Головна
 

Корреспондент: Рига – Москва. Мовний референдум у Латвії сколихнув усе суспільство

29 лютого 2012, 14:16
0
18
Корреспондент: Рига – Москва. Мовний референдум у Латвії сколихнув усе суспільство
Фото: АР
Більшість громадян Латвії висловилася проти надання статусу державної російській мові

Кампанія з надання російській мові в Латвії статусу другої державної з тріском провалилася. Хоча питання про те, як убезпечити країну від впливу Кремля, залишається відкритим, пише Наталія Мечетна у №7 журналу Корреспондент від 24 лютого 2012 року.

Референдум з питання надання російській мові статусу другої державної корінних латишів зачепив і водночас згуртував. "Особисто спостерігала, як на виборчих дільницях у день референдуму латиші дзвонили своїм друзям і близьким і казали :"Давай, вставай, іди голосувати", – розповідає Корреспонденту Марина Шкода, радіоведуча з Риги.

Результат не змусив себе чекати: сказати ні російській мові 18 лютого прийшло близько 75% латвійських виборців – понад 820 тис. осіб. За російську мову висловилися близько 273 тис., або майже 25% учасників плебісциту. Референдум продемонстрував високу явку, більше 71% виборців. Поправки до конституції могли б бути прийняті, якщо б за них проголосувала половина всіх громадян, які мають право голосу.

Надати статус державної мови російській для латвійців означає втратити свою ідентичність як держава, тому що російська мова з часом стане витісняти латиську

Мара Грінберга, журналістка і голова Латиської громади міста Єкабпілс, яка спеціально вивчала питання про референдум, пояснює: надати статус державної мови російській для латвійців означає втратити свою ідентичність як держава, тому що російська мова з часом стане витісняти латиську.

"Ми чудово знаємо, що сталося в Білорусі, коли там російська мова стала офіційною: білоруську мову майже не використовують в офіційному і суспільному житті", – констатує Грінберга.

І хоча тепер усі крапки в мовному питанні, здавалося б, розставлено, аналітики продовжують обговорювати, як могла виникнути необхідність проведення референдуму в такій національно орієнтованій країні, як Латвія.

"Народ відчужений від влади і не довіряє їй, – міркує Ілзе Островська, політолог і професор Балтійської міжнародної академії. – А це, звичайно, становить спокусу для тих, хто хоче отримати ресурси Латвії та перерозподілити їх у своїх інтересах".

Мовна відповідь

"Немає обставин, які утискали б російську мову в Латвії", – каже Корреспонденту місцевий журналіст Арта Гіга. У країні виходить російськомовна преса, є російське радіо і ТБ. Ці ЗМІ, на думку оглядачів, цілком і повністю задовольняють потреби та інтереси чверті населення країни, яке називає себе росіянами.

Єдиним бар'єром для російськомовних є іспит з латиської мови – в разі якщо вони хочуть стати громадянами країни або влаштуватися на державну службу

Єдиним бар'єром для російськомовних є іспит з латиської мови – в разі якщо вони хочуть стати громадянами країни або влаштуватися на державну службу. Ця обставина привела до того, що близько 16% жителів не мають латвійського громадянства і, відповідно, позбавлені права голосу.

Водночас Латвію об'єднують із сусідньою Росією давні економічні зв'язки. Серед країн Балтії вона лідирує за показником зовнішньої торгівлі з РФ, причому тільки за минулий рік обсяг експорту в Росію збільшився на третину, досягши $ 1 млрд. Також саме росіяни складають близько 20% туристів на Ризькому узбережжі.

Латвійцям немає резону сваритися з росіянами, переконані експерти. А багато хто з громадян Латвії впевнені, що проблему мови в країні розпалюють винятково політики – щоб утримати або захопити владу.

Такої точки зору дотримується і житель Риги Раймонд Іргенсон. "Мовне питання в нашій країні є одним з найгостріших в даний момент", – зазначає він у розмові з Корреспондентом, що стався відразу після референдуму.

Сам референдум організувало товариство російськомовних жителів Латвії Родной язык, лідером якого є опозиційний політик Володимир Ліндерман. Водночас аналітики стверджують, що проведення плебісциту серед інших спровокували і націоналісти

Сам референдум організувало товариство російськомовних жителів Латвії Родной язык, лідером якого є опозиційний політик Володимир Ліндерман. Водночас аналітики стверджують, що проведення плебісциту серед інших спровокували і націоналісти. Так, нещодавно партія правого спрямування Visu Latvijai! (Все для Латвії!) ініціювала збір підписів, метою якого було голосування в сеймі за переведення всіх російських шкіл Латвії на латиську мову навчання.

"Поправки не пройшли, але відповідна реакція не змусила себе довго чекати", – зазначає Іргенсон.

Якби не інтриги політиків, народ сам до референдуму не дійшов би, впевнена Грінберга. У числі головних інтриганів вона називає проросійську партію Центр согласия, лідером якої є мер Риги Ніл Ушаков. Останній напередодні референдуму звернувся із закликом до співвітчизників підтримати російську мову. Латвійці припускають, що таким чином Ушаков заробляє собі політичні бали в надії, що в майбутньому Центр согласия пройде в парламент.

Його однодумець – Олександр Барташевич, мер міста Резекне. На його думку, якщо найближчим часом статус російської мови в країні не буде підвищений, то російськомовні жителі відчують відчуження, і це шкодитиме розвитку економіки країни. Також може збільшитися відтік жителів з Латвії в пошуках заробітку. Його аргумент – невтішна статистика: починаючи з 2000 року, Латвію залишили близько 10% жителів.

Грінберга називає такі заяви провокацією. Вона згадує, як в радянські роки в Латвію перевезли сотні тисячі людей з інших республік, які відмінно обійшлися без латиської мови. "До того ж у них були привілеї, яких ніколи не мала основна нація, – квартири в Ризі позачергово і т. д. Результат – на 2012 рік близько третини російськомовних", – згадує журналістка старі образи корінних латишів на своїх приїжджих співгромадян.

У громадян Латвії російського походження своя правда. На думку Шкоди, їм зовсім не треба, щоб російська мова використовувалася в судочинстві або державному управлінні. "Їм просто хочеться, щоб їх перестали сприймати як зрадників і ворогів народу, – пояснює радіоведуча, саму себе називає "лояльною росіянкою". – І їм до вподоби, що їх регулярно асоціюють з жителями Росії".

Рука Москви

Хоча беззастережна більшість латвійців проголосувала за латиську як єдину офіційну мову країни, Корреспонденту все ж таки вдалося розшукати кількох їхніх співгромадян, які зізналися, що голосували за російську. "Це своєрідний протест і висловлювання недовіри владі, яка нищить країну своїм непрофесіоналізмом і байдужістю до народу", – пояснює таку позицію Наталія Варакса.

Її власні претензії до влади полягають у тому, що чиновники продовжують жити на широку ногу, тоді як країна переживає економічний занепад. Латвію дійсно все частіше називають європейським невдахою, у якого ВВП на душу населення становить $ 15.400 – нижче, ніж у Росії ($ 16.700), а також в інших країнах Балтії – Литві ($ 18.700) й Естонії ($ 20.200).

Сам ініціатор референдуму Ліндерман стверджує, що результатом задоволений. На
його думку, плебісцит сприяв консолідації російської громади

Як би там не було, а сам ініціатор референдуму Ліндерман стверджує, що результатом задоволений. На його думку, плебісцит сприяв консолідації російської громади. До того ж захід привернув увагу світової спільноти до проблем його країни, а це означає, що надалі владі доведеться йти на діалог з російськомовним населенням.

Для Кремля результати референдуму були цілком очевидні, тому він став лише приводом для дрібних претензій. "Викликає здивування, що латвійський ЦВК за рекомендацією МЗС країни не надав делегації громадської палати Росії статус спостерігачів на референдум, – висловив позицію зовнішньополітичного відомства його представник Олександр Лукашевич. – Ми зажадали від латвійської влади пояснень".

У відповідь міністр закордонних справ Латвії Едгарс Ринкевич заявив, що Кремль, коментуючи референдум подібним чином, втручається у внутрішні справи країни.

Проте експерти переконані, що це лише традиційний обмін критичними фразами, а в цілому російська влада намагається підвищити привабливість інтеграції Латвії з Росією, акцентуючи увагу на економічних проблемах Євросоюзу і нагадуванні латвійцям про привілейоване статус балтійської республіки в складі СРСР. Тоді Латвія отримувала солідні фінансові вливання з Москви, у підсумку отримавши можливість налагодити масштабне виробництво.

Водночас влада Латвії результатами плебісциту пишається, а активність виборців називає рекордною. Ті самі обставини у простих співгромадян викликають скепсис

Водночас влада Латвії результатами плебісциту пишається, а активність виборців називає рекордною. Ті самі обставини у простих співгромадян викликають скепсис. На думку Іргенсона, вкотре тонкі політичні технології досягли поставленої мети, і жителі Латвії, забувши про економічні проблеми, піддалися штучно створеній істерії – вигідній як російським, так і латиським елітам.

"Чіпляються за "ідентичність", яку латиська молодь давно розгубила, мотаючись за шматком хліба по європах", – підтримує Іргенсона його співвітчизник Михайло Жвірський.

***

Цей матеріал опубліковано в № 7 журналу Корреспондент від 24 лютого 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті, можна ознайомитися тут.

ТЕГИ: референдумЛатвіяросійська мовадержавний статус
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах