Головна
 

DW: Українські корупціонери проти корупції - боротьба заради статистики

17 травня 2012, 17:18
0
7
DW: Українські корупціонери проти корупції - боротьба заради статистики
Фото: Фото Дмитра Ніконорова
На гачок українських правоохоронців потрапляють переважно хабарники низького рівня

На гачок українських правоохоронців потрапляють переважно хабарники низького рівня, які, до того ж, часто відбуваються штрафами замість ув’язнення.

Із 1 лютого в Україні запрацював Єдиний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення. Згідно із задумом Міністерства юстиції, туди заносяться судові рішення щодо корупціонерів, прийняті після 1 липня 2011 року (тобто, з моменту набуття чинності закону Про засади запобігання та протидії корупції). Тільки за перші два місяці існування реєстру до нього занесли дані про понад 1,5 тисячі осіб. Водночас, як свідчить статистика Мінюсту за попередні роки, більшість таких корупціонерів не займають керівні посади, а покарання може обмежитись штрафом.

Карають нижчі ланки

Відповідно до звіту Міністерства юстиції, в 2011 році було винесено 8924 постанови про притягнення осіб як обвинувачених за вчинення корупційних злочинів. Водночас кількість осіб, які були покарані за таку діяльність, є радикально нижчою. Упродовж 2011 року було складено лише 285 протоколів про вчинення адміністративних корупційних правопорушень. Стягнення ж при цьому були накладені лише на 149 осіб. Ще менше людей було притягнуто до кримінальної відповідальності – таких налічується лише 52 (із них семеро – за зловживання службовим становищем).

Якщо ж проаналізувати категорії цих офіційно встановлених корупціонерів, то виявиться, що переважна більшість із них належать до середньої та нижчої ланок влади. Серед 149 людей, притягнутих до адміністративної відповідальності, був лише один депутат та одна особа з категорії співробітників прокуратури, СБУ та податкової. Суддів та співробітників Вищої ради юстиції у цьому переліку немає.

Такі дані Мінюсту не зовсім збігаються із результатами досліджень громадських організацій. У 2011 році проект «Об’єднуємось заради реформ (UNITER)» опублікував аналіз соцопитувань українців. Тоді 54,6% опитаних вважали корумпованим парламент, 46,8% - уряд, 40,7% - Адміністрацію Президента. Найбільш нечесними на руку вважали ДАІ та судову і медичну сфери, за які висловились більше 60% респондентів. Чому ж тоді ті категорії службовців, яких громадяни вважають найбільш корумпованими, майже не представлені в статистиці Міністерства юстиції?

Корупціонерів рятує кругова порука

Часто до відповідальності притягуються держслужбовці нижчих категорій, зазначає директор правових програм Лабораторії законодавчих ініціатив Денис Ковриженко. «Перша-третя категорії – це поодинокі випадки, інколи політично вмотивованого характеру», - каже він. Експерт вважає, що така статистика не є випадковою. Він зауважує, що у правоохоронців існує своєрідна кругова порука, і практика притягнення колег до відповідальності є не дуже поширеною. Вищі ж посадовці мають достатньо важелів впливу, аби уникнути корупційних розслідувань своїх дій.

Про своєрідну «честь мундира» говорить і керівник представництва Transparency International в Україні Олексій Хмара. «Як тільки стає зрозумілим, що якийсь міліціонер чи суддя є нечесним на руку, їх намагаються звільнити чи перевести на іншу посаду. Тоді кажуть: «У нас були корупціонери, але вони тут більше не працюють», - коментує він. У цілому ж, на думку фахівця, найбільш корумпованими в країні є три сфери – парламент, правоохоронні органи та судова влада.

Невизначений статус порушень

Інша навколокорупційна проблема – це суміш адміністративних та кримінальних покарань за такі протиправні дії. Відповідно до звіту Групи держав проти корупції GRECO, Україна не виконала рекомендацій стосовно криміналізації цих правопорушень. За словами Дениса Ковриженка, проблема полягає в тому, що немає такого чіткого розмежування між кримінальними проступками та злочинами, яке проведене за кордоном. Відповідно, корупційні дії вписані водночас у Кримінальному кодексі та в Кодексі про адміністративні правопорушення, причому значна їх частина міститься саме в останньому.

Ковриженко зазначає, що у кримінальних справах часто важко довести вину особи, а процес розслідування фактів корупції є досить тривалим. Відповідно, кількість таких вироків не є значною. «Із адміністративною простіше, адже є ряд простих порушень – наприклад, неподання декларації посадовими особами різного роду, відмова в задоволенні інформаційних запитів. Такі факти легко встановлюються, складаються протоколи, особа потрапляє в цю базу і там фігурує, і це є підставою для її звільнення з посади», - розповідає аналітик.

За допомогою таких адміністративних протоколів правоохоронці і роблять статистику щодо корупційних злодіянь, зазначає Олексій Хмара. За його словами, в лютому цього року була негласна вказівка прокуратури провести перевірку сільських голів та мерів невеликих міст «на предмет їх входження в господарські товариства». Виявилось, що багато чиновників раніше були підприємцями та подали заяви про закриття СПД, однак не встигли довести процедуру до кінця через завантаженість податкової служби. «Тобто із технічних причин доволі високий процент службовців найнижчої ланки просто стали жертвами періоду. Це не значить, що вони реально корупціонери, це просто в невдалий час збіглись перевірки та реформи в державі», - пояснює Хмара.

Представник Transparency International в Україні наголошує, що насправді новий антикорупційний закон передбачає суттєву криміналізацію корупції. Зокрема, із Кодексу про адміністративні правопорушення вже було вилучено низку статей, в результаті чого збіги із Кримінальним кодексом стали мінімальними. Та поки немає нормальної практики застосування цього закону, корупцію намагаються шукати скрізь, пояснює Хмара.

Утім, схоже, невдовзі в антикорупційній політиці України можуть відбутися позитивні зміни. Цього тижня на розгляд до Верховної Ради надійшов проект закону, який може посилити контроль громадськості над любителями зловживати службовим становищем. Документ, що було подано Кабміном, передбачає публікацію даних із реєстру корупціонерів на сайті Мінюсту. І хоча поки розгляд цього проекту не запланований, Олексій Хмара сподівається, що він матиме статус пріоритетного і реєстр відкриють вже восени.

Джерело: Українська служба DW

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах