Головна
 

DW: Як живеться українським програмістам у Німеччині

1 травня 2013, 09:35
0
135
Німеччина - програмісти - українці
Фото: АР
Потреба у висококваліфікованих ІТ-спеціалістах у Німеччині зростає

Якщо ти добрий програміст, то непогано заробити нині можна будь-де, в тому числі в Україні. Що штовхає українських ІТ-фахівців мігрувати до Німеччини і як їм тут живеться, з'ясовувала кореспондентка DW.

Зазвичай о 18-ій офіс кельнської фірми, в якій працює програміст Олексій Добрушин, стає порожнім, адже робочий день добігає кінця. Однак свій комп’ютер чоловік вимикати не поспішає. "Маю дописати важливу програму, - пояснює Олексій. - Іноді програми дають збій й ми мусимо налагоджувати їх, незважаючи на кількість відпрацьованих годин". До такої понаднормової робрти програміст уже звик: "Життя не запрограмуєш, але внести свої корективи можна. Ті години, що накопичуються понад норму, маємо право в подальшому використати на власну користь. Скажімо, я можу в якийсь день піти з роботи трохи раніше, щоб встигнути забрати доньку з балету, або піти із сином на спорт".

Ось уже понад десять років Олексій разом з кількома іншими українськими програмістами працює в одній із кельнських компаній. Усі вони – колишні випускники Національного технічного університету України КПІ і приїхали до Німеччини за програмою "Зелена карта", яка діяла впродовж 2000-2004 років. На відміну від американської "Зеленої карти", якою могли скористатися люди багатьох професій, німецька програма призначалася лише для програмістів (Green Card f?r IT-Fachkr?fte).

Запорука успіху

Дмитро та Марія Ременюки – одні з перших українських фахівців у галузі ІТ-технологій, що скористалися "Зеленою картою". Уже тринадцять років вони мешкають у Німеччині. У розмові з DW Дмитро розповів про свій досвід роботи й життя у Німеччині: "У цілому я задоволений своїм робочим місцем, адже маю можливість працювати за фахом. До того ж, моя робота є гарантом гідної зарплатні. Важливим пунктом є також висока соціальна захищеність. У випадку втрати роботи, пропрацювавши на фірмі багато років, працівник отримує фінансову допомогу (Аbfindung) – це та сума, яка дозволяє людині годувати свою сім'ю під час пошуків нового місця праці".

Вольфґанґ Нойманн, один із менеджерів компанії, колишній керівник німецько-голландської фірми, на якій працюють українці, у розмові з DW розповів, що познайомився з Дмитром та Марією Ременюками, коли ті були ще студентами. Згодом їхні спільні проекти переросли в тісну співпрацю. "Українські колеги виконували поставлені перед ними завдання на високому професійному рівні, і це дало їм змогу отримати постійні робочі місця на німецькій фірмі", - прокоментував Вольфґанґ Нойманн.

Переваги та недоліки

Та життя у будь-якій країні складається не лише з роботи. Особливо це стає відчутним, коли в сім’ї народжуються діти. Стабільність, якісне медичне забезпечення, розміреність життя у Німеччині - це ті переваги, які найбільше цінує Марія Ременюк. Хоча життя в чужій країні складається, звісно, не лише з одного позитиву. "Різниця менталітетів часом перешкоджає зближенню з іншою культурою", - зауважує Марія, мама трьох дітей.

Нині жінка перебуває у декретній відпустці, доглядає десятимісячного сина і критично дивиться на ситуацію із садочками у Німеччині та групою продовженого дня у школі: "Працюючи на повну ставку, мамі ніяк не встигнути забрати дитину з садочка до 16-ої години, а переважно саме о цій порі садки та групи продовженого дня у школах закриваються. На загальних міських зборах для батьків першокласників на моє запитання, що робити батькам, які працюють повний робочий день, мені так нічого не відповіли. Лише співчутливо знизали плечима".

Перспектива повернення

І все ж потреба у висококваліфікованих ІТ-спеціалістах у Німеччині зростає. Про це свідчить нова програма для іноземних спеціалістів "Блакитна карта", яку запровадили влітку 2012 року і яка стосується вже не лише програмістів, а фахівців різних професій. Та чи можливо реалізувати себе у чужій державі? "Усе залежить від професії, - вважає ще один український програміст Денис Щукін. - У такій галузі, як комп'ютерна – досить просто, адже основна мова для програміста англійська, до того ж ми використовуємо одні і ті ж технології. А от медикам або юристам набагато складніше у чужій країні".

З іншого боку, в Україні на ринку інформаційних технологій за ті понад десять років, які Денис живе в Німеччині, також відбулися помітні зрушення. Тож програміст не відкидає перспективи повернення до України. "За останні 12 років український ринок IT-технологій кардинально зріс як якісно, так і фінансово. Я б із великим зацікавленням попрацював із вітчизняними професіоналами", - каже Денис.

Джерело: Українська служба DW

ТЕГИ: Німеччинапрограмістикар'єра
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Корреспондент.net в соцмережах