Головна
 

DW: Кого бояться українські судді?

23 квітня 2013, 10:23
0
6
DW: Кого бояться українські судді?
Фото: Фото Таїсії Стеценко
Рівень довіри українців до судів сьогодні є критично низьким

Рівень довіри українців до судів сьогодні є критично низьким. Фахівці пояснюють це тим, що українські суди діють заради інтересів держави і великого капіталу. Та й самим суддям є чого боятися.

Останнє опитування DW-Trend засвідчило негативні настрої населення щодо діяльності судів в Україні:  лише 7 відсотків громадян довіряють судам, а 72 відсотки переконані, що суди не є незалежними. Крім того, більшість населення вважає, що "політичні" судові процеси шкодять репутації України та негативно впливають на відносини з Європейським Союзом. 

"Рівень довіри громадян до судів завжди був низьким, але нині він є особливо критичним", - пояснив у розмові з DW науковий консультант Центру імені Олександра Разумкова Микола Мельник. За словами експерта, думку громадян підтверджують і фахівці, однак проблеми української судової влади низьким рівнем довіри населення не обмежуються. "Останнє дослідження Центру свідчить, що система судів почала використовуватись не за призначенням і не за тими принципами, які є природними для правової системи", - наголосив Мельник.

Дослідження Судова реформа в Україні: поточні результати та найближчі перспективи днями було представлено Центром Разумкова у Києві. У ньому проаналізовано стан судової влади України з якісної точки зору, висвітлено міжнародно-правові стандарти судочинства та наведено дані низки опитувань не тільки громадян, а й експертів. 

Суди - для президента

Згідно з дослідженням, судова реформа 2010 року визначила нову якість не лише судової, а й усієї державної влади в Україні. "Ми констатували, що судова влада перестала існувати як самостійна і незалежна гілка державної влади. Більше того, зараз суди - підконтрольні політичній владі, практично вбудовані в президентську вертикаль влади та в ту правоохоронну систему, яка використовується політичною владою", - розповів Мельник.

За словами експерта, істотно погіршили ситуацію з правосуддям в Україні саме ті законодавчі зміни, які нинішнє керівництво держави називає судовою реформою 2010 року. Нагадаємо, тоді в Україні змінили процедуру добору кандидатів на посади суддів, ввели автоматизовані системи розподілу справ і звітності в судах та змінили процедури доступу громадян до судів.

"Експертне опитування в рамках дослідження засвідчило, що справжні цілі судової реформи не відповідають цілям задекларованим", - пояснив Микола Мельник. За його словами, більшість зі 140 опитаних експертів, серед яких судді, науковці, адвокати, представники правозахисних організацій, співробітники прокуратури, МВС та СБУ, визначили зовсім інші цілі судової реформи: підпорядкування судової влади Президенту і встановлення ним контролю над судами, посилення політичного та іншого стороннього впливу на судову владу.

Дослідження Центру Разумкова свідчить: більшість експертів вважає, що нинішня судова влада захищає не громадян, а насамперед інтереси влади та великого капіталу, а також особисто президента країни.

Судді бояться політичної влади та ЗМІ

"Лише 10 відсотків експертів побачили у реформі міжнародні стандарти, зниження рівня корупції та спрощення доступу до судів", - наголосив Мельник і додав, що цілком незалежною судову владу називають лише три відсотки опитаних фахівців.

Цільові опитування суддів, які проводились в Україні раніше, свідчили, що останні під час здійснення правосуддя, за власним зізнанням, зазнають тиску з боку представників влади, а в роботі їм, зокрема, заважають представники засобів масової інформації. Микола Мельник пояснив, що тенденція зберігається. За його словами, судді справді бояться політичної влади, Вищої ради юстиції і оприлюднення в ЗМІ їхніх сумнівних рішень чи інформації про непристойні вчинки. 

"У дослідженні констатується, що сьогодні найвищою відповідальністю для суддів є політична: саме влада визначає, хто із них і якою мірою має відповідати за свої вчинки", - наголосив експерт. Лише за тим до притягнення суддів до відповідальності підключаються такі юридичні інституції, як Вища кваліфікаційна комісія суддів, Вища рада юстиції чи органи прокуратури або відповідні підрозділи спеціальних служб. Водночас лише 5 відсотків опитаних Центром Разумкова експертів переконані, що сама Вища рада юстиції нині є незалежним і політично незаангажованим органом.

Джерело: Українська служба DW

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах