Головна
 

Українські екологи домагаються встановлення європейських норм чистоти повітря

13 березня 2013, 17:02
0
29
Українські екологи домагаються встановлення європейських норм чистоти повітря
Фото: DW
Смог у Маріуполі

Хто відповідає за моніторинг чистоти повітря в Україні – незрозуміло, сучасні стандарти вимірювання забруднення українським відомствам невідомі. Змінити ситуацію взялися екологи.

Рівень забруднення повітря в Україні у три-чотири рази вищий, ніж у Євросоюзі, наголошує президент екологічної організації Жива планета Світлана Берзіна. «Якщо брати найбільш забруднені краї – Донеччину, Луганщину, Дніпропетровщину – може йтись про десятки разів», – зазначила Берзіна у розмові з Deutsche Welle. Очолювана нею організація за підтримки міжнародного фонду Відродження втілює проект, мета якого – домогтися запровадження в Україні норм чистоти повітря, які діють у країнах ЄС.

Приклад різниці у підходах до норм якості повітря – зола, що міститься у викидах і потрапляє в легені. В ЄС певні частки золи вимірюють за розміром, адже ті дуже шкідливі, зауважує Світлана Берзіна. Україні ж ці частки так не вимірюють, тому вони ніяк не нормуються. Раніше Єврокомісія замовляла дослідження Всесвітній організації охорони здоров’я про те, наскільки небезпечні для людини ці частки, й тепер ЄС хоче посилити контроль за цими викидами. Берзіна звертає увагу, що в Україні більшістю радянські норми в цій галузі, які розробляли у 1950-1970-х роках. Інші фахівці, що співпрацюють з Живою планетою, зауважують: українську нормативно-правову базу України в цій сфері адаптовано до законодавства ЄС лише на тридцять відсотків. Є великі відмінності в установленні дозволених показників викидів, системі моніторингу забруднення атмосферного повітря та держконтролі.

Обережно: забруднено

Громадські експерти готують рекомендації органам влади, як гармонізувати застаріле українське законодавство з якості атмосферного повітря з європейським. «Ніхто не скаже, що проти якості атмосферного повітря, все інше можна купити, але не повітря. Тож законодавчі ініціативи підтримають», - впевнена Світлана Берзіна. Екологиня нарікає, що після адміністративної реформи важко отримати інформацію, хто взагалі в Україні відповідає за контроль за якістю повітря.

Екологи нагадують, що рівень забруднення повітря пов'язаний з ростом хронічних неспецифічних захворювань, зокрема атеросклерозом, хворобою серця, раком легенів. «Оксиди вуглецю, що поступають в атмосферу, сірки, азоту, вуглеводні, з'єднання свинцю, пил надають різну токсичну дію на організм людини. Впливають на здоров'я, погіршується якість продуктів сільського господарства, є вплив на клімат і стан озонового шару Землі, гине флора і фауна», – каже Берзіна. За оцінкою експертів, головними забруднювачами атмосферного повітря є підприємства чорної металургії, теплової енергетики, вугільної, нафтогазовидобувної, цементної промисловості.

Металургія платить штрафи

У Державній екологічній інспекції у відповідь на запит DW найбільшими порушниками вимог закону про охорону атмосферного повітря назвали низку металургійних та гірськозбагачувальних комбінатів: ММК ім. Ілліча, МК Азовсталь, АзовЕлектроСталь, АрселорМіттал Кривий Ріг, Південний ГЗК, Євраз Дніпродзержинський КХЗ, Північний ГЗК, Центральний ГЗК. У прес-службі інспекції пояснюють: покарання за забруднення стандартне для всіх – накладають штраф й нараховують збитки, прокуратура відправляє справу до суду.

Збитки пропонують відшкодувати добровільно. Якщо не відшкодовують – примусове стягнення. За відсутності дозволу Мінприроди на викиди інспекція може призупинити діяльність підприємства. Якщо мовою цифр, то у 2012 році Держекоінспекцією за порушення законодавства у сфері захисту повітря накладено штрафів загалом на суму близько півтора мільйони гривень. А загальна сума пред'явлених збитків за шкоду, заподіяну довкіллю, склала майже 20 мільйонів гривень. Утім, збитки від шкоди здоров’ю українців досі ніхто не обчислював.

Джерело: Українська служба DW

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах