Головна
 

В Україні посилили відповідальність за браконьєрство

8 серпня 2013, 15:01
0
543
В Україні посилили відповідальність за браконьєрство
Фото: AP
За одного впійманого у природно-заповітній зоні сома браконьєрові відтепер доведеться викласти 752 гривні

В Україні посилено відповідальність за порушення у заповідних фондах. Штрафи зросли більше, ніж уп’ятеро. Екологи ж нарікають: виявляти і карати порушників – нікому.

За одного упійманого у природно-заповітній зоні сома браконьєрові відтепер доведеться викласти 752 гривні проти 94-рьох, як це було донедавна. За осетра – 4,5 тисячі. Вбивство лося любителям незаконного полювання обійдеться у 40 тисяч гривень, а лисиці – 2,6 тисячі гривень. В Україні днями набули чинності нові штрафи за браконьєрство.

Суворо каратимуть не лише браконьєрів, але й тих, хто надумає вести господарську діяльність на охоронюваній території: випасатиме худобу, заготовлятиме сіно чи навіть збиратиме ягоди та гриби. Наприклад, незаконний випас коштуватиме майже триста гривень, що удесятеро більше від попереднього розміру штрафу. За зірваного гриба змусять заплатити 27 гривень проти 5, як колись.

Екологам вгодили

Документ зі зміною розміру штрафів розроблено міністерством екології та природних ресурсів. На переконання директора департаменту заповідної справи мінекології Віктора Канцурака, збільшення штрафів посилить збереження природно-заповідного фонду і, звісно, збільшить надходження до бюджету держави.

Збільшення штрафів схвалюють і в громадській організації Національний екологічний центр України. Дріб’язкові покарання – це завжди була проблема, бо вони нікого не лякали, сказав у коментарі DW заступник голови центру Олексій Василюк. "Більшість порушень у сфері охорони природи зловмисники здійснюють свідомо, з конкретною метою – отримання прибутку", - запевняє він.

Міліцію на допомогу

Утім, самими штрафами проблему з охороною заповідних фондів не вирішити, впевнений еколог. В Україні є 7,6 тисячі об’єктів природно-заповідного фонду, і лише 10 відсотків із них мають свої адміністрації з охороною, а решта залишається без нагляду.

Держекоінспекція, яка має наглядати за об’єктами і реагувати на випадки порушення, не надто кваплива, скаржиться співрозмовник. Тож зазвичай порушення фіксують ініціативні громадяни або ж члени громадських екологічних організацій. "Особисто я скерував до інспекції тисячі звернень із зафіксованими фактами завдання шкоди, і лише на кілька з них була адекватна реакція", - обурюється Василюк. На частину звернень йдуть відписки, мовляв, факт не підтвердився, а решта і взагалі залишається без відповіді, розповідає активіст.

На думку еколога, контроль над дотриманням закону на заповідних територіях посилиться якщо функції екоінспекції делегувати міліції. Правоохоронці часто стають свідками порушень у сфері охорони довкілля, але їхні функції у цій царині обмежені, пояснює Олексій Василюк.

Споживацьке ставлення

З мешканцями, які проживають на території природоохоронних об’єктів, не проводять просвітницьких заходів. Особливо гостро ця проблема постає у гірських районах, де деревина є добрим заробітком.

Так у 2007-му році, під час створеня національного природного парку Гуцульщина на Прикарпатті, мешканці навіть ініціювали референдум про скасування передачі лісів, бо звикли безконтрольно вирубувати ліс, наводить приклад Олексій Василюк.

Водночас мешканці містечка Івано-Франково на Львівщині, що прилягає до природного заповідника Росточчя, особливо не переймаються підвищенням штрафів. "Ніколи не платив ніяких штрафів і не буду", - заявив DW літній чоловік на ім’я Степан, пильнуючи відразу за чотирма коровами.

Системна проблема

Штрафи нікого не зупинять, оскільки державна система екологічного контролю не працює, переконаний голова ради екологічної групи Печеніги Сергій Шапаренко. "Практично в усіх заповідниках, які ми інспектуємо, є порушення: спалення рослин, забудова, купи сміття. Потім все відбувається за одним сценарієм: повідомляємо до інспекції, та надсилає відписки, або передає справу до міліції, щоб правоохоронці шукали зловмисників, вони, звісно, нікого не знаходять", - описує механізм голова ради. "Корупція у системі є першочерговою причиною всіх зволікань. Нефаховість, нестача персоналу та транспорту – це вже другорядні похідні", - переконаний Сергій Шапаренко і додає, що заповідники на Харківщині екоінспектори перевіряють раз на чотири роки.

Тим часом у Державній екологічній службі звітують, що лише за перше півріччя 2013-го року складено понад 600 протоколів про порушення на заповідних об’єктах, порушено 16 кримінальних справ. Причому бюджет поповнився на майже 23 мільйони гривень, які стягнули з порушників. А от збитків, завданих природі нарахували на понад два мільйони гривень.

Джерело: Українська служба DW

ТЕГИ: Українаштрафибраконьєри
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах