Головна
 

Правозахисники: узаконювати колекторський бізнес в Україні поки що передчасно

2 серпня 2012, 17:12
0
10
Правозахисники: узаконювати колекторський бізнес в Україні поки що передчасно
Фото: Reuters
Узаконювати колекторський бізнес в Україні передчасно

Узаконювати колекторський бізнес в Україні є передчасним, вважають правозахисники. Спочатку потрібно навести лад у банківській сфері, щоб населення не потрапляло у тяжку кредитну залежність.

Афери та махінації, психологічний тиск та залякування – у такий спосіб, за твердженням правозахисників, діють колектори в Україні. «До мене телефонували вночі, надсилали SMS з погрозами, дошкуляли сусідам та родичам», – розповідає Олена. Узявши в банку 1000 доларів кредиту, вона згодом дізналася, що має повернути майже в 40 разів (!) більше. Існують випадки, коли людина віддавала гроші відразу шістьом колекторським фірмам. Утім, насправді її борг перед банком нікуди не зник.

За словами юристів, залякування боржників та здирство тягнуть за собою кримінальну відповідальність. Також фахівці наголошують, що листи з вимогами, де колектори видають себе за представників правоохоронних органів чи державних виконавців, є просто блефом, на який людина взагалі не має реагувати. «Як банки, так і колектори, які діють за їхнім дорученням, використовують повну фінансову та юридичну безграмотність людей. Поки не наведуть лад у фінансовій сфері, поки кредитні договори не будуть приведені у відповідність з тими, що діють в цивілізованих країнах, надавати дорогу колекторському бізнесу є передчасним», – сказав у розмові з Deutsche Welle голова Асоціації антиколекторів та правозахисників України Ваша Надія Федір Олексюк

Судові механізми не працюють

За даними громадських організацій, з 2008 року в Україні сталося 169 самогубств, пов’язаних з неможливістю повернення кредитів. Утім, і зараз ця проблема залишається кричущою. Так, за оцінками Українського кредитно-рейтингового агентства, близько 40 відсотків усіх кредитів, виданих населенню, вже зараз є проблемними. Або вони стануть такими у разі продовження несприятливих економічних тенденцій, зазначив Deutsche Welle керівник агентства Станіслав Дубко.

Загальна ж сума заборгованості громадян перед банками, за оприлюдненими даними, становить майже 190 мільярдів гривень, а зменшується вона несуттєво. Судові механізми вирішення конфліктів між банком та позичальником в Україні майже не працюють, визнають фахівці. Банки неохоче йдуть на з'ясування через суди, оскільки процедура є довготривалою і може затягуватися, каже заступник начальника відділу організації та контролю за виконанням рішень Управління державної виконавчої служби в Донецькій області Борис Сергєєв.

Навантаження на одного співробітника служби – 307 документів на місяць. Якісно ж обробити у такий термін можна лише 50 документів, зазначає Сергєєв. Очевидно, цією тяганиною й обумовлено небажання банків працювати із судами. Ось чому вони охоче користуються послугами колекторів, каже юрист. Самі ж колектори визнають, що працюють з фінансовими закладами на умовах 20-25 відсотків, якщо йдеться про викуп боргу, або за дорученням.

«Колекторський бізнес існує повсюди, це світова практика, і було б дивно, якби його не було в Україні», – каже виконавчий директор Асоціації учасників колекторського бізнесу України Артем Кучин. Наразі, за словами Кучина, колектори хочуть узаконити свої права, використовуючи міжнародний досвід та рекомендації міжнародних фінансових організацій.

Потрібен ефективний захисний механізм позичальників

Дійсно, колекторський бізнес представлений в багатьох країнах світу. Утім, в Україні, на відміну від інших держав, немає історичного досвіду роботи колекторів, тому відсутні й відповідні етичні норми в їхній діяльності. Цей ринок в Україні лише формується, наголосив у коментарі Deutsche Welle старший фінансовий спеціаліст Світового банку Анжела Пригожина.

Вона зазначила, що на сьогодні є пропозиція від нардепів – тимчасово заборонити колекторську діяльність. Утім, за словами Пригожиної, Світовий банк не підтримує подібні ініціативи. Навіть якщо заборонять колекторів, вони будуть просто інакше називатися, але все одно не припинять свою діяльність. Тому, продовжує експерт, краще врегулювати на законодавчому рівні поведінку всіх гравців фінансового ринку, створити прозорі та ефективні норми їхньої діяльності.

Фінансовий омбудсмен?

Стосовно колекторів, Світовий банк рекомендує Нацбанку реєструвати ці компанії та запровадити мінімальні вимоги до кваліфікації та етичних норм. Щодо позичальників, то, безумовно, кредити треба повертати, зазначає експерт. Утім, якщо існують елементи грубого порушення законодавства при нарахування відсотків, пені та штрафів, то ці питання дійсно мають оскаржуватися.

Бажано також створити в Україні інститут фінансового омбудсмена. З тим, щоб для фізичних осіб існував позасудовий захисний механізм, коли виникають спори з банками. Сьогодні ж такі конфлікти має розбирати тільки суд. Утім, судова влада в Україні не завжди в змозі справедливо розглядати ти чи інші конфлікти, додала експерт.

Джерело: Українська служба DW

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах