Головна
 

Девід Кремер: Україні слід стати для ЄС новою можливістю, а не проблемою

5 липня 2012, 22:32
0
13
Девід Кремер: Україні слід стати для ЄС новою можливістю, а не проблемою
Фото: freedomhouse.org
Кремер: В Євросоюзу доволі свого головного болю

Президент Freedom House у розмові з DW назвав українців відданими демократії, спрогнозував скасування курсу на авторитаризм після парламентських виборів та пояснив, як пришвидшити євроінтеграцію.

DW: Громадянські протести в Україні останнім часом не є масовими і, схоже, країні вже не загрожує повторення подій, на кшталт революції 2004 року. У Вас немає відчуття того, що українці розчаровані в демократії і стали індиферентними до політики взагалі?

Девід Кремер: Ні! Те, що ми бачимо зараз, є виявом серйозного розчарування і щодо помаранчевих політиків, і щодо теперішньої влади. Громадяни хочуть бачити нові обличчя. До того ж, 2004 року протест був спровокований масовими фальсифікаціями виборів. А тепер ми бачимо поступову ерозію демократії. Але ніхто не знає, де і з якого приводу може спалахнути потужний громадянський протест, тому урядові слід бути дуже уважним. Я не прогнозую розвитку ситуації за сценарієм 2004 року. Але тоді ми так само не передбачили тих подій, що відбулися.

DW: В українській пресі та серед населення можна зустріти думку про те, що найвищі посадовці можуть мати неповну або спотворену інформацію про ситуацію в державі та про міжнародну позицію щодо України. Які ваші враження від зустрічей з президентом Януковичем, прем'єром Азаровим, генпрокурором Пшонкою та іншими керівниками?

ДК: Я вважаю, що вони цілком обізнані. Проблема не в тому, що вони чогось не знають. В них просто є брак політичної волі, щоби впроваджувати потрібні реформи.

DW: Ви критикували Євросоюз за послаблення уваги до України через внутрішню європейську кризу. Чи означає це, що Захід поставив хрест на українській євроінтеграції?

ДК: Ні, про Україну не забули! Але внутрішні проблеми Євросоюзу є дуже серйозними. Брюссель просто не хоче, щоби до переліку його власних проблем додалися ще й проблеми України. Тому Україна має репрезентувати себе не як проблему, а як вирішення проблеми, як певну можливість. В тому числі й в галузі розвитку демократії. Але зараз Україна розглядається країнами ЄС не як нова можливість, а як головний біль. А в Євросоюзу доволі свого головного болю.

DW: Критика лідерами ЄС українського керівництва довела свою неефективність. Схоже, що в Києві на неї не дуже зважають. Зокрема, лідери опозиції досі залишаються за ґратами. Чи слід чекати того, що проти України чи її посадовців з боку Європи можуть бути запроваджені санкції?

ДК: Санкцій проти України ніхто не хоче. Санкції є індикатором якогось цілковитого провалу. Наприклад, санкції проти президента Білорусі Лукашенка та чиновників його режиму. Або можливі санкції проти посадовців Росії, які винні в порушенні прав людини... Санкції віддзеркалюють глибоке розчарування в лідерах країни та у намаганнях повернути її на демократичний шлях розвитку. Я сподіваюся, що проти України такі санкції не будуть необхідними.

DW: Тобто у Вас є сподівання на те, що внаслідок жовтневих парламентських виборів тенденції до авторитаризму в Україні будуть зупинені?

ДК: Так, я на це сподіваюся. Ці вибори стануть критичним випробуванням. Якби ми (представники Freedom House – ред.) вважали, що ситуація є безнадійною і перспектив на позитивні зміни немає, ми б сюди не приїжджали. Але для реалізації цих перспектив необхідна політична воля.

Українська служба DW

ТЕГИ: Україна-ЄСінтерв'юFreedom house
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах