Регіонал запропонував скасувати арешт майна позичальників - Ъ

15 липня 2013, 09:04
0
70
Регіонал запропонував скасувати арешт майна позичальників - Ъ
Фото: Фото Таїсії Стеценко/Корреспондент.net
Позичальники та їх поручителі можуть отримати захист від арешту заставного майна

Позичальники та їх поручителі можуть отримати захист від арешту заставного нерухомого чи рухомого майна при визнанні кредитного договору недійсним, передає Коммерсантъ-Украина.

Як повідомляє Ъ, народний депутат від Партії регіонів Олександр Фельдман в кінці минулого тижня подав до парламенту законопроект N2574а, яким запропонував не накладати арешт на заставу при визнанні кредитного договору недійсним, але лише в тому разі, якщо позичальник або його поручитель є фізичними особами. Арешт може бути накладений лише на майно підприємців. Такі зміни запропоновано внести до ст. 1057-1 Цивільного кодексу.

Щоб пояснити необхідність прийняття таких змін, депутат послався в пояснювальній записці на випадки, коли заставний договір міг бути укладений шахрайським шляхом. У цьому випадку на майно фізособи несправедливо накладається арешт.

"Якщо будь-яка особа за допомогою обману або під тиском уклала договір застави свого майна, то навіть визнання судом такого договору застави недійсним не звільнить поручителя від обов'язку забезпечити чуже зобов'язання і віддати своє майно", - стверджує Фельдман.

Тому при визнанні кредитного договору, укладеного з фізособою, недійсним кожна зі сторін, згідно зі ст. 216 цього ж кодексу, повинна повернути все, що отримала за договором. Тобто позичальник повертає кредитні кошти, а банк - житло. При цьому в кодексі відсутній регламент проведення повернення.

Фізособи домагалися в суді визнання кредитних договорів недійсними завдяки спірності норми, що дозволяє банкам видавати валютні кредити. Суди зобов'язували позичальників повернути суму кредиту у валюті (без сплати відсотків), а кредиторів - повернути заставу. Однак регламент цих операцій був прописаний в Цивільному кодексі тільки 2 жовтня 2012 року.

Юристи згодні з тим, що норма про накладення арешту на заставне майно є сумнівною. "Господарська юрисдикція поширює цю норму тільки на ті кредитні договори, які були укладені після вступу цієї норми в силу, тому деякі суди накладають арешт на таке майно, а деякі - ні. Ця норма є проблемою, коли позичальник і заставодавець є різними людьми. Наприклад , підпис поручителя може бути підроблено, і на його майно накладено арешт", - заявив експерт Ростислав Кравець.

При цьому арешт заставного майна може виявитися проблемою для кредитора. "Арешт може бути знятий, тільки якщо кредит буде повністю погашений протягом 30 днів, а такого практично ніколи не буває. Тому майно арештовується, і його не можна продати. Це невигідно банкам, оскільки може існувати рішення про накладення стягнення на майно, але його не можна реалізувати", - пояснив він.

Банкіри незадоволені цією ініціативою, вона ускладнить їм роботу з проблемними позичальниками. На їхню думку, прийняття цього закону загрожує підвищенням вартості кредитів, оскільки банки будуть намагатися фінансово захистити себе від недобросовісних позичальників.

Нагадати, раніше Фельдман зареєстрував у парламенті законопроект N2567а, яким вносяться зміни до ст. 1061 Цивільного кодексу. У документі запропоновано нараховувати відсотки на банківський вклад до дня його повернення не тільки в разі перерахування депозиту безпосередньо самому вкладнику, але і його спадкоємцю.

Крім вищесказаного, варто звернути увагу на стан всієї банківської системи України в цілому. Нагадаємо, раніше Ъ повідомляв, що в травні поточного року збиток банківської системи України склав понад 3 млрд грн і виявився найзначнішим за останні три роки.

Зазначимо, що сім місяців поспіль банківська система України щомісяця демонструвала прибуткову діяльність, проте цей тренд різко перервався. У травні всі банки країни сумарно отримали збиток у розмірі 3,03 млрд  грн, випливає з оприлюднених матеріалів Нацбанку. Востаннє система була збитковою ще у вересні минулого року, коли банки втратили 118 млн грн.

Збиток більший, ніж у травні цього року, банки отримували три роки тому - в квітні 2010 року він склав 3,06 млрд  грн. У Нацбанку нинішній негативний результат пояснили "збільшенням витрат банків у результаті оцінки кредитних операцій та формування резервів під них". За даними НБУ, частка проблемних активів банків перевищує 9%, проте рейтингові агентства оцінювали її в 40%.

Великий збиток системи міг бути викликаний фінансовим результатом одного з банків, відзначає видання.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...

Корреспондент.net в соцмережах