Головна
 

DW: Боротьба з офшорами як прикриття для розширення посадових повноважень

15 березня 2013, 11:44
0
32
DW: Боротьба з офшорами як прикриття для розширення посадових повноважень
Фото: Fotolia.ua
Уряд хоче посилити контроль за виведенням капіталів в офшори

Уряд України хоче посилити контроль за виведенням капіталів в офшорні зони. Для цього до парламенту збираються подати відповідний законопроект. Експерти ж попереджають і про загрози для бізнесу.

За даними останнього дослідження міжнародної неурядової організації Tax Justice Network, у "податкових оазисах" сховано понад 21 трильйон доларів, у тому числі і гроші з України. Починаючи від 1990-х років, йдеться у дослідженні, українські товстосуми "вивели" з країни близько 167 мільярдів доларів. Відтік капіталу, кажуть експерти, по-суті ніколи і не припинявся. Тепер же український уряд декларує наміри посилити боротьбу з цим явищем. Зокрема, Кабінет Міністрів України має намір подати до Верховної Ради законопроект зі змінами до Податкового кодексу, які встановлять трансфертне ціноутворення.

Урядовці розраховують, що цей механізм унеможливить виведення фінансових ресурсів за межі України транснаціональними компаніями та бізнес-корпораціями, які мають свої структури в офшорах. Адже трансфертне ціноутворення – це спеціальна узгоджена система визначення ціни продажу товарів чи послуг, якими торгують пов’язані між собою особи.  Цієї системи повинні будуть суворо дотримуватися компанії, що експортують свою продукцію в країни з меншими, аніж в Україні податками. "Це коли українська компанія продає, наприклад, кіпрській компанії щось за встановленою ціною. Власник у компаній один. При цьому податківці контролюють встановлення ціни і стягують податок з прибутку підприємств", - пояснює керівник аналітичного департаменту Реформаторського клубу Ігор Лавриненко.

Небезпеки для бізнесу

Таке ціноутворення вже давно практикується в інших країнах на основі рекомендацій "клубу багатих і заможних" як нерідко називають журналісти Організацію економічної співпраці та розвитку (ОЕСР).  В Україні про запровадження такого механізму довгі роки лише говорили. Тепер дійшло і до законопроекту. Втім, експерти застерігають, що він приховує в собі чимало небезпек.

За словами голови Українського аналітичного центру Олександра Охріменка, в українських реаліях, коли контролювальні органи мають необмежені повноваження, цей механізм несе певні загрози для бізнесу. "Податкова служба матиме можливість не тільки контролювати, а й впливати на бізнес-процеси і вимагати від бізнесменів переглядати ціни так, як вони вважають за потрібне. Не думаю, що серед чиновників є достатньо кваліфікованих спеціалістів у цьому питанні", - прокоментував Охріменко. Він вказує на те, що законопроект не передбачає відповідальності посадовців за завдані компанії збитки при встановленні неадекватної ціни на товари чи послуги. На його думку, це може спровокувати численні бізнес-конфлікти.

Натомість чиновники обіцяють зменшити кількість податкових перевірок великого бізнесу та пропонують запровадити спрощену звітність. В Європейській бізнес асоціації хотіли б у це вірити. "У проекті закону, який був виставлений на обговорення, пропонувалося, що у фіскальні органи потрібно подавати копії оригінальних документів. А для певних угод такі документи можна помістити хіба що у вантажівку. Ми пропонуємо подавати їх в електронному вигляді", - каже виконавчий директор Європейської бізнес асоціації Ганна Дерев’янко.

Вона розповіла Deutsche Welle, що асоціація підготувала свої пропозиції до законопроекту. Зокрема, великі компанії бентежить наднизький поріг сукупного обсягу операцій з контрагентами у 50 мільйонів гривень на рік та 5-відсоткові штрафи з суми операції за ненадання оригінальної документації чи звіту. "Ми за те, щоб проводився контроль трансфертного ціноутворення. Але з української системою судочинства та корупцією небезпека втручання в бізнес залишається досить високою", – наголосила Дерев’янко. 

Висока мета чи розширення впливу?    

Розробником і наполегливим лобістом ухвалення законопроекту про трансфертне ціноутворення виступало Міністерство доходів та зборів. Його керівник Олександр Клименко запевняє, що з бізнесом узгодили всі суперечливі моменти. Він пишається тим, що "принаймні, вся країна обізнана про принципову позицію уряду  щодо припинення виведення капіталів в офшори", – цитує прес-служба міністерства заяву Клименка.

Водночас керівник аналітичного департаменту Реформаторського клубу Ігор Лавриненко вважає, що документ про трансфертне ціноутворення розроблений Міністерством фінансів і доходів лише з однією прагматичною метою – розширити і посилити повноваження відомства. "Ця ініціатива якщо й додасть до бюджету 500 мільйонів гривень з податку на прибуток щороку, то вже добре. Основна вигода – це доступ  податківців до комерційних операцій бізнесу", – впевнений аналітик. Він наголошує, що основними українськими  експортерами є сільгосппідприємства і металургійні компанії. "Але сільгосппідприємства не сплачують податок на прибуток, а більшість українських металургійних компаній декларують свою збитковість і теж його не платять. Але перевірятимуть всіх, прокоментував Deutsche Welle Ігор Лавриненко.

Джерело: Українська служба DW

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах