Головна
 

DW: Не всі нацменшини хочуть «захисту» від Колесніченка

13 червня 2012, 17:14
0
12
DW: Не всі нацменшини хочуть «захисту» від Колесніченка
Фото: АР
Колесніченко з кулаками обстоював свій законопроект

Представники національних меншин України піддали критиці законопроект про мовну політику, ухвалений у першому читанні. Вони застерігають, що закон покликаний підтримати не їхні мови, а лише російську.

Вадим Колесніченко не цурається гучних заяв та узагальнень. «Сфери використання регіональних мов або мов меншин фактично знищені і це одна з головних причин поширення нетолерантності та ксенофобії в Україні», - написав у своєму блозі депутат Верховної Ради від Парті регіонів. Він сподівається, що закон про принципи мовної політики, одним з авторів якого він є, допоможе захистити регіональні мови. Щоправда, тут є невеликий нюанс. Як з'ясувалося, представники національних меншин, мови яких взявся захищати Колесніченко, зовсім не в захваті від законопроекту, який Верховна Рада вже ухвалила в першому читанні.

У виграші лише російська?

У Конгресі національних громад України, зокрема, заявляють, що такий законопроект є «політичним», «лукавим» і спрямований на захист лише однієї мови, а саме – російської. «Ніхто не збирається захищати мови болгар, гагаузів, євреїв, греків. Головне, піднести до рівня державної російську, зробити її домінуючою в усіх моментах», - зауважила в розмові з Deutsche Welle представниця Конгресу національних громад України, редактор газети Форум націй Тетяна Хорунжа.

Для повноцінного функціонування мовного законопроекту знадобиться кругленька сума - до п'яти мільярдів гривень. Принаймні саме таку цифру назвав, виступаючи у Верховній Раді, лідер партії За Україну! В'ячеслав Кириленко, посилаючись на Інститут політичних і етнонаціональних досліджень. Стенограму свого виступу він виклав у власному блозі.

Гагаузам гроші вже обіцяли

Однак про виділення яких мільярдів може йтися, якщо держава не спроможна надати на мовні потреби національних меншин навіть значно менші суми. Дуже добре знають про це, наприклад, гагаузи. «Міністерство освіти свого часу пообіцяло профінансувати тисячу підручників гагаузькою. Однак гроші так і не виділили», - скаржиться президент громадської організації Союз гагаузів України Федора Арнаут.

Представниця Конгресу національних громад України звернула увагу на той момент, що у разі остаточного ухвалення скандального закону додаткових коштів на його реалізацію справді не передбачається. «Вони не мають наміру займатися мовами нацменшин, вони збирають займатися лише російською. Для цього ніяких фінансів не потрібно. А потім зроблять її другою державною», - переконана громадська активістка.

Популістське окозамилювання

Критично до мовного законопроекту поставилися й в Асоціації єврейських організацій та общин України. Там теж вважають, що такий документ жодним чином не вирішує мовну проблему національних меншин. «Це просте окозамилювання, яке обумовлене низьким рейтингом партії влади перед виборами», - зауважив, відповідаючи на запитання Deutsche Welle, голова Асоціації єврейських організацій та общин України Йосиф Зісельс. Він вважає, що таким чином провладні сили сподіваються просто підвищити свій рейтинг.

Зісельс наголосив, що єврейські мови й за нинішнього законодавства не зазнають утисків, оскільки єврейська громада докладає максимум зусиль для їх підтримки. «Держава не повинна підтримувати мови національних меншин. Національні меншини самі повинні мати енергію захищати свою мову», - прокоментував Асоціацію єврейських організацій та общин України. Водночас Зісельс визнав, що застарілий закон про мову справді потрібно змінити. Однак, як він зауважив, більше дбати слід не про російську, а про ті мови національних меншин, які «не мають своїх держав». Це і кримсько-татарська, і ромська, і гагаузька, і караїмська.

Русь хоче чогось більш радикального

Вартим уваги є те, що й Всеукраїнська громадська організації російської культури Русь виступила проти ухвалення законопроекту Колесніченка-Ківалова. На думку голови цієї організації Валентини Єрмолової, запропонований законопроект мав би бути більш радикальним. «Треба було російську відразу зробити другою державною мовою. Нинішній варіант законопроекту надто компромісний», - зауважила Єрмолова в розмові з Deutsche Welle.

Джерело: Українська служба DW

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах