Головна
 

DW: Білоруський парламент – пансіонат для чиновників?

19 липня 2012, 11:10
0
5
DW: Білоруський парламент – пансіонат для чиновників?
Фото: АР
Кандидати в білоруські депутати йдуть на вибори переважно через доплати до пенсій

Депутати білоруського парламенту фактично не мають політичної ваги, вважають незалежні експерти. На їхню думку, для багатьох парламентарів один з мотивів потрапляння у вищий законодавчий орган – надбавка до пенсії.

23 вересня в Білорусі відбудуться вибори до Палати представників Національних зборів – нижньої палати парламенту. За два місяці до виборів вже мала би розпочатися активна фаза передвиборчих перегонів. Однак опозиційні партії дотримуються різної тактики – одні мають бажання брати участь у передвиборчій кампанії, а інші ініціюють бойкот. Чи будуть взагалі допущені до участі у виборах опозиційні сили – поки невідомо. Не виключено, що і новий склад парламенту буде визначений на безальтернативній основі. За відсутності політичної конкуренції, зазначають оглядачі, парламент і надалі втрачатиме свою значимість у Білорусі.

Білоруські парламентарі – хто вони?

Одноманітність, непомітність і, як правило, одностайна підтримка курсу, який проводить президент – такі, за оцінками аналітиків, якості, які помітно відрізняють депутатів білоруської Палати представників від їхніх колег із російської Держдуми та української Верховної Ради. Депутат Палати представників другого скликання, генерал-майор у відставці Валерій Фролов вважає, що названі відмінності зумовлені передовсім різними політичними системами в трьох країнах.

Але хто і навіщо йде в депутати в Білорусі? За словами директора Інституту політичних досліджень Політична сфера Андрія Казакевича, в останніх скликаннях значно зріс середній вік парламентарів. Як пояснює політолог, до Палати представників потрапляють насамперед чиновники, директори державних підприємств та установ. Рівень посад, на які вони йдуть по завершенню законотворчої діяльності, знижується.

«Якщо раніше колишні депутати ставали міністрами, дипломатами й обіймали інші високі посади, то для екс-парламентарів минулого скликання найзначніша посада – на рівні заступника міністра», - констатує Казакевич.

Вигідне неробство

Валерій Фролов запевнив DW, що в Білорусі депутатський мандат не приносить ні матеріальної вигоди, ні серйозного кар’єрного росту. Виняток роблять для тих, хто правильно поводиться в стінах парламенту. «На якийсь пряник можна розраховувати, якщо ти нічого не робив, забезпечуючи цим стабільність. В Палаті представників, якщо є можливість нічого не робити, краще нічого не робити. Тоді можна сподіватися на якісь невеликі посади», - згадує Фролов.

Якщо ж хтось спробує порушити такий хід речей, тоді, за висловом Фролова, депутата починають «викликати на килим» для проведення профілактичних розмов як керівництво парламенту, так і керівництво президентської адміністрації. Так було із самим Валерієм Фроловим. Однак серед нинішніх парламентаріїв Палати представників не знайшлося порушників спокою.

Заробити хорошу пенсію

Як повідомив DW директор Центру європейської трансформації Андрій Єгоров, понад дві третини діючого складу білоруського парламенту – особи, старші 51 року. За словами Єгорова, фактично вищий законодавчий орган виконує функції пансіонату для чиновників. Складаючи депутатські повноваження, більшість із них одразу йдуть на пенсію.

Членство у Палаті представників дає суттєву надбавку до пенсії. Як розповів Валерій Фролов, за своє депутатство він отримує доплату до пенсії в розмірі чотири з половиною мільйони рублів (450 євро в еквіваленті). В країні, де офіційно оголошений критерій матеріального благополуччя складає зарплатня у 500 доларів, така надбавка доволі суттєва.

Обмежений вплив

Але підвищена депутатська пенсія приваблює далеко не всіх. Наприклад, білоруські підприємці – на відміну від їхніх російських та українських колег – не особливо прагнуть потрапити до стін парламенту. Опубліковані у липні дані опитування соціологічної служби Дзеркало-інфо свідчать, що лише 7 відсотків білоруських бізнесменів готові поборотися за депутатські мандати, 67 відсотків цього не хочуть.

Андрій Казакевич пояснює небажання бізнесу йти до парламенту численністю ризиків. «Вплив на будь-що обмежений, а натрапити на конфлікт із виконавчими структурами можна дуже легко» - вказує Казакевич. За його словами, бізнесменам зручніше мати знайомих депутатів для лобіювання якихось локальних інтересів, аніж самим носити депутатський значок. Тим більше, політична роль білоруських парламентарів зовсім непомітна. «Вся повнота влади в Білорусі зосереджена на рівні президента, його оточення і виконавчої вертикалі», - нагадує політолог. Влада депутатів багато в чому є номінальною. А до номінальної влади, робить висновок Андрій Казакевич, і ставлення відповідне.

Джерело: Українська служба DW

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах