Популярна соціальна мережа "Вконтакті" у п'ятницю деякий час була недоступною у низці регіонів Росії. Виявилося, що домен vk.com опинився у "чорному списку". Чиновники заявляють про помилку. Але є й інші версії.
Місцеві провайдери на виконання вимог Роскомнагляду у п?ятницю почали блокувати доступ до сайту vk.com. Коли здійнявся скандал, контролююче відомство заявило про помилку і негайно прибрало популярну соцмережу з "чорного списку". Згідно із законом, який набрав чинності торік, за наказом контролюючих органів провайдери блокуюють сторінки, що містять, приміром, дитячу порнографію або інструкції з виробницитва наркотиків.
Черговий скандал, пов'язаний з "чорним списком" інтернету, головною дійовою особою якого стала соцмережа "Вконтакте", знову порушив питання про теперішню систему безпеки в мережі. Навіть якщо занесення популярного в Росії ресурсу до реєстру заборонених сайтів сталося, як стверджують у Роскомнагляді, внаслідок помилки, експерти, опитані DW, вважають, що систему боротьби за чистоту інтернет-контенту потрібно вдосконалювати.
Помилково чи навмисно?
Як зазначив в інтерв'ю DW координатор Центру безпечного інтернету Урван Парфентьєв, наразі можна розглядати дві ймовірні версії того, що сталося. "По-перше, це дійсно міг бути звичайний технічний збій, хоча ми навряд чи дізнаємося, хто конкретно припустився помилки - Роскомнагляд або провайдер, - розмірковує Урван Парфентьєв. - По-друге, можна розглядати і версію про те, що це був "пробний м'яч", кинутий для того, щоб перевірити реакцію суспільства, або для демонстрації того, що у влади є важелі впливу на інтернет".
Привертає до себе увагу те, що у випадку з "Вконтакте" провайдери діяли рішучіше, ніж у ситуації з "Вікіпедією". Тоді провайдери нічого не зробили, незважаючи на присутність у "чорному списку" кількох сторінок вільної енциклопедії, а зараз відреагували негайно і жорстко, щойно одна зі сторінок соцмережі потрапила до реєстру заборонених ресурсів. Урван Парфентьєв припускає, що блокування "Вконтакте" могло статися через надмірне завзяття провайдерів, які захотіли "вислужитися і перестрахуватися".
Утім, усе це лише версії, уточнює експерт, оскільки фактів, які підтверджують навмисність у діях тих, хто блокував доступ до популярної соцмережі, немає. Більше того, марно сподіватися, що хтось із безпосередніх виконавців колись зізнається, що ухалював рішення або отримав вказівку блокувати контент "Вконтакте". Однак, за словами Парфентьєва, подібні методи, спрямовані на "виховання" інтернет-контенту, цілком вписуються в контекст діяльності деяких державних органів.
Не шукати причини, а змінювати систему
Керівник інтернет-проектів лабораторії Касперського Андрій Ярних вважає, що будувати конспірологічні припущення не має сенсу. За словами експерта, в Росії створена сьогодні така система, що вже немає значення, який саме сайт потрапив в поле зору Роскомнагляду, він все одно може бути заблокований. "У випадку з соцмережею "Вконтакте" спрацювали ті механізми, які були від початку закладені в процедурі блокування сайтів, прописаній в 139-му Федеральному законі", - сказав Андрій Ярних в інтерв'ю DW.
Експерти пропонують скористатися нагодою, щоб удосконалювати створену в Росії систему боротьби за чистоту інтернету. "Повинен з'явитися більш точний і більш точковий алгоритм припинення обігу того чи іншого протиправного контенту, - переконаний Урван Парфентьєв. - Тільки в такому разі, звісно, за умови достатньої компетенції співробітників, які реалізовують ці рішення, ефективність закону, спрямованого на боротьбу зі шкідливим контентом, підвищиться, а скандальність зменшиться ".
Крім того, за словами Урвана Парфентьєва, потрібно забезпечити технічну можливість для блокування за url-адресою сторінки, щоб не виникало колізій, схожих на теперішню, коли до реєстру було внесено IP-адресу,- і це призвело до блокування всього ресурсу. Андрій Ярних додав, що необхідно створити також системи оперативного зворотного зв'язку. "Трапляється, що в адресі міститься помилка і блокується інший сайт, схожий за назвою, - зазначає експерт. - Якщо буде така ситуація, то повинна бути можливість швидко виправити помилки, яких, на жаль, не уникнути".
Джерело: Українська служба DW