Головна
 

DW: Рік (без) Юлії Тимошенко. Політика з-за ґрат

3 серпня 2012, 11:03
0
7
DW: Рік (без) Юлії Тимошенко. Політика з-за ґрат
Фото: АР
Тимошенко вже рік за ґратами, проте все ще значною мірою впливає на політику України

Екс-прем'єр-міністр Юлія Тимошенко вже рік перебуває за ґратами, проте все ще значною мірою впливає на політику України. Чи вийде Україна з міжнародної ізоляції, залежить, утім, від керівництва країни.

5 серпня 2011 року рішенням судді Печерського райсуду Києва Родіона Кірєєва було взято під варту екс-прем'єр-міністра України Юлію Тимошенко. Після засудження Тимошенко до позбавлення волі на сім років саме від цієї дати постановили вести відлік відбуття нею покарання.

Навряд чи українська влада очікувала, що справа Тимошенко набуде у світі розголосу, який не вщухатиме і рік по тому, припустив в інтерв’ю Deutsche Welle Гюнтер Кріхбаум, депутат Бундестагу від правлячого Християнсько-демократичного союзу, який традиційно підтримує дружні відносини з партією Батьківщина. "Гадаю, весь процес пішов не на користь Україні та її сприйняттю. Влада, ймовірно, сподівалася, що справа Юлії Тимошенко колись залишить заголовки медіа, проте цього не сталося. Особливо під час європейської першості з футболу ми побачили, що ця тема постійно відігравала важливу роль у німецьких виданнях, але також і в інших країнах".

"Не можна ж просто відчинити двері в’язниці"

Невпинна критика з боку європейської спільноти, наполегливі вимоги міжнародних організацій та політичних партій звільнити Юлію Тимошенко та запекла дискусія щодо бойкоту Євро-2012, утім, поки що не викликали жодної реакції в українського уряду та президента. Гезу МакГілл з Amnesty International це не дивує: "Певною мірою я шкодую, що реакція міжнародної спільноти дуже сильно сфокусована на одній особі (почати хоча б з того, що Юлія Тимошенко – не єдиний ув’язнений опозиційний політик). Гадаю, це робить справу дуже політизованою, а тому українській владі і президенту Януковичу важко реагувати на це позитивно, адже його дійсно просто загнали у кут вимогами звільнити Тимошенко".

На думку Гези МакГілл, це не найпродуктивніший підхід до вирішення ситуації. Натомість, впевнена вона, варто було б скористатися справою Тимошенко, аби звернути увагу на системні проблеми українського правосуддя, які потребують нагального вирішення. Так, представниця Amnesty International нагадує, зокрема, про те, що в Україні сотні і тисячі людей страждають через порушення їхніх прав з боку правоохоронців. А от адекватної системи для розслідування таких порушень прав людини в країні немає, зауважує Геза МакГілл.

Водночас МакГілл вбачає можливість звільнення Юлії Тимошенко лише у випадку перегляду її справи та перевірки законності висунутих екс-прем’єрці обвинувачень: "Їй виніс вирок суд. Тож необхідно, щоб обвинувачення проти неї переглянули, а вона постала на справжньому процесі, повторному процесі, щоб розслідувати свідчення і докази ще раз у світлі критики, яку висловили міжнародні організації. Не можна ж просто відчинити двері в’язниці, не можна ігнорувати наявну систему".

Усі сподівання на Європу?

Не ігнорувати, а боротися з "режимом", поставила собі за мету донька Юлії Тимошенко: за рік, що минув, Євгенія встигла зустрітися з численними політиками й дипломатами у Європі та за її межами. "Звичайно, моя місія – звільнити мою матір та донести до світу правду про те, що відбувається, про репресії, про політичних ув’язнених, яких кинули за ґрати і засудили без законних підстав. Головне, що ми маємо європейську підтримку і демократичний світ знає правду", – розповіла Deutsche Welle Євгенія Тимошенко.

За словами доньки екс-прем'єра, вона та її помічники не зупиняться доти, доки дії української влади не почнуть розслідувати та не буде вжито відповідних санкцій щодо Януковича та його оточення. Водночас Євгенія Тимошенко з сумом зізнається: "Наразі ми не бачимо іншого виходу, окрім рішення, яке може прийняти Європейський суд з прав людини у серпні. Це – наша надія. Ми намагаємося не боятися, але ми розуміємо, що ситуація зайшла занадто далеко". Так, на переконання доньки Юлії Тимошенко, парламентські вибори без участі ув’язнених лідерів опозиції вже нині фактично не можна вважати вільними та справедливими.

Зміна лідерів – не вирішення проблем

Однак саме парламентські вибори матимуть вплив на подальші відносини України з Євросоюзом. "Верховенство права, незалежне правосуддя та вільні і чесні парламентські вибори у жовтні є вирішальними передумовами подальшого зближення України та Європейського Союзу", – застеріг уповноважений федерального уряду Німеччини з прав людини Маркус Ленінг у письмовому коментарі Deutsche Welle.

"Справедливість виборів – головна передумова того, щоб зрештою уряд було визнано, – наголосив і голова парламентського комітету Бундестаґу у справах ЄС Гюнтер Кріхбаум. За його словами, двері ЄС для України залишаються відчиненими, однак їй необхідно виконувати певні умови. "Це несумісне з нашими уявленнями про демократію, коли опозиційних політиків кидають за ґрати, коли організовують політично вмотивовані процеси, аби усунути противників з демократичної боротьби", – нагадує німецький політик.

Сподівання на покращення ситуації в країні, принаймні з дотриманням прав людини, представниця Amnesty International Геза МакГілл, щоправда, аж ніяк не пов'язує з виборами. "Не думаю, що зміна лідерів у країні може вирішити проблеми з дотримання прав людини у країні. Ми знову і знову бачимо, що коли приходить нова влада, вона не викорінює проблему. Ющенко та Тимошенко теж мали такий шанс, – нагадує Геза МакГілл. – Вона була прем’єр-міністром, і мушу сказати, під її керівництвом система не змінилася, а ті важливі рекомендації, які ми робили з приводу змін у системі правосуддя, були проігноровані". Це, каже МакГілл, урок, який дає історія, зокрема у пострадянських країнах. Чи доведеться Юлії Тимошенко скористатися засвоєним на власній шкірі уроком після звільнення, поки що не береться судити ніхто.

Джерело: Українська служба DW

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах