Головна
 

DW: Як мігранти змінюють німецьку мову

27 липня 2012, 22:03
0
6
DW: Як мігранти змінюють німецьку мову
Фото: Reuters
Німецька змінюється внаслідок напливу міграції

Уже упродовж майже півстоліття мігранти прибувають до Німеччини. Зміни відбуваються не лише в їхньому житті, а й в житті німців. Змінюється і німецька мова.

Лейпциг – вдале місце для зустріч із професором місцевого університету Уве Гінріхсом, дослідником німецької мови. Якщо бути більш точним, він вивчає вплив різних мов на німецьку. Водночас Лейпциг – не дуже зручне місце для зустрічей, принаймні з філологічної точки зору. Адже тут бракує найважливішого для професорських досліджень - мігрантів. Їхня частка серед населення у цьому місті становить менше десяти відсотків, що дуже мало, якщо порівнювати з багатьма іншими великими містами Німеччини. Наприклад, у Берліні кожен четвертий житель є мігрантом чи походить з родини мігрантів.

Теорія Уве Гінріхса стверджує, що під час вивчення німецької і її використання мігранти обов'язково роблять помилки, адже це складна мова. З плином часу носії мови повільно «запозичують» ці помилки, також починаючи їх вживати. Таким чином мова змінюється. Насамперед це стосується усного мовлення, значно меншою мірою – письма, пояснює професор.

Відмінки та суржик

Перший камінь спотикання, зокрема і для самих німців, це відмінки. У німецькій мові їх чотири: називний, родовий, давальний, знахідний. «Постійно можна почути помилки в давальному відмінку». За словами Гінріхса, відмінки іменників часто плутають або ж взагалі відкидають відмінкові закінчення. Особливо часто замість родового відмінка вживають давальний, що призводить до того, що й самі німці родовий відмінок вживають все рідше.

Те, що відмінки часто плутають, мовознавець пояснює тим, що мігранти є носіями різних мов. Так, приміром. У Франції чи в Англії відмінки не відіграють жодної ролі, на сході та на південному сході Європи натомість є справжні відмінкові багатства. У російській мові шість відмінків, в українській, у польській, хорватській, словацькій – сім.

Ще однією проблемною площиною залишаються німецькі артиклі, адже у мовах більшості мігрантів їх немає. Тому, за словами науковця, багато хто з іноземців будує речення німецькою, пропускаючи артиклі перед іменниками.

Трапляються і випадки суржику, коли мігранти в одному реченні змішують слова з двох різних мов, наприклад, німецької та турецької. «Ця суміш наявна у таких великих містах, як Франкфурт, Маннгейм або Дюссельдорф. Це ознака молодіжних груп, які вживають німецьку й турецьку або також російську», - каже філолог.

Не проблема, а потенціал

Так само й інші німецькі лінгвісти спостерігають цю тенденцію. Гаральд Гаарманн, котрий живе і працює у Фінляндії, видав понад 40 книжок про розвиток мов, культурний вплив на мовну еволюцію, історію писемності. Він підтверджує тези свого лейпцизького колеги. «Це логічно – шукати джерело змін у вживанні мови у вихідців з інших країн. Мовні звички потрапляють певним каналом до розмовної мови. Наприклад, у 1990-х роках так було з мігрантами з балканських країн і з Туреччини. Виплекані ними мовні звички дедалі частіше вживалися на шкільних подвір'ях і німецькими дітьми. «Шкільне виховання хоча й може цьому протидіяти, але тиск спільноти ззовні є сильнішим».

Коли Уве Гінріхс навесні презентував свої теорії, його одразу ж почали атакувати. Його називали і зрадником Батьківщини, і мовознавцем лівого спрямування, котрий малює «прикрашену картинку чудової мультикультурної Німеччини». І те, і інше – дурниці, вважає професор, додаючи, що бажає лише зобразити реальність. «Німці повинні, очевидно, інакше підійти до наслідків міграції, не так, як досі». Те, що цей процес має і мовний бік, за його словами, вже почали поволі розуміти. Ще ніколи не було у світовій історії такого, щоб мова, до поля якої потрапили інші мови, не зазнала великих змін. «Так було у Римській імперії, в Англії, на Балканах. Чому з німецькою мовою має бути інакше?» - запитує філолог.

Контакт з представниками різних культур і мов може бути джерелом мобілізації продуктивних сил, вважає Гаарманн. «Не потрібно слухати жаб на ставку, нарікати на нездоланні проблеми з іноземцями та пророкувати занепад німецької культури». Набагато важливіше дивитися на міжкультурні контакти й збагачення власної мови завдяки іншим мовам як потенціал, наголошує науковець. Адже жодна мова не обходиться без модернізації.

Уве Гінріхс поділяє цю думку: «Те, що ми нагально не потребуємо, колись ми полишаємо». Велика перевага полягає в тому, що німецька мова структурно спрощується, наближаючись до французької, англійської та нідерландської. «Хто через 30 або 40 років вивчатиме німецьку мову, ймовірно не дратуватиметься з приводу багатьох відмінків». Перспектива, яка втішить не лише мігрантів, а й не одного німецького школяра.

Джерело: Українська служба DW

ТЕГИ: моваНімеччинамігранти
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах