Головна
 

Корреспондент: Помирає зайчик мій. Радянські принципи управління економікою Білорусі призвели до гострої кризи

13 червня 2011, 12:30
0
3
Корреспондент: Помирає зайчик мій. Радянські принципи управління економікою Білорусі призвели до гострої кризи
Фото: АР
Білоруси розмітають з магазинних полиць все

Радянські принципи управління економікою Білорусі призвели до гострої кризи - національна валюта "зайчик" падає на очах, сотні тисяч громадян втрачають роботу, з магазинів вимітають навіть сіль, - пишуть Максим Швейц та Інна Прядко в № 20 журналу Корреспондент від 27 травня 2011 року.

Катастрофічне падіння білоруського рубля по відношенню до світового валютного кошику круто змінило життя країни. Ще недавно жителі Білорусі купували долар по 3 тис. руб., тепер платять за нього 7 тис. Країна переживає гостру фінансову кризу.

Щоправда, купити долари можна і за ціною нацбанку 5 тис. білоруських рублів, але тільки відстоявши дві, а то й три доби в черзі в обмінний пункт. У цю чергу люди йдуть, озброївшись надувними матрацами і ковдрами.

Серед потерпілих від кризи - Віталій та Олена, жителі Мінська, які нещодавно одружилися. Рік тому молоді люди взяли валютний кредит на квартиру і тепер щомісяця виплачують банку по $ 370. 

Ця сума не була для них обтяжливою доти, доки Олена не залишилася без роботи - її компанія відправила працівників у безстрокові відпустки. Зарплата Віталія - ​​2 млн руб. ($ 400 за офіційним курсом) - наразі дозволяє платити по кредиту, але молода сім'я з жахом чекає на подальше падіння рубля.

Білоруси розмітають з магазинних полиць все - від сірників до норкових шуб

Згідно з офіційним визнанням влади, в Олени серед співвітчизників близько 600 тис. друзів по нещастю, так званих валютних безробітних - тих, хто пішов у безстрокові відпустки через те, що компанії, в яких вони працюють, не можуть купити валюту, необхідну для роботи .
За даними Мінського столичного союзу підприємців та роботодавців, насправді таких безробітних набагато більше - близько 1,5 млн громадян, або третина працюючого населення країни.

Тим часом криза, яка вирує вже три місяці, жене ціни вгору - вони ростуть із середньою швидкістю 10% на тиждень. Білоруси розмітають з магазинних полиць все - від сірників до норкових шуб. Величезні черги стоять на заправках - там вартість палива зростає щодня. І найбільше натовпу - біля банкоматів: Мінськом гуляють чутки, ніби нацбанк збирається ввести обмеження на зняття готівки - до 60 тис. руб. ($ 12 за офіційним курсом) на добу.

При цьому влада, яка не бажає здаватися, наполягає: з початку року інфляція склала лише 15%. А прем'єр-міністр Білорусі Михайло Мясникович заявив, що вважає зростання цін на продукти та інші товари цілком об'єктивним і пов'язаним зі світовою кон'юнктурою цін на енергоносії: "Зростають ціни на нафту і газ, і вони [ціни на продукти] будуть зростати".

Водночас у фінансовій катастрофі, яка вразила Білорусь, економісти звинувачують в першу чергу керівництво країни, яке допустило низку серйозних економічних помилок. А також закритість білоруської економіки, фіксований курс національної валюти і значну перевагу обсягу імпорту над експортом - в 2010 році розрив досяг $ 7,5 млрд, що на 35% перевищує показник 2009-го, додає Олександр Жолудь, старший економіст українського Центру перспективних досліджень. У Білорусі явно назріла гостра необхідність економічних реформ.

Мовчання Кремля

Наразі ситуація в білоруській промисловості стає все більш загрозливою: одне за одним припиняють або частково припиняють роботу підприємства. Так, значна частина місцевих нафтопереробних заводів спочатку заявили, що за нинішньої ситуації змушені працювати зі збитками навіть при максимальному завантаженні, а потім і зовсім закрилися "на ремонт".

Фахівці стверджують, що на приватних підприємствах, які займаються імпортом, а також пов'язаних з імпортними комплектуючими або сировиною, в першу чергу позначився криза. Водночас Білорусь прострочила виплати російському Газпрому: у неї просто немає валюти, щоб розрахуватися за газ.

Криза б'є не тільки по молодих працюючих білорусах, а й по головній гордості соціальної політики президента Олександра Лукашенка і його електоральному оплоту - пенсіонерах.

Літня жителька Бреста Алла Степанова ходить в магазин кілька разів на день - закуповує про запас макарони, цукор, сіль, сірники, соняшникову олію і навіть оцет. "Що буде з "зайчиком ", ніхто не знає, продукти дорожчають щодня. Тому запасаюся про запас, а то потім через дорогі ліки не буде що їсти", - пояснює білоруска.

Білорусь прострочила виплати російському Газпрому: у неї просто немає валюти, щоб розрахуватися за газ.

Пенсія Степанової - 600 тис. руб. Ще місяць тому це були майже $ 200, а сьогодні вони перетворилися в кращому випадку в $ 100.
Степанову та інших співгромадян Батька просить трохи потерпіти. "Так, важкувато сьогодні, - констатує президент. - Вирулимо. Через один-два місяці ми забудемо всі валютні негаразди".

До останнього часу, як манни небесної, він чекав валютних надходжень з-за кордону - їх йому обіцяв президент РФ Дмитро Медведєв. Однак візит російського прем'єра Володимира Путіна до Білорусі, що відбувся 19 травня, розвіяв надії Батьки. Як виявилося, максимум, на який можна сподіватися, - $ 1 млрд з антикризового фонду Євразійського економічного співтовариства, членом якого є Білорусь.

Та й ці гроші готові дати тільки в обмін на продаж росіянам найбільших держпідприємств. Зокрема, Росію цікавлять 50% Бєлтрансгазу, компанії, що займається транзитом і поставками газу в Білорусі, половина якої вже належить всесильному Газпрому. За решту пакету, за даними підрахунків російського міністра фінансів Олексія Кудріна, Мінськ може отримати $ 3 млрд.

Наразі Лукашенко продавати "фамільне срібло" не поспішає. Експерти пояснюють це тим, що якщо Росія скупить локомотиви білоруської економіки, Батька втратить значну частину впливу у власній країні. Підтвердженням цьому служать його слова, резюмують візит Путіна, - що білорусам необхідно "стиснувши зуби, стояти до кінця".

Якщо Росія скупить локомотиви білоруської економіки, Батька втратить значну частину впливу у власній країні.

Крім того, $ 4 млрд - це занадто мало для стабілізації ситуації, переконує Корреспондент екс-глава Нацбанку Білорусі Станіслав Богданкевич. За його підрахунками, для того щоб все повернути на круги своя, Білорусі необхідно цього року як мінімум $ 12 млрд.

Також ситуація ускладнюється тим, що в країні катастрофічно зростає негативне сальдо зовнішньої торгівлі. У першому кварталі 2011 року воно збільшилося в порівнянні з початком 2010-го в три з половиною рази - до $ 2,4 млрд.

Головний економіст Європейського банку реконструкції і розвитку Ерік Берглоф констатує: "Було б ілюзорним вважати, що вливання додаткових коштів в економіку Білорусі змінить її фундаментальні проблеми".

Втім, кредитів немає і від Заходу: там вимагають від Білорусі звільнення всіх політв'язнів, які опинилися в тюрмах після протестів у день президентських виборів 19 грудня. Проте Лукашенко нікого щадити не збирається.

На умовах анонімності один з політичних активістів пояснив Корреспонденту: "Влада душить опозицію в науку іншим: адже якби маніфестантів у грудні ніхто не бив кийками і не саджав у в'язниці, армія безробітних у Мінську сьогодні могла б штурмувати резиденцію. А так - всі бояться"

Найжорстокіший жим

Лукашенко в розпал кризи продовжує цю ж стратегію - "найжорстокіший жим" він пообіцяв співгромадянам ще в квітні. Тепер у країні згадують про часи і методи генсека СРСР Юрія Андропова.

Так, у середині травня в найбільшому гіпермаркеті Гродно, Німан, о 12 годині дня - за годину до офіційної обідньої перерви - магазин блокувала міліція. У всіх відвідувачів переписували особисті дані та уточнювали, чому вони в робочий час знаходяться не на роботі.

Аналогічна історія сталася і в Бобруйську, в магазині Віталюр. Керівники підприємств повідомили своїм підлеглим, що тепер у відпустки всі будуть йти зі спеціальною довідкою - на випадок перевірок.

У школи також стали приходити люди в штатському і цікавитися настроями учнів - чи висловлюють діти належну лояльність влади.

Тепер у країні згадують про часи і методи генсека СРСР Юрія Андропова.

Експерти оцінюють ці кроки президента як прагнення відвернути країну від економічних негараздів. Причому Лукашенко не проводить необхідних реформ, тому що боїться, що в цьому випадку "його зрадить власний електорат - пенсіонери, державні чиновники, працівники держпідприємств", переконаний Леонід Заїко, керівник аналітичного центру Стратегія.

Загалом аналітики впевнені у стабілізації в Білорусі в перспективі - незалежно від того, буде відпущений курс білоруського рубля чи залишиться фіксованим.

Причому Михайло Колісник, кандидат економічних наук, керуючий партнер фірми FinArt Smart Solutions, у минулому - декан Києво-Могилянської бізнес-школи, не виключає, що для стабілізації ситуації білоруському керівництву за допомогою низки поступок все ж таки вдасться отримати допомогу від Росії.

"Це, по-перше, збільшує залежність країни, по-друге - є локальною мірою, тому що підростаючому поколінню доведеться успадкувати зростаючий борг", - говорить експерт.

***
Цей матеріал опублікований в № 20 журналу Корреспондент від 27 травня 2011 року. Передрук публікацій журналу Кореспондент заборонена.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах