Головна
 

Громадські активісти: під Євро-2012 у Харкові розкидаються грошима на мільйони гривень

8 березня 2012, 12:28
0
5
Громадські активісти: під Євро-2012 у Харкові розкидаються грошима на мільйони гривень
Фото: Корреспондент.net
У Харкові у рамках підготовки до Євро-2012 надто завищують комунальні витрати

Харківські громадські активісти заявляють про завищені витрати на комунальні проекти в межах підготовки до Євро-2012. За деякими оцінками, йдеться про мільйони зайвих витрат.

“Усе для городян” – під таким гаслом депутати міськради Харкова профінансували на кілька десятків мільйонів низку міських проектів. Натомість громадські організації заявляють про непрозорість бюджетних схем та фактичну відсутність обґрунтування високих витрат.

Аналізуючи останні рішення депутатів міськради Харкова про виділення бюджетних коштів, харківський координатор громадянського руху Спільна справа Антоніна Кравченко вказує на «велику диспропорцію» між соціальними витратами й витратами, приміром, на розважальні проекти. У розмові з DW вона зазначила, що на медицину й освіту виділено 6,8 мільйонів гривень, а на «розваги» – феєрверки та черговий транш на будівництво атракціонів в парку імені Горького – 18 мільйонів.

«Виходить на «розваги» втричі більше. При тому, що у нас в освіті вже заборгованість по зарплатні, за нашими даними, добігає трьох місяців. Вони виплачують по 65 відсотків», – каже Кравченко.

Життя в кредит

Спільна справа акцентує увагу на ще одному рішенні міськради про виділення 62 мільйонів гривень на погашення відсотків за кредитами, які взяли на зведення майбутнього Диснейленду, і для потреб комунальних підприємств міста. «Резервний фонд бюджету використовується не на нагальні потреби, а на оплату «непрозорих» або фактично комерційних проектів», – підсумовує Кравченко.

В іншій громадській організації Поступ проаналізували ефективність витрат коштів на одному з комунальних підприємств міста – метрополітені. Грошей, які постійно виділяє «на підтримку» метро міськрада, що сплачують пасажири, і тих, що метрополітен отримує від реклами, як каже DW представник Поступу Тарас Фастивець, у разі «господарського підходу» вистачило, щоб у кращому випадку забути про «збитковість» цього підприємства. У гіршому, хоча б не підвищувати постійно вартість проїзду. «Замість цього керівництво метрополітену встановлює лави по 8 тисяч доларів, двомовні дороговкази по 9 тисяч гривень. Тепер 29 мільйонів гривень витратять на відмову від жетонів і встановлення нового обладнання для паперових квитків. А до цього вони ще кілька мільйонів витрачали на вдосконалення системи оплати жетонами», – нагадує Фастивець.

Хліба та видовищ

300 тисяч гривень на оновлення металевої стели з державним прапором в центрі, 500 тисяч на перенесення величезного монументу радянських часів на околицю міста, понад 700 тисяч гривень на оновлення однієї з «візитівок міста» – «градусника». Таких прикладів «нераціонального використання мільйонів на непріоритетні проекти», каже DW депутат міськради від фракції Батьківщина Світлана Семко, багато – і вони всі проходять за принципом «хліба та видовищ». «Міська влада дуже добре навчилася використовувати відому технологію – створювати видимість своєї роботи. Вкладаються гроші, щоб люди бачили, що в місті щось змінюється, щось будується, щось фарбується. Так вони підвищують свої політичні дивіденди», – каже Семко.

Кандидат економічних наук Володимир Соболєв вважає приклад Харкова віддзеркаленням загальної ситуації в країні. «Йде руйнування державної машини. Від так званого місцевого самоврядування залишилася тільки оболонка. Це все набуває таких спотворених форм, які просто описати науковими термінами і принципами здорового глузду неможливо», – каже економіст. Він називає загальну бюджетну політику «розкраданням коштів». «Раніше чиновники брали відкати на рівні 10-15 відсотків, зараз навпаки, майже 80 відсотків бюджетних коштів транзитом проходить на наближені до чиновників фірми», – каже він.

Низька цікавість городян

Координатор Спільної справи Кравченко наголошує на низькій цікавості більшості харків’ян у тому, як витрачаються їхні кошти, а активіст Поступу Фастивець закликає харків’ян «усвідомити себе господарями та не лінуватися вникати в усі подробиці». Щоправда, констатують усі опитані DW експерти, зробити це громаді останнім часом дуже важко – через блокування альтернативної інформації. Як відомо, опозиційні телеканали Харкова майже півроку тому були відключені від ефіру. Тож у телепросторі панує виключно позитивна інформація про роботу чиновників.

Автор: Олександра Індюхова
Редактор: Дмитро Каневський

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах