"Газпром" збільшив транзит через Україну, а ціни на газ б'ють рекорди. Сильно дорожчає і нафта. Ажіотажний попит може бути провісником відмови Європи від енергоносіїв із РФ.
Ситуація взагалі абсурдна. Російські війська більше тижня штурмують або обстрілюють українські міста, а тим часом природний газ із Росії, як і раніше, безперебійно йде територією України до Європи. Більше того, після початку війни обсяги прокачування істотно зросли і повернулися до тих щоденних рівнів, які передбачені транзитним договором між Москвою та Києвом, що діє до кінця 2024 року.
Дивний стрибок цін на газ на 60 відсотків за день
Такою є реальність європейсько-російської енергетичної взаємозалежності, яка змушує українську владу забезпечувати транзит палива, необхідного дружнім державам у Європі, але одночасно гарантує валютні доходи агресору. У ЄС мають намір якнайшвидше знизити таку залежність, але на це - такою є широко поширена думка - піде як мінімум кілька років. А опалювати житло й забезпечувати промисловість вуглеводневою сировиною треба зараз.
Після початку війни РФ проти України "Газпром" наростив транзитні постачання газу через Україну
Поки що збільшення російських поставок газотранспортною системою України в різні країни ЄС і, у менш значних обсягах, трубопроводом "Ямал-Європа" через Білорусь і Польщу до Німеччини, не призвело до зниження цін на європейському ринку газу. Навпаки, вранці 3 березня тисяча кубометрів коштувала понад 2 тисячі доларів, а на день раніше котирування спотового ринку на нідерландському хабі TTF взагалі встановили черговий історичний рекорд, злетівши до 2227 доларів, повідомило агентство "Інтерфакс".
До такого стрибка майже на 60 відсотків призвів дивний сплеск ажіотажного та спекулятивного попиту, адже ще напередодні торги завершилися трохи вище за позначку 1400 доларів, а жодних кардинальних змін на ринку (і на театрі військових дій) за ніч начебто не сталося. До того ж запаси в підземних сховищах газу (ПСГ) у Євросоюзі знаходяться хоч і на низькому, але все ж таки не на загрозливо низькому рівні.
Чому ж тоді в перші дні календарної весни на європейському ринку настільки різко подорожчав газ, що коштував протягом лютого в умовах війни, що назрівала і почалася, в середньому 935 доларів? Такий стрибок навряд чи можна пояснити тільки потужним антициклоном над Європою, через який Німеччину, наприклад, чекають трохи відносно холодних ночей, коли температура опускатиметься на один-два градуси нижче нуля і, відповідно, буде потрібно більше палива для обігріву житла. Але ж вдень повітря при яскравому сонці буде прогріватися до 10 і більше градусів тепла! Правда, пару днів буде до того ж мало вітру, що знизить вироблення електроенергії вітрогенераторами, але щоб через це ціни на газ відразу ж подвоїлися, все ж таки є малоймовірним.
Газосховища у Німеччині до початку весни заповнені майже на третину
Отже, справа навряд чи в погоді - скоріше в тому, що учасники ринку енергоносіїв дійшли висновку: деякі події та рішення можна вважати провісниками відмови країн ЄС від імпорту енергоносіїв із Росії. Але чи Європа це витримає? Проаналізуємо цифри та факти.
Станом на 28 лютого в Німеччині, яка, є найбільшим в ЄС споживачем газу, має і найбільші потужності з його зберігання, ПСГ були заповнені майже на 30 відсотків. Про це повідомив виконавчий директор галузевої спілки операторів газосховищ INES Себастіан Блешке.
Найбільше в ЄС ПСГ Rehden (ФРН), яке належить "Газпрому", з осені практично порожнє
30 відсотків або близько 7 мільярдів кубометрів - це лише ненабагато нижче за той рівень заповнення, який був на початку весни рік тому, вказує європейське галузеве об'єднання Gas Infrastructure Europe. Щоправда, середній показник останніх років на ту саму дату помітно вищий. Проте теоретично таких обсягів може вистачити майже цілий місяць за повного припинення будь-якого імпорту газу: Німеччина споживає на рік приблизно 100 мільярдів кубометрів.
Але імпорт не припиниться, адже газ постачають у ФРН Норвегія та Нідерланди, до того ж він надходить до ЄС із різних країн у зрідженому вигляді. І хоча Німеччина поки що не має власних терміналів з прийому ЗПГ (вже вирішено побудувати одразу два), вона може отримати регазифіковане паливо із сусідніх країн за розгалуженою системою газопроводів.
