Рішення НБУ відпустити гривню у вільне плавання після виборів було прогнозованим, але його ефект перевершив очікування.
Офіційний курс не тільки досяг паритету з тіньовим, а й впевнено ступив далі, пише Дмитро Горулько у №45 журналу Корреспондент від 14 листопада 2014 року.
До завершення торгів у вівторок, 11 листопада, курс долара досяг 15,90-16,25 грн. Реальність навіть перевершила прогнози, зроблені співрозмовниками Корреспондента в серпні, – «восени – 15 грн за $ 1». Однак те, що відбувається, мало нагадує плановий і контрольований процес.
Буквально напередодні учасники зустрічі керівництва НБУ з представниками найбільших банків повідомили агентству Інтерфакс-Україна про домовленості не вводити нові заходи адміністративного регулювання ринку і тримати курс у межах 15-16 грн за $ 1.
А ще днем раніше голова НБУ Валерія Гонтарєва взагалі заявила, що курс не повинен зростати.
«На сьогоднішньому стані ринку, без того, що туди виходить Нафтогаз, курс повинен перебувати на рівні 12,5-13 грн за $ 1. Він взагалі не повинен підніматися», – наголосила Гонтарєва, виступаючи на телебаченні.
Різкий старт
Курс гривні втратив прив'язку до горезвісної позначки 12,95 грн за $ 1 у понеділок, 3 листопада. НБУ за тиждень тричі виходив на ринок з інтервенціями, однак обсяги валюти, продаваної ним, були чисто символічними, по $ 5 млн на день три рази за тиждень.
Як зазначає у своєму звіті група Інформаційний спротив, обсяг інтервенцій за тиждень знизився в порівнянні з кінцем вересня – жовтнем у 20 разів, а курс до кінця минулого тижня встановився на 14,5-15,2 грн за $ 1.
Таким чином, курс ще минулого тижня наблизився до курсу чорного ринку – здавалося б, паритет досягнутий, розрив між легальним і не цілком легальним курсом скоротився до мінімуму і ситуація повинна стабілізуватися.
Валюта на міжбанківський ринок не повернулася. Експортери всіма правдами і неправдами не поспішають розлучатися зі своєю валютною виручкою, яку вони зобов'язані продавати в повному обсязі
Проте дані за обсягами торгів свідчать, що валюта на міжбанківський ринок не повернулася. Експортери всіма правдами і неправдами не поспішають розлучатися зі своєю валютною виручкою, яку вони зобов'язані продавати в повному обсязі. Свою роль тут відіграла і політика НБУ, який жорстко намірився витрусити валюту з усіх, з кого тільки можна, причому зобов'язавши її продавати напередодні виборів за визначеним курсом.
Результат не забарився: за даними експертів, багато експортерів вважають за краще продавати свою валютну виручку за кордоном – кажуть, що тепер українську валюту можна купити у Варшаві, Лондоні і Москві. А враховуючи різноманітні схеми відходу від обов'язкової норми, покликані залишити виручку на зарубіжних рахунках, повернути ці обсяги на міжбанківський ринок буде дуже непросто.
Чи існують в НБУ якісь нові заходи впливу, здатні вплинути на експортерів, та й не тільки на них, – питання. Учасники ринку схильні дивитися на події філософськи.
«Якщо вже обміну валюти дали піти в тінь, то вивести його звідти буде вкрай складно. Тіньовий ринок просто відповість новими, більш досконалими схемами на нові методи боротьби з ним. Пристосуються», – вважає співробітник одного з великих банків.
Скептично оцінюють учасники ринку можливі заходи на зразок заборони на дострокове зняття депозитів або обмеження готівкових розрахунків сумою € 1 тис. у гривневому еквіваленті
Скептично оцінюють учасники ринку і можливі заходи, озвучені Гонтаревою, на зразок заборони на дострокове зняття депозитів або обмеження готівкових розрахунків сумою € 1 тис. у гривневому еквіваленті.
«Говорити, точніше, вводити мораторій на дострокове зняття депозитів мало сенс ще півроку тому. Тоді до 70% обсягу депозитів складали внески на півроку і на рік, 30% –короткострокові. Зараз пропорція кардинально змінилася», – каже Корреспонденту представник великого банку, який побажав залишитися неназваним.
Обмеження на дострокове зняття депозитів, втім, є малоймовірним зараз і з іншої причини. Відтік депозитів – основний привід для обраних банків звертатися до НБУ за рефінансуванням. Обмежити дострокове зняття депозитів – і він зникне.
«Обмеження готівкових розрахунків, що подається як загальноприйнята в Європі практика, теж викликає сумніви. По-перше, в Європі ця сума в рази більше, по-друге, там це пояснюється міркуваннями зручності розрахунків і їхньої безпеки. Якщо таке рішення буде прийняте, знайдуться і способи його обійти, – зазначає співрозмовник видання. – Дробитимуть платежі, розподілятимуть між родичами, залучатимуть третіх осіб. Є ті самі пенсіонери, які вже дебютували на чорному ринку, займаючи чергу в банк з шостої ранку, щоб отримати свої $ 200 в одні руки «по 13» і тут таки перепродати їх перекупникові, виручивши 200 грн на людину».
Крок у невідомість
На якій позначці стабілізуються курсові гойдалки, що набирають розгону, на цій стадії прогнозувати складно. Не додає ясності і позиція керівництва НБУ, яке сьогодні повідомляє, що курс не повинен зростати вище 13 грн за $ 1, а завтра обговорює з банкірами коридор 15-16 грн в обмін на відсутність нових адміністративних заходів стримування.
Учасники ринку, у свою чергу, охоче цитують вислів першого заступника голови правління ПриватБанку Олега Гороховського від 6 листопада, що став крилатим: «Економічна складова валютного курсу втрачається десь в районі 13,5-14,0 грн за $ 1. Далі він, як барометр, показує очікування ескалації конфлікту на сході».
Нові реалії вже встигли позначитися на імпортозалежних галузях. Роздрібні ціни на бензин поповзли вгору ще минулого тижня услід за оптовими
Між тим нові реалії вже встигли позначитися на імпортозалежних галузях. Роздрібні ціни на бензин поповзли вгору ще минулого тижня услід за оптовими, а з понеділка більшість великих операторів АЗС вже перейшли в режим щоденного підвищення. Вплив девальвації в інших галузях не є таким помітним, але ціни на імпортні ліки, продукти та техніку явно не змусять себе довго чекати, навіть якщо курс стабілізується на рівні «15-16».
Інший важливий аспект – ціни на імпортні енергоносії. Йдеться в першу чергу про газ, який закуповується за валюту, а з недавнього часу до нього додалося і вугілля. Курс на ліквідацію субсидування і перехід на ринкове ціноутворення, декларований і урядом, і створюваною парламентською коаліцією, передбачає також корекцію тарифів і роздрібних цін для кінцевого споживача з поправкою на інфляцію.
Експерти зазначають, що подальший розвиток подій багато в чому залежить від того, якої тактики стане дотримуватися НБУ, наскільки вільним буде курс і чи відреагує регулятор, якщо гривня ослабне ще більше і курс піде за позначку 16 грн за $ 1.
«Якщо вдасться затриматися на цьому рівні (15-16 грн за $ 1), можна буде отримати перепочинок до кінця року. Якщо ні, то з важелів впливу залишилися тільки найжорсткіші заходи, які зачеплять усе населення. Тому, можливо, доведеться дрейфувати у вільному падінні. Зазвичай це виливається в девальвацію на 50-80% з відскоком приблизно на третину згодом. Якщо рівень 16 грн за $ 1 буде побитий і ми не побачимо посилення курсової політики в найближчі дні – у мене поганий прогноз», – каже Володимир Ланда, консультант компанії Strategic Business Solutions.
Російський досвід
Курсова політика як гра для обраних
Екс-віце-прем'єр РФ Альфред Кох у своєму блозі у Facebook 10 листопада опублікував цікавий аналіз дій центрального банку з боротьби з девальвацією. В першу чергу мова йде про Росію, де зараз відбувається значне ослаблення рубля. Однак паралелі з Україною видно неозброєним оком.
Найкраще живильне середовище для спекуляцій – це змішана схема, названа автором «пекельною сумішшю з вільного курсу і нерегулярних інтервенцій»
Зокрема, російський експерт зазначає, що в умовах існування жорсткого валютного коридору особливих можливостей для спекуляцій немає, заробітки всередині встановленого коридору копійчані. В умовах абсолютної свободи курсу корисливість спекулянта теж є невеликою, а найкраще живильне середовище для спекуляцій – це змішана схема, названа автором «пекельною сумішшю з вільного курсу і нерегулярних інтервенцій».
На думку Коха, ключова перевага в цьому випадку – володіння інсайдерською інформацією про деталі інтервенції аж до часу, на який вона запланована.
«Якщо ж спекулянт ще й державний банк або, припустимо, навколодержавний, якась держкорпорація або просто дружній фінансовій або якій-небудь іншій владі бізнесмен, він отримує таку інформацію з перших рук у вигляді плати за лояльність і як знак належності до «своїх», – зазначає Кох.
***
Цей матеріал опублікований в № 45 журналу Корреспондент від 14 листопада 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованими на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.