку цієї реформи. Перший її варіант, запропонований Мінфіном, неофіційно прозвали «все по 20». Він був розроблений на замовлення уряду міжнародною консалтинговою та аудиторською компанією PwC і передбачав ставку всіх основних податків на рівні 20%. Альтернативний проект від парламентаріїв запропонувала Южаніна. Депутатський варіант підтримали підприємці, у тому числі аграрії.
Остаточно вирішено було поставити на голосування третю, компромісну версію, яка, однак, незважаючи на свою назву, складалася переважно з пропозицій Мінфіну з невеликими поступками бізнесу.
У підсумку в кінці грудня був прийнятий четвертий варіант Податкового кодексу, за який депутатів змусив проголосувати слабо підготовлений держбюджет на 2016 рік, що дихав їм у спину.
Тим часом Оксана Продан, депутат ВР і голова Всеукраїнського об'єднання малого та середнього бізнесу Фортеця, як і багато її колег, результатом задоволена: парламентський цейтнот не вплинув на якість податкового законопроекту.
«Можливо, Мінфін розраховував повторити торішній трюк, коли за три дні до Нового року під тиском Кабміну приймалися податкові зміни, а потім ми весь рік намагалися пом'якшити негатив від таких «реформ», скасувати найгірші для економіки норми, – нагадує Продан. – Але цього разу не вийшло. Як відомо, двічі снаряд в одну і ту ж вирву не падає».
Справжнім подарунком для українських платників податків стало зниження фіскального навантаження на зарплату до 22%. До цього часу вона була однією з найвищих у світі, сягаючи в середньому 40,3-53,3%.
Прибутковий податок реформатори скоріше не знизили, а усереднили: ставки 15% і 20%, які відслужили свій термін, залежно від суми заробітку замінила єдина для всіх ставка 18%.
Ударом по середньому бізнесу, незважаючи на його протести, стало зниження верхньої планки доходу для спрощеної системи оподаткування, а щодо аграріїв ще й введення податку на додану вартість.
Оскільки для сільського господарства ця зміна непідйомно важка, уряд для різних його галузей ввів на рік спеціальний режим сплати ПДВ. Згідно з ним з рослинництва скарбниця братиме 85% ставки ПДВ, а 15% залишатиме на спецрахунку виробника, для свинарів і птахівників ця пропорція складе 50% і 50%, для інших тваринників – 20% і 80%.
З тією ж метою влада підняла акцизи. Особливо подорожчають слабоалкогольні напої: акциз на неї зріс на цілих 300%.
«Це найбільш мінімальні зміни. Стався тільки косметичний ремонт [Податкового] кодексу, щоб закрити дірки в бюджеті, – вважає Олександр Чумак, президент Асоціації приватних роботодавців. – Вони не були спрямовані ні на знищення корупції, ні на зниження витрат [держави]».
Театр однієї тіні
Галина Даниленко, власниця невеликого продуктового магазинчика, надзвичайно рада, що їй вдалося сховатися від обіцяного підприємцям-спрощенцям податкового бомбардування.
«Якби нас перевели на загальну систему, були б божевільні податки. Я б закрилася і жила на одну пенсію», – описує Даниленко сценарій розвитку подій, який поки що не відбувся для неї.
Збереження спрощеної системи навіть для дрібних підприємців створює зручні умови для несплати податків та відсутності реальної ринкової конкуренції
Але деякі експерти вважають, що саме такий сценарій був би корисним для вітчизняної економіки. Оксана Андрощук, викладач Київської бізнес-школи, вважає, що збереження спрощеної системи навіть для дрібних підприємців створює зручні умови для несплати податків та відсутності реальної ринкової конкуренції.
Наприклад, великий бізнесмен, чий річний дохід за фактом перевищує 5 млн грн на рік, може заробляти за допомогою «співпраці» з цілим рядом фіктивних приватних підприємців. Мільйонний дохід ділиться на енну кількість приватних підприємців-спрощенців, таким чином дозволяючи віддавати до бюджету у десятки разів менше грошей.
«Скасування спрощеної системи виштовхнуло б представників середнього бізнесу в їхнє природне середовище. Це викликало б добросовісну конкуренцію в малому і мікробізнесі», – міркує Андрощук.
Нинішні нововведення анітрохи не менше створюватимуть потрібні умови для тіньової економіки, рівень якої, згідно з даними Мінекономрозвитку, досяг в країні 42%, а за незалежними експертними оцінками – 70%
Однак нинішні нововведення анітрохи не менше створюватимуть потрібні погодні умови для тіньової економіки, рівень якої, згідно з даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, досяг в країні 42%, а за незалежними експертними оцінками – 70%.
Існує й інша схема відходу від сплати податків за допомогою спрощеного оподаткування. Акт купівлі-продажу між двома великими компаніями завжди супроводжується складною і витратною процедурою виплати ПДВ, від якого саме і звільнена частина платників податків на спрощеній системі. Тоді спритний спрощенець за певний відсоток від угоди бере на себе повноваження посередника, звільняючи великого продавця і покупця від податків.
«Офіційно у нас 1,3 млн спрощенців, – роз'яснює Олександр Охріменко, президент Українського аналітичного центру, – і велика частина з них живуть за рахунок цієї простої схеми, так званої прогонки».
І все-таки важливо, що для малого та середнього бізнесу і для країни був збережений статус-кво, наголошує Продан. Спрощена система залишилася практично недоторканою.
«Нам вдалося її відстояти, а разом з нею і сотні робочих місць», – каже вона.
Ще більш суперечливим нововведенням в Податковому кодексі став подвійний реєстр відшкодування ПДВ. Цей податок, за словами Адрощук, завжди був найбільш проблемним в Україні.
Раніше існував загальний сервіс для підприємців, де вони реєстрували ПДВ-накладні на відшкодування грошей державою. Але термін повернення залежав не від місця в черзі, а від удачі й особистих інтересів фіскальної служби. Тепер діятимуть окремо один реєстр для так званих автоматників, у яких виручка від експорту перевищує 40% від загальної суми, і другий – для решти. Частина підприємців навіть не очікували такої благодаті.
Водночас окремі аналітики вважають, що поділ реєстру призведе до корупції: автоматично гроші будуть повертатися тільки великим бізнесменам, наближеним до уряду, як це відбувалося в останній рік.
Южаніна з такою оцінкою не згодна: мовляв, це, навпаки, тільки поліпшить прозорість процедури.
«Кожна людина, сьогодні подавши декларацію, вже завтра вранці згідно з технічними можливостями побачить, на якому місці в списку і під якою датою вона стоїть. Цей принцип діє однаково для двох реєстрів», – пояснює експерт.
Але порядок формування списків не визначає процедуру відшкодування податку – черга в списку не збігається з чергою виплати ПДВ. На рахунки бізнесу першого реєстру гроші приходять з бюджету автоматично, як тільки звідти надходить відповідна дотація. А підприємці з другого реєстру після цього годуються «недоїдками», які залишили після себе великі бізнесмени-експортери.
«Автоматичне відшкодування ПДВ потрібно вводити для всіх суб'єктів без винятків і преференцій для кого-небудь, – вважає Серветник. – Сподіваюся, що рано чи пізно так і станеться».
Незважаючи на приховані протиріччя в кодексі, в цілому податкові зміни експерти оцінюють позитивно. На думку Андрощук, бізнес зможе ожити вже у 2017-му, після року звикання. Головне, підсумовує вона, щоб реформу прийняли до кінця і хоча б рік не втручалися в неї – не створювали додатковий стрес для бізнесу.
«Основний стимул детінізації економіки – це довіра бізнесу до держави, яка з'явиться тільки після проведення низки реформ, а не однієї лише податкової, – наголошує Андрощук. – Вона лише встановлює справедливі ставки податків і спрощує оподаткування».
***
Цей матеріал опублікований в № 1-2 журналу Корреспондент від 22 січня 2016 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованими на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.