Отже, цілком є шанси дотягнути до закінчення опалювального сезону без поставок з Росії. Інша річ, що без них навряд чи вдасться до наступної зими заповнити газосховища до потрібного рівня, але на вирішення цієї проблеми буде півроку, а за такий час багато чого може статися.
Чому у лютому стабілізувалася ситуація у ПСГ Німеччини
Відносна нормалізація до березня рівня заповнення ПСГ у Німеччині може викликати здивування, адже ще з минулого літа, а потім усю осінь та зиму було безліч повідомлень та публікацій у ЗМІ про тривожно швидке скорочення запасів газу в Європі, особливо у ФРН та Австрії. Проте до кінця лютого ситуація стабілізувалася. Вирішальну роль відіграли три фактори.
По-перше, приплив ЗПГ до ЄС різко збільшився і досяг у січні рекордних обсягів. Це знизило темпи відбору газу із ПСГ.
По-друге, через зміну глобального клімату в період з грудня по лютий виявився в Німеччині порівняно з багаторічною нормою вже 11-й поспіль надто теплою зимою, повідомила Німецька метеорологічна служба (Deutscher Wetterdienst, DWD). Причому у лютому середня температура була на 4 градуси вище норми, в результаті він увійшов до шістки найтепліших останніх місяців зими з 1881 року. Так що для обігріву житла знадобилося значно менше палива.
По-третє, нинішній лютий виявився в Європі особливо вітряним (відразу три урагани поспіль!), що дозволило суттєво скоротити використання газу для виробництва електроенергії в країнах з розвиненою вітроенергетикою. У Німеччині ця галузь взагалі встановила рекорд, виробивши за місяць 21 мільярд кіловат-годин електроенергії, повідомила Федеральна спілка підприємств енерго- та водопостачання (BDEW).
Ціни на нафту зростають через війну та політику картелю ОПЕК+
Словом, причини суттєвого сповільнення темпів скорочення запасів у німецьких та європейських ПСГ є досить очевидними. Найважче раціонально пояснити стрибок цін на газ 2 березня. Частково це може бути пов'язане із зростанням цін на нафту, яке виглядає якраз цілком логічно. Головний енергоносій швидко дорожчає останніми днями через неминучу нервозність на ринку, викликану тим, що один з найбільших експортерів, яким є Росія, вступив у широкомасштабну війну.
Дві ключові фігури картельної угоди ОПЕК+: Мухаммед бен Салман та Володимир Путін
А безпосередньою причиною того, що ціна бареля європейської марки Brent зросла 3 березня приблизно до 117 доларів, полягає в ухваленому напередодні рішенні ОПЕК+ не вдаватися до екстрених заходів щодо стабілізації ринку в умовах війни, що вибухнула. Навіть у цих екстраординарних умовах учасники картельної змови під керівництвом Саудівської Аравії та Росії не захотіли збільшувати видобуток нафти й лише домовилися про те, що у квітні, як і планувалося, розпочнуть давно намічене і вельми помірне розширення виробництва.
Відмова Заходу від російської нафти вже йде в явному порядку
Ще одна причина дорожнечі Brent, безсумнівно, полягає в тому, що дедалі більше нафтових трейдерів відмовляються від угод з російськими компаніями - чи то через санкції, чи побоювання славитися посібниками агресора, чи просто через антивоєнні переконання. "Згідно з даними консалтингової компанії Energy Aspects, близько 70 відсотків російської нафти, що поставляється на експорт, важко знаходить покупців", - повідомляє агентство "Інтерфакс". За даними The New York Times, російські експортери пропонують знижки 20 доларів за барель, але все одно знаходять лише одиничних покупців.
Таким чином, відмова від російської нафти фактично, явочним порядком уже йде. У цьому контексті можна розглядати, наприклад, і ухвалене 1 березня рішення Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) негайно викинути на ринок, щоб збити ціни, 60 мільйонів барелів зі стратегічних резервів трьох десятків індустріально розвинених держав Заходу, що входять до нього, включаючи США та Німеччину. При цьому уряд ФРН продовжує тримати запаси, розраховані на 90 днів.
Подібних стратегічних резервів природного газу Німеччина та інші країни ЄС поки що не мають. Проте 2 березня уряд ФРН оголосив про виділення 1,5 млрд євро на закупівлю найближчими днями ЗПГ як перший крок зі створення державного запасу. Деякі спостерігачі вважають, що саме ця несподівана поява на ринку такого великого замовлення і спровокувала 2 березня ажіотажне скуповування ф'ючерсних контрактів на газ. Але цілком можливо, що одночасно учасники газового ринку дедалі більше доходять висновку, що країни ЄС справді розпочали конкретну підготовку відмови від постачання з Росії. Щонайменше допоки триватиме війна.
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet