Головна
 

DW: Візова практика. Від неприємностей з посольством не застрахований ніхто

11 червня 2012, 14:59
0
5
DW: Візова практика. Від неприємностей з посольством не застрахований ніхто
Фото: Корреспондент.net
Від бюрократичних неприємностей у посольствах не застрахований жоден заявник

Відмов у видачі шенгенських віз стає дедалі менше. Утім, від бюрократичних неприємностей у посольствах не застрахований жоден заявник: митець, журналіст чи громадський активіст.

Дедалі більше українців подорожують до країн ЄС. Згідно з оприлюдненими у травні даними МЗС, кількість виданих українцям шенгенських віз 2011 року вперше перевищила мільйон. Порівняно з 2010 роком було видано на 182 тисячі більше віз, їхня кількість сягнула 1,1 мільйона.

Водночас, знову і знову стає відомо про випадки відмов у візах навіть тим громадянам України, яким відповідно до Угоди між Україною та ЄС про спрощення візового режиму мало б бути "зелене світло" у візових питаннях – зокрема, представникам неурядових організацій, які сприяють суспільному і культурному обміну, журналістам і митцям.

Виставка без художника

На фотографа Артура Бондаря на початку червня чекали у Берліні. Тут він мав виступити на  відкритті виставки власних робіт у рамках BROWSE FOTOFESTIVAL BERLIN 2012. Утім, виставку довелося відкривати без українського гостя – він попросту не отримав візи.

"Оскільки у мене ще планувалася виставка в Італії, а потім поїздка на фестиваль до Франції я подав запит на річну мультивізу. Організатори фотофестивалю надіслали мені запрошення і з ним повідомлення про те, що мені надається номер у готелі на час проведення заходу. Я поклав на рахунок у банку 800 доларів і взяв довідку. Необхідні документи подав у посольство", - розповідає Бондар.

Зрештою, попри ретельні приготування, фотограф отримав відмову у візі. Причини: "суперечлива і недостатньо аргументована мета поїздки" і  друга - "непідтверджена  платоспроможність". Ще на початку травня Артур Бондар подав апеляцію на відмову. Але, каже фотограф, результатів розгляду апеляції досі немає.

Літературні читання без Карпи

Неприємним сюрпризом відмова у візі стала і для письменниці і журналістки Ірени Карпи. Вона планувала взяти участь у літературних читаннях, дискусіях на суспільну тематику у Німеччині. “У мене було  запрошення від European exchange - організації, яка займається  культурними обмінами, медійними обговореннями суспільних  процесів", - розповідає Карпа. Відмова у візі обурила її. "Там було написано, що недостатньо є вагомими докази правдивості щодо мети моєї поїздки тобто мені не повірили, що я є українська журналістка", - зауважила Ірена Карпа у розмові з Deutsche Welle. Відмови вона аж ніяк не очікувала, адже має дійсні візи інших країн ЄС, а під час численних минулих подорожей жодним чином не порушувала закон.

Чи знав співробітник посольства, який розглядав заявку Карпи, що має справу з відомою письменницею? З точки зору бюрократичної процедури це не має вирішального значення – вимоги для всіх заявників однакові. Утім, рішення про "переконливість" вказаної мети поїздки завжди приймається індивідуально, каже керівниця громадської ініціативи Європа без бар'єрів Ірина Сушко. "Я вважаю, що працівник посольства повинен був звернути увагу, хто ці люди і яку роль вони відіграють в українському житті, однак існує і друга сторона, якщо консульські працівники будуть розглядати випадки тільки з відомими людьми, то що ж буде з іншими?" - запитує Сушко.

Відмови радше виняток

За даними німецького посольства, торік було одержано більше 111 тисяч запитів на одержання візи. Із них 5823 з різних причин були відхилені - це дещо більше п’яти відсотків. Кількість відмов у німецькому посольстві торік була навіть дещо нижчою за показники 2010 року. Утім, у посольстві Німеччини все ще відмовляють дещо частіше, ніж у середньому по країнах Шенгенської зони. Загалом, як повідомляє українське зовнішньополітичне відомство, у 2011 році кількість відмов у шенгенських візах зменшилася з 4 до 3,3  відсотка.

МЗС України називає скорочення кількості відмов у візах наслідком імплементації Угоди про спрощення візового режиму. Утім, цей документ ще не втілюється повною мірою, зауважила у розмові з Deutsche Welle Ірина Сушко. "Пільгами вже користуються представники бізнесу і ЗМІ. Однак представники неурядових організацій можуть скористатися цими пільгами лише після ратифікації додаткових положень, які мають з’явитися восени. Тобто ці представники включені в угоду, але ще механізм не запрацював для них", - каже експерт.

Громадськіорганізації стикаються з труднощами

З якими "візовими" труднощами можуть зіштовхнутися представники нерядових організацій, з власного досвіду знає Олексій Хмара – керівник українського представництва міжнародної антикорупційної мережі Transparency Іnternational. Навесні він не зміг взяти участь у конференції ТІ у Берліні, бо у посольстві отримав відмову: мовляв, "незрозуміла мета  приїзду до Німеччини" і "недостатнє фінансове обґрунтування". Відмова у візі Хмарі, який вже багато років присвятив боротьбі з корупцією в Україні, дуже засмутила.

"Такі організації,  як наша, які виступають місточком між українськими "залишками демократії" і  європейським розумінням України, мали підтримуватися б, а нам штучно створюють обмеження з візами і тим самим виштовхують з поля демократичного, обмежують доступ європейських партнерів до достовірного джерела  інформації", - нарікає громадський активіст.

Апеляція ефективно, але довго

"Недостатнє фінансове обґрунтування","незрозуміла мета приїзду до Німеччини" - причини відмови у візі виглядають стандартно і погодитися з ними заявникам важко. Утім, позитивним є навіть сам факт того, що тепер посольства мусять вказувати причини, каже Ірина Сушко. "Консульські установи зобов’язані надавати обґрунтування у випадку ненадання візи. З цих обґрунтувань ми бачимо, що більша частина громадян, яким відмовили у візі, це ті громадяни, які не надали повний комплект документів, тобто не змогли довести мету своєї поїздки", - каже експерт. Вона вказує на те, що до підписання Угоди про спрощення візового режиму навіть причини відмови часто не вказувалися.

Водночас, наведення причини відмови дозволяє заявнику краще підготуватися до апеляції. У посольстві Німеччини нагадують, що ця процедура безкоштовна і в багатьох випадках дає позитивний результат. Однак тим, хто планує подавати апеляцію, треба мати у запасі час. Зокрема, Олексій Хмара після апеляції отримав візу лише більш як за два місяці. А фотограф Артур Бондар досі чекає на рішення посольства. Звісно ні на конференцію Transparency International, ні на відкриття виставки фоторобіт співрозмовники Deutsche Welle не встигли.

Джерело: Українська служба DW

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах