Головна
 

DW: Мовчання про ядерні відходи

26 квітня 2013, 16:35
0
34
DW: Мовчання про ядерні відходи
Фото: АР
Ситуація зі збереження ядерних відходів в Україні є складною

Росія тисне на Україну підвищенням цін на переробку ядерних відходів. Тим часом у Києві навіть не говорять про те, куди подіти радіоактивне сміття, яке залишатиметься небезпечним ще тисячі років.

Система радіаційного контролю на майданчиках всіх українських АЕС впродовж останнього року не зафіксувала жодної аварійної ситуації, що загрожувала порушеннями радіаційної безпеки. Про це заявив 23 квітня в Києві перший заступник голови Державної інспекції ядерного регулювання України Михайло Гашев. Натомість колишній міністр екології та ядерної безпеки України, голова української делегації на переговорах з країнами Великої сімки з чорнобильських проблем Юрій Костенко вважає таку радіаційну стабільність оманливою. Зокрема, він назвав "дуже важкою" ситуацію з безпекою зберігання ядерних відходів у 30-кілометровій зоні Чорнобильської АЕС, де зосереджено "95 відсотків всіх радіоактивних речовин в Україні".

"На майданчику Чорнобильської АЕС наразі залишилися більше тисячі сховищ після ліквідаційних робіт 1986 року, тимчасове сховище для тепловиділяючих збірок реакторів РБМК, а також тривають роботи з утилізації відходів, які утворюються внаслідок виведення з експлуатації самої АЕС та тих робіт, що тривають всередині зруйнованого вибухом четвертого енергоблоку", – сказав Костенко. На його думку, для утилізації всіх небезпечних речовин на цій території наразі недостатньо інфраструктури та коштів, щоби таку інфраструктуру побудувати.

Де ядерний могильник?

Проте, чинний міністр екології та природних ресурсів України Олег Проскуряков на брифінгу в Кабміні 24 квітня пообіцяв, що незабаром біля ЧАЕС буде збудований комплекс з дезактивації, переробки та поховання радіоактивних відходів Вектор. "Перші сховища мають бути введені в експлуатацію до кінця 2014 року",– сказав міністр. Своєю чергою, директор Держагенції з управління зоною відчуження Володимир Холоша повідомив, що поруч із "Вектором" буде споруджене сховище зі зберігання ядерних відходів. "Це оптимальне місце для розміщення відпрацьованого палива усіх українських АЕС, окрім Запорізької станції", – сказав він.

Необхідність побудови централізованого сховища для ядерних відходів прихильники цього проекту обґрунтовують економічною доцільністю. Так, віце-прем'єр Юрій Бойко під час відвідин ЧАЕС 10 квітня повідомив, що Україна щорічно платить Росії близько 200 мільйонів доларів за зберігання та переробку відпрацьованого ядерного палива. А вартість цих послуг постійно зростає: від 2001 року вона збільшилася майже в 3,5 рази. Крім того, вже з другої половині 2013 року Україна повинна забрати з Росії "для зберігання та подальшого розпорядження" продукти переробки відпрацьованого ядерного палива.

За словами Юрія Костенка, останніми роками Москва відверто шантажувала Україну загрозою припинення прийому відпрацьованого ядерного палива українських АЕС. "Вона перестала це робити лише після того, як на Запорізькій АЕС було побудовано сховище, де можна зберігати відпрацьоване паливо до ста років (при тому що розпад активних речовин триває десятки тисяч років – прим. Ред.). Але тепер Росія душить нас економічно, щоразу збільшуючи ціни за послуги з вилучення плутонію з відпрацьованого ядерного палива решти українських АЕС. Після цього сухий залишок почнуть тепер повертати назад в Україну, але нам його зберігати наразі ніде", – сказав Костенко.

Дорогий мирний атом

Це в інтерв'ю DW підтвердив і координатор енергетичної програми Національного екологічного центру України Артур Денисенко. Він сказав, що тільки в Чорнобильській зоні наразі налічується близько 2,8 мільйонів кубометрів радіоактивних відходів. І це ще без врахування тих, які залишаються всередині об'єкту "Укриття". До того ж, українські АЕС щороку створюють в середньому ще 4200 кубометрів твердих та рідких ядерних відходів. "Держава фактично дистанціювалась від вирішення нагальних проблем з радіоактивними відходами, а також проблем ЧАЕС. В цьому ми всі мали можливість переконатися після обвалу даху у машинному залі ЧАЕС 12 лютого цього року", – сказав еколог. Запитання Deutsche Welle до міністерства екології про щорічні витрати бюджету на ядерну безпеку та умови зберігання ядерних відходів залишилися без відповіді.

Артур Денисенко називає міфом дешевизну атомної енергії. За його словами, тариф електроенергії для НАЕК Енергоатом штучно занижується нацкомісією з регулювання електроенергетики. Так, 26 грудня 2012 року, тариф було знижено до 20,53 копійок за одну кіловат годину. Тоді, як НАЕК Енергоатом заявляла, що для забезпечення виконання виробничих, інвестиційних і соціальних програм компанії необхідний тариф 27,3 копійки за кіловат годину. Але Артур Денисенко вважає, що і ця сума може бути не остаточною і що атомна енергія насправді є дуже недешевою. "В чинний атомний тариф не включені в повному обсязі кошти, необхідні на програму підвищення безпеки, на виведення АЕС з експлуатації та поводження з радіоактивними відходами. Зокрема, на їхнє захоронення в так званих "глибоких геологічних формаціях", місце яких наразі не визначене, – зазначив експерт.

Джерело: Українська служба DW

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах