Головна
 

Гюнтер Фергойген про Україну: поки що рано говорити про провал

14 березня 2013, 14:20
0
6
Гюнтер Фергойген про Україну: поки що рано говорити про провал
Фото: АР

Колишній віце-президент Єврокомісії Гюнтер Фергойген в інтерв’ю DW розповів про шанси на швидке підписання Угоди про асоціацію між Україною і ЄС та висловився проти застосування санкцій.

Німецький політик Гюнтер Фергойген з 2004 до 2010 року обіймав посаду комісара ЄС з питань підприємництва і промисловості. Перед тим упродовж п’яти років був комісаром ЄС з питань розширення. З його іменем пов’язують вступ до ЄС колишніх країн соціалістичного табору, що межують з Росією та Україною. В інтерв’ю DW Фергойген розповів про вимоги ЄС до України для підписання Угоди про асоціацію і пояснив, чому політична критика не заважає ЄС розвивати співробітництво, наприклад, в газовій сфері.

- Відносини ЄС з Україною переживають період охолодження після вироку екс-прем’єрові Юлії Тимошенко та деяким іншим членам її уряду. На саміті в лютому 2013 року в Брюсселі керівництво ЄС дало сигнал: якщо Україна хоче підписати Угоду про асоціацію з ЄС в листопаді, до травня вона мала б продемонструвати свою відданість реформам і принципам демократії. Утім, через тиждень після саміту суд забрав у захисника Тимошенко, Сергія Власенка, депутатський мандат. Схоже на ляпас. Ви так не вважаєте?

- Я не можу судити про це, оскільки не знайомий з мотивами цього рішення (через які у Власенка забрали мандат – ред.). Можу лише сказати, що мені складно зрозуміти позицію ЄС. Угода про асоціацію і зону вільної торгівлі готова, текст не буде змінюватися. Документ був парафований в умовах, які були на той момент (Тимошенко вже була за ґратами – ред.). Те, що для підписання тепер висувають нові умови, - незвично. Тепер можливі дві інтерпретації. Це можна трактувати як бажання ЄС вказати Україні напрямок, у якому потрібно рухатися, щоб підписати Угоду про асоціацію цього року. Але можна трактувати як пошук стратегії виходу, тобто пояснення того, чому відносини з Україною не будуть розвиватися на базі цього договору. З усіма наслідками, які випливають.

- В Україні оглядачі вважають, що після прецеденту з Власенком Угода фактично “мертва”. Як ви вважаєте?

- Це залежить від того, яка у Євросоюзу була мотивація. Якщо я не помиляюся, помітна більшість в ЄС, як і раніше, дуже цінує довгострокову прив'язаність України до Європейського Союзу і не хоче ризикувати цим. Тому я не вірю в те, що вже зараз можна сказати: “Все пропало”. З іншого боку, вимоги до України залишають простір для інтерпретацій – чи зробила Україна достатньо станом на травень, чи ні.

- Після усього, що відбулося в Україні за останні роки, ви вірите президентові Віктору Януковичу, коли він говорить, що хоче вступу країни в ЄС і підписання Угоди про асоціацію?

- Так. Всі мої контакти з Україною і візити в цю країну підтвердили моє переконання в тому, що рішення прийняте. Україна хоче свого місця в європейській сім'ї. Так, їй дуже складно на цьому шляху, складно побачити прогрес останнім часом. Але принципове рішення ухвалене. І для нас це дуже важливо, оскільки альтернатива – не надто хороша.

- Що ви маєте на увазі?

- Альтернативою було б те, що ми не хочемо використовувати стратегічний потенціал України для ЄС. Тоді у неї не залишилося би іншого вибору, окрім як приєднатися до задуманого російським президентом Володимиром Путіним Євроазійського союзу.

- Деякі представники української опозиції пропонують ЄС ввести санкції проти українського керівництва. Як ви ставитесь до цього?

- Я не бачу в цьому сенсу. Одна жорстка політична санкція вже діє – угода, щодо якої переговори вже завершилися, не підписана. Це чіткий знак незадоволення.

- А як щодо санкцій на зразок тих, що застосовувалися до Білорусі – заборона на в’їзд до ЄС і замороження банківських рахунків?

- Ні. Я вважаю, що й ефективність санкцій проти Білорусії викликає запитання.

- Критикуючи Україну за ситуацію у внутрішній політиці, ЄС активізує економічне співробітництво з Києвом. Нещодавно була підписана угода з корпорацією Shell про видобуток сланцевого газу, до якої схвально ставляться в Єврокомісії. Схоже, що ЄС готовий займатися з Україною бізнесом.

- … ЄС не займається бізнесом, ми говоримо про приватні контракти в сфері економіки. Це відбувається скрізь. Незалежно від стану стану політичних відносин, економічні відносини розвиваються. Вони активно розвиваються з Росією, з Україною і, що цікаво, з Білоруссю – незважаючи на санкції.

- Але з іншого боку, ЄС готовий дати Україні гроші на модернізацію її газопроводу…

- Звісно, це ж в наших інтересах. Що в цьому поганого? Що поганого в тому, що країні допомагають модернізувати її інфраструктуру? Яким би не було політичне протистояння в Україні, у всіх сторін має бути зацікавленість в економічному посиленні країни та модернізації її інфраструктури.

- Що би ви порадили Євросоюзу – як поводити себе з Україною?

- Рішення ухвалені. М'яч на українському боці. Потрібні “знакові” дії. ЄС у травні буде приймати рішення, ґрунтуючись на тому, що відбулося в Україні.

- Тобто спрогнозувати, чи буде підписана Угода про асоціацію у Вільнюсі, Ви не наважуєтесь?

- Я би дуже не хотів, щоб результат переговорів з цього питання мене вразив. Це дуже хороша угода з далекоглядними наслідками. Вона гарантує, що Україна надовго буде пов’язана з ЄС. Але це питання зараз зависло у повітрі.

Джерело: Українська служба DW

DW: Деякі експерти радять ЄС підписати Угоду про асоціацію з іншими країнами-учасницями ініціативи ЄС “Східне партнерство”, наприклад, Молдовою чи Грузією, щоб показати Україні її переваги. Як вам така пропозиція?

Ми від цього дуже далекі. Ідея цікава, але я не вважаю її реалістичною. У Молдові – криза влади, і незрозуміло, чи триватиме політика інтеграції з ЄС. В Грузії також не зовсім зрозуміло, як поводитиме себе новий уряд.

СПЕЦТЕМА: Переговори про асоціацію між Україною та ЄС
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах