Головна
 

DW: Альтернативна служба. Невикористаний потенціал

3 квітня 2013, 16:33
0
173
DW: Альтернативна служба. Невикористаний потенціал
Фото: Фото Таїсії Стеценко
Альтернатива армійській службі не надто популярна в Україні

Альтернативна служба в армії не надто популярна серед українців. Однією з причин експерти вважають законодавче обмеження такого права. Чому держава не розвиває цей потенціал?

Ось уже понад рік 23-річний львів'янин Володимир Качмарик прибирає прибудинкові території та під'їзди багатоповерхівок. Його зброя – це мітла й лопата. Він не знає, що таке шикуватися на плацу чи крокувати за командою. "Я сам обрав собі цю роботу, – розповів він DW. – Мені лише назвали сфери, в яких я можу відпрацювати альтернативну службу. Це була лікарня, природоохоронна організація і комунальна сфера. У природоохоронній організації місця вже не було. Тож, я зупинився на ЖКГ".

Каже, обирав за принципом: де більше вільного часу, щоб доглядати за хворою матір'ю та мати ще час на зустрічі релігійної громади. Спершу було непросто, розповідає юнак, не лише у фізичному, але й психологічному плані. "Я навіть ховався, боявся, що колишні приятелі мене побачать, але потім зрозумів, що таких, як я, багато і нічого соромного у праці немає. Та й служити залишилося зо три місяці", - розповідає Володимир.

Хлопець зізнається, що чув раніше про альтернативну службу, але як на неї потрапити - не знав. Як діяти, підказали вже віруючі-колеги. "Мої наміри були чисті. Не виключаю, що є молоді люди, які використовують віросповідання, аби уникнути військової служби. Але про такі випадки у нашій пастві я не чув".

Винятково за релігійним критерієм

У ЖКГ, де, власне, й відбуває службу Володимир, роботою хлопця задоволені, хвалять за старанність і довіряють завжди найвідповідальніші ділянки для прибирання. Альтернативник готовий навіть після завершення служби залишитися тут працювати.

В Україні альтернатива військовій строковій службі обмежена певною категорією осіб. Законом передбачено, що громадяни можуть уникнути військового обов’язку, якщо це суперечить їхнім релігійним переконанням. Тобто молода особа має належати до конкретних релігійних організацій: Свідки Єгови, як Володимир, Адвентисти сьомого дня, адвентисти-реформісти, християни віри євангельської, баптисти. Цей конкретний перелік визначено постановою уряду. Щоправда, термін такої служби є довшим від військової строкової у півтора рази, а ще має проходити у сферах соціального захисту, охорони здоров’я, охорони довкілля або комунальній.

Соціальна допомога – не популярна

Загалом таких альтернативників в Україні небагато. За даними комісії у справах альтернативної служби, що діє при Міністерстві праці та соціальної політики, їхня кількість щороку коливається в межах півтисячі осіб і, здебільшого, у західних областях.

Приміром, на Львівщині охочих пройти альтернативну службу щороку зголошується близько півсотні. "Станом на січень торік звернулися із заявами 58 молодих людей. Більше половини з них – це віруючі Свідки Єгови, також християни віри євангельської, баптисти тощо", – розповів заступник директора департаменту соціального захисту Львівської Облдержадміністрації Іван Сорока.

Зазвичай, для альтернативної служби обирають сільське господарство, захист довкілля й охорону здоров’я. Одиниці йдуть на будівництво або у транспортну сферу. А от на роботу до благодійних організацій, як-то Червоний Хрест, дитячі будинки, інтернати чи пансіонати для інвалідів, майже не зголошуються.

Директор медико-соціального центру Товариства Червоного Хреста у Львівській області Ніна Добренька каже, що на її пам’яті не було жодного молодого чоловіка, який би зголосився пройти альтернативну службу у них. Можливо і через те, що робота ця волонтерська, і не оплачується, припускає Добренька. Як би держава передбачила гроші на оплату таких "альтернативників", то і люди би йшли, розмірковує вона.

Розширення критеріїв

Кадри потрібні, особливо у гірських селах, але механізм залучення держава має краще відпрацювати, додала директор. "Були приклади, коли до нас приїздили двоє хлопців-волонтерів з Німеччини через католицьку церкву, вони теж відпрацьовували службу, а от українських строковиків я ще не бачила", – каже Добренька. Таке соціальне волонтерство, констарує представниця товариства, на жаль, в Україні є непоширеною практикою.

Допоки в Україні право на відмову від військової служби гарантовано лише з релігійних міркувань, кажуть експерти, доти і питома вага "альтернативників" буде незначною.

Реально ж соціальну сферу можна "підсилити" кадровим потенціалом, якщо українські законодавці врахують європейську практику і розширять критерії: сумління особи, моральні, етичні і навіть політичні переконання. Проте, застерігають юристи, таке розширення може призвести до числених зловживань.

Джерело: Українська служба DW

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах