Головна
 

Євросоюз допомагає відновлювати українські торфовища

23 квітня 2012, 21:18
0
5
Євросоюз допомагає відновлювати українські торфовища
Фото: mns.gov.ua
Рятувальники гасять займання на торфовищах у Київській області

Україна розпочала боротьбу з осушенням та випаленням поліських торфовищ. У цьому їй допомагає Євросоюз.

Поліський заповідник, що в Житомирській області, славиться своїми величезними торфовищами. Але торф’яні болота можуть бути як природним багатством для країни, так і причиною істотних екологічних збитків. Для підтримки поліської екосистеми було започатковано трирічну програму між Україною та ЄС, в рамках якої торфовища будуть зволожені та приведені до збалансованого стану.

Перевага, що стає загрозою

Торф’яні болота – це вологий губчастий ґрунт, що утворився з розкладених рослин. Він утворюється, коли рослини не можуть повністю розкластись через недостатню кількість кисню або через надто високу кислотність води. При цьому наукові дослідження засвідчують, що торф’яні болота мають властивість всмоктувати парникові гази. Саме тому їм потрібно приділяти значну увагу та відновлювати їх до природного балансу.

На Поліссі ж розташоване одне з найбільших торф’яних боліт в Україні, що охоплює більше 20 тисяч гектарів. Один гектар такого торфовища може поглинути близько 15 тонн вуглекислого газу на рік. Утім, упродовж радянських часів значну частину цих територій було осушено для сільськогосподарських потреб. Через це колись потужні торфовища пересохли. «Коли торф’яні болота висихають, вони викликають абсолютно протилежний ефект – викидають парникові гази, адже сам торф розкладається», - розповів Deutsche Welle директор Поліського заповідника Сергій Жила.

Масштаб загрози є доволі істотним, адже з кожного гектару дегідрованих торфовищ виробляється 25 тонн вуглекислого газу. Згідно з даними ООН, через осушення торфовищ в усьому світі виділяється понад 2 мільярди тонн вуглекислого газу на рік. Це приблизно 6 відсотків від усіх штучних викидів парникового газу. Підняття ж ґрунтових вод на 20-40 сантиметрів вище поверхні захистить українські торфовища від можливих пожеж.

Досвід предків

Проект Євросоюзу "Включення питань зміни клімату в управління вразливими екосистемами: заповідні території Полісся, Україна" розрахований на три роки. У Житомирській обласній райдержадміністрації зазначають, що його бюджет становить 100 тисяч євро. За даними представництва Європейського союзу в Україні, українські експерти разом із французькими колегами працюватимуть над покращенням стану двох пілотних територій – Поліського заповідника та національного парку «Прип'ять-Стохід».

Для цього проводитиметься низка заходів зі збереження природного балансу. Зокрема буде розчищено русла окремих річок для збільшення їхньої пропускної спроможності, а також підтоплено штучно осушені торфовища. За словами спеціаліста з північноукраїнської рослинності Галини Бомбар, після приведення до ладу ця територія значною мірою саморегулюватиметься, «адже вона не є густонаселеною, а антропологічний вплив дуже низький».

Директор Поліського заповідника Сергій Жила зазначає: раніше на цих територіях жили древляни, які створювали болота з фортифікаційною метою. «У рамках цього проекту ми будемо використовувати прадавні знання зі створення боліт, і ми створимо таке середовище, яке сприяло б збільшенню популяції бобрів», - наголошує він. Окрім того, науковці вже почали створювати систему з відновлення торфовищ і їхнього зрошення. Створюється й система проти ймовірних пожеж: уже було вирито кілька протипожежних маршрутів, картографовано територію.

Водночас українці можуть не лише відновити баланс торфовищ, але й заробити за рахунок продажу квот на викиди вуглекислого газу. Квоти можуть бути продані компаніям та урядам через спеціальні ринки – приміром, через схему торгівлі викидами Європейського Союзу. Таким чином Україна може залучити необхідні кошти, а також збільшити рівень зайнятості на недостатньо розвиненій півночі країни.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах