Головна
 

Кінофестиваль goEast: ламання стереотипів - DW

13 квітня 2013, 16:33
0
8
Кінофестиваль goEast: ламання стереотипів - DW
Фото: DW
Кадр із фільму Естонка у Парижі

Кіно зі Східної Європи в Німеччині вважають занадто серйозним. 13-тий кінофестиваль goEast у Вісбадені, здається, спростує цей стереотип.

13-тий кінофестиваль goEast, який нині відбувається у німецькому місті Вісбаден, свідчить - кіно з країн Східної та Центральної Європи живе та почувається прекрасно. А те, що воно важко торує собі шлях на німецький ринок - проблема комунікації. Тож goEast є чи не найважливішим комунікатором між кіно зі сходу та німецьким глядачем.

Під час фестивалю, який триватиме до 16 квітня, буде показано 132 стрічки з 30-ти європейських країн. Втім, враження у спостерігачів уже склалось. Незважаючи на стереотипи про серйозність східноєвропейського кіно, нинішній кінофестиваль goEast важко звинуватити у надмірній похмурості та відсутності гумору.

Його девіз - Стукнуло 13. Тож з легкої руки організаторів до програми влючені чорні комедії та фільми жахів з елементами абсурду, аж до слов'янського трешу. В основній конкурсній програмі кінофестивалю покажуть десять художніх та шість документальних фільмів.

Естонський круасан

Кіно зі Східної Європи, як і література, страждає від своєї колишньої величі: німцям воно уявляється занадто складним. "Авторське кіно в усьому світі належить до серйозного жанру, - говорить директорка фестивалю Габі Бабіч. - Однак чомусь кінематографістам зі Східної Європи саме це і закидають. Ніби Ларс фон Тріер чи Міхаель Ганеке знімають веселі стрічки!"

Стрічка Естонка у Парижі режисера Ілмара Раага, що відкрила фестиваль, теж більше нагадувала французьку комедію 1+1, ніж Тарковського. Самотня п'ятдесятилітня естонка їде до Парижа працювати доглядальницею у сварливої бабці. Спочатку зрозуміло - "Геть з моєї хати, імігрантка!", потім - довгий шлях до дружби.

Без сумніву, приємно дивитись, коли зірка французького кіно шістдесятих Жанна Моро їсть круасани та обіймає молодих чоловіків… Невже це й є наступна ступінь розвитку східноєвропейського кіно?

Естонка у Парижі - стрічка спільного виробництва Естонії, Франції та Бельгії. Спільні проекти - не просто тренд, а й спосіб вижити для кіновиробників невеликих країн. А форуми на кшталт goEast - можливість знайти партнерів чи голосно заявляти про себе.

Старий майстер

Втім, на кінофестивалі запропонували й ретроспективу знаменитого угорського режисера Міклоша Янча. Його стрічка 1965 року Так я прийшов, показана вдень першого дня кінофестивалю, виглядала глибше, радикальніше та цікавіше, ніж демонстрований у той же вечір фільм з Сербії Кола.

Сімнадцятирічний герой картини Так я прийшов поневіряється Угорщиною, охопленою Другою світовою війною, куди уже зайшли радянські війська, і протягом усієї стрічки не каже й десяти слів. Радянських солдатів він не розуміє, а з угорськими військовополоненими йому немає про що говорити - він чужий і тут. Інші герої сербської картини говорять надто багато, але емоційних зв'язків між ними та глядачем не відчувається. Кола - по-своєму зворушлива картина про злочин та прощення, але до класики не дотягує. Побачимо, чи зможе хто-небудь кинути виклики старим майстрам.

До речі, 91-літній Міклош Янчо, якщо йому дозволить здоров'я, повинен найближчими днями взяти участь у відеоконфренції з Вісбаденом.

Джерело: Українська служба DW

ТЕГИ: кінофестивальНімеччинаСхідна Європа
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